Ухвала

від 31.07.2024 по справі 757/33164/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33164/24-к

пр. 1-кс-29071/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №42023111340000001 від 05.01.2023,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2024 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023111340000001 від 05.01.2023, а саме на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме на:

земельну ділянку, із кадастровим номером 4624886200:09:000:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343483146248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:11:010:0972, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099621946248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:07:000:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490968846248. Слідчий в судове засідання не з`явився, надала заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023111340000001 від 05.01.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 25.01.2022 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано як фізичну особу-підприємця, основний вид діяльності: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (основний), додаткові види діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування 56.29 Постачання інших готових страв 56.30 Обслуговування напоями 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Так, приблизно на початку березня 2022 року, точна дата та час слідством не встановлені, ФОП ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_1 , дізнався від невстановлених слідством осіб, про закупівлю Міжнародним центром аптечок військових медичних індивідуальних.

24.03.2022 між Міжнародним центром (Покупцем), в особі начальника ОСОБА_5 , з однієї сторони та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4 ), з другої сторони, укладено Договір № 271МС (далі за текстом - Договір).

Відповідно п.п. 1.1.-1.3. Договору, Виконавець зобов`язується поставити у власність Покупцеві товар за ДК 021:2015:33190000-8 (Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні): аптечка військова медична індивідуальна в кількості 2 106 шт. на суму 4 001 400,00 грн.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що відповідальність за шкоду нанесену в умовах правового режиму воєнного стану обороноздатності, державній, економічній безпеці (стосується якості, кількості, завищеної ціни товару), за ціноутворення у повному обсязі покладається на Постачальника.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження: АДРЕСА_2 . Отримувачем товару є представник військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_14 (моб. телефон НОМЕР_4 ).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством.

У разі поставки Продавцем неякісного товару, такий товар підлягає заміні на товар належної якості, визначений в Договорі. Всі витрати з приводу заміни неякісного товару несе Продавець.

Пунктами 4.1.-4.3. Договору передбачено, що якість товару, що поставляється Продавцем повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ.

Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ДСТУ на цей вид товару з дня поставки його на склад Покупця.

У разі поставки недоброякісного товару або поставки товару з порушенням вимог договору Продавець безоплатно усуває недоліки товару в 10 денний термін.

Відповідно до п.п. 5.3-5.5. Договору на кожну партію товару, що постачається, Продавець обов`язково налає Покупцю накладну (у трьох примірниках) та декларацію виробника (свідоцтво про якість продукції), копію завірену печаткою Продавця.

Якщо під час поставки товару та його огляду якість товару викликає сумніви, складається відповідний акт. Товар, якість якого викликає сумніви, може бути направлений у присутності представника Покупця і Продавця на додаткові дослідження на відповідність вказаним ДСТУ у дві незалежні експертизи.

Тара та упаковка товару під час транспортування до місця поставки повинна бути цілісною і непошкодженою.

Пунктами 6.1.-6.2. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.

За порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до специфікації, що є додатком 1 до Договору від 24.03.2022 № 271МС ФОП ОСОБА_4 зобов`язувався поставити Міжнародному центру аптечки військові медичні індивідуальні в кількості 2106 шт., загальною вартістю 4 001 400,00 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами, ФОП ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, достовірно знаючи, що аптечки військові медичні індивідуальні не відповідають вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби для з`єднань, військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 року № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів», оскільки не можуть використовуватись за своїм цільовим призначенням, як аптечки військові медичні індивідуальні, на підставі видаткової накладної № 1 від 24.03.2022 здійснив на адресу Міжнародного центру поставку аптечок військових медичних індивідуальних в кількості 2106 шт.

Поставка аптечок військових медичних індивідуальних здійснена за місцем дислокації військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_3 , а їх прийняття безпідставно здійснено військовослужбовцем зазначеної військової частини ОСОБА_14 , без участі представника Міжнародного центру, перевірки документів про відповідність поставлених аптечок вимогам договору від 24.03.2022 № 271МС, їх якості та відповідності нормативно-правовим актам, що регулюють перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в аптечці медичній військовій індивідуальній.

29.03.2022 на підставі платіжного доручення № 942 (внутрішній номер 204822870) Міжнародним центром на рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», перераховано грошові кошти в сумі 4 001 400,00 грн в якості оплати за поставку аптечок медичок військових індивідуальних, на виконання договору від 24.03.2022 № 271МС.

Разом з тим, відповідно до проведеної комплексної товарознавчої та судово-економічної експертизи від 15.07.2024, предмети поставлені ФОП ОСОБА_4 на виконання договору від 24.03.2022 № 271МС не є аптечками військовими медичними індивідуальними та не можуть використовуватись за цільовим призначенням, як аптечки військові медичні індивідуальні та встановлено спричинення матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України в особі Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів (військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України) на загальну суму 4 001 400,00 грн, за результатом поставки аптечок військових медичних індивідуальних.

Таким чином, 24.03.2022 ФОП ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою шахрайського заволодіння державними грошовими коштами, на підставі видаткової накладної № 1 від 24.03.2022, поставив на адресу Міжнародного центру предмети, які не є аптечками військовими медичними індивідуальним, в кількості 2106 шт., внаслідок чого Міжнародним центром на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_5 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» перераховано грошові кошти в сумі 4 001 400,00 грн, якими останній в подальшому заволодів та розпорядився на власний розсуд, що призвело до спричинення шкоди державі в особі Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів (військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України), що відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.

23.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 ст. 170 КПК України унормовано, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 6 ст. 170 КПК України унормовано, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.07.2024 № 388075490 ОСОБА_4 на праві власності належить:

земельна ділянка, із кадастровим номером 4624886200:09:000:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343483146248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:11:010:0972, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099621946248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:07:000:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490968846248;

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги, що зазначене нерухоме майно належить підозрюваному ОСОБА_4 , а в ході досудового розслідування досліджується факт причетності останньої до вищевказаної злочинної діяльності, отже, можлива конфіскація вказаного вище майна з метою недопущення приховування, передачі вказаного майна, виконання завдань кримінального провадження в частині призначення покарання у виді конфіскації майна та відшкодування завданих державі збитків. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статті 170 цього Кодексу

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, судом не встановлено, а тому клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №42023111340000001 від 05.01.2023 - задовольнити.

Накласти арешт в кримінальному провадженні № 42023111340000001 від 05.01.2023 на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме на:

земельну ділянку, із кадастровим номером 4624886200:09:000:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343483146248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:11:010:0972, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099621946248;

1/3 земельної ділянки, із кадастровим номером 4624886200:07:000:0089, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1490968846248. Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1