Рішення

від 19.08.2024 по справі 210/1612/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1612/24

Провадження № 2/210/875/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 серпня 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сільченко В. Є.

при секретарі судового засідання Козіної В.А.

за участі:

представника позивача Толстих О.Ю.

представника відповідача Мірошніченко А.А. ,

Калашникової В.С.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері.

В обґрунтування позову зазначено, ІНФОРМАЦІЯ_5 з матір`ю ОСОБА_4 ОСОБА_5 молодшою медичною сестрою операційною з надання екстреної допомоги операційного блоку в т.ч. банку крові Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради стався смертельний нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_5 о 09:30 год. в КП «Криворізька МКЛ №2» КМР форми Н-1/П від 03.03.2023 затвердженим 08.03.2023р. (далі - Акт форми Н-1/П): молодша медична сестра операційна з надання екстреної допомоги операційного блоку у т.ч. банк крові ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 прийшла на роботу о 08 годині 45 хвилин, згідно з графіком роботи, затвердженим генеральним директором КП «Криворізька МКЛ N?2» КМР. Скарг на незадовільний стан здоров?я від ОСОБА_5 не надходило. Згідно з планом генеральних прибирань по 2 поверху операційного блоку, погодженого зі старшою медичною сестрою операційного блоку ОСОБА_6 та графіком проведення генеральних прибирань операційного блоку на січень 2023 року, затвердженого медичним директором з хірургічної допомоги ОСОБА_7 , ОСОБА_5 02.01.2023 повинна була провести генеральне прибирання кімнати брудної білизни.

О 09 годині 00 хвилин ОСОБА_5 приступила до генерального прибирання у кімнаті для брудної білизни другого поверху операційного блоку.

О 09 годині 30 хвилин ОСОБА_5 зайшла до кімнати для відпочинку молодшого медичного персоналу, де знаходились молодші медичні сестри операційні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Присівши на диван, ОСОБА_5 розповіла, що під час виконання генерального прибирання в кімнаті брудної білизни вона впала з пральної машини і вдарилась правим плечем. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запропонували ОСОБА_5 прилягти на диван та принесли їй розчин аміаку, від якого ОСОБА_5 відмовилась. Повз кімнати для відпочинку молодшого медичного персоналу проходила сестра медична операційна ОСОБА_11 , та почула що з ОСОБА_5 щось трапилось. Зайшовши до кімнати, ОСОБА_11 з?ясувала, що ОСОБА_5 впала коли робила прибирання, у результаті чого отримала травму правого плеча. ОСОБА_9 дізналась у ОСОБА_5 , що, вона прибирання у кімнаті брудної білизни завершила, але не прибрала інвентар, тому ОСОБА_9 пішла прибрати інвентар та ввімкнути лампу для кварцування у кімнаті брудної білизни. О 09 годині 35 хвилин до кімнати брудної білизни зайшла сестра - господиня операційного блоку ОСОБА_12 для перевірки якості прибирання. З розмови молодшого медичного персоналу ОСОБА_12 дізналась, що ОСОБА_5 впала і у неї болить плече. Після чого ОСОБА_13 відправилась забирати чисту білизну з пральні.

О 10 годині 45 хвилин ОСОБА_11 запросила лікаря - ортопед - травматолога ОСОБА_14 та лікаря - анестезіолога ОСОБА_15 оглянути ОСОБА_5 . Оглянувши плече ОСОБА_5 , лікар ОСОБА_14 попередньо сказав, що скоріше за все там вивих та потрібно зробити рентген. Лікар - анестезіолог ОСОБА_15 провів опитування ОСОБА_5 на наявність у неї хронічних захворювань (ЦВ, хвороби серцево-судинної системи), на що ОСОБА_5 все заперечила. Після огляду потерпілої лікарі пішли до операційної N?2, так як на цей час у них була запланована операція.

Об 11 годині 10 хвилин ОСОБА_16 зайшла в кімнату для відпочинку молодшого медичного персоналу та звернула увагу на те, що ОСОБА_5 виглядала дуже блідою. ОСОБА_11 запросила лікаря - анестезіолога ОСОБА_17 для огляду ОСОБА_5 . Під час огляду та з?ясування анамнезу захворювання ОСОБА_5 почала втрачати свідомість. Постраждалу поклали на каталку для перевезення хворих та відвезли до операційної №3 для проведення моніторингу артеріального тиску, пульсу, сатурації. За командою лікаря - анестезіолога ОСОБА_17 з операційної №2 викликали медичну сестру - анестезіолога ОСОБА_18 , для проведення забору крові на глюкозу та проведення інфузійної терапії фізіологічним розчином, проведено СКГ. Лікарем - анестезіологом ОСОБА_17 було прийнято рішення про переведення хворої ОСОБА_5 у відділення інтенсивної терапії загального профілю для подальшого спостереження, дообстеження та лікування. Об 11 годині 45 хвилин ОСОБА_5 у супроводі лікаря - анестезіолога ОСОБА_17 була переведена до відділення інтенсивної терапії загального профілю під нагляд лікаря - анестезіолога ОСОБА_19 . Після огляду ОСОБА_5 лікарем-анастезіологом ОСОБА_20 було визначено план обстеження та показано в ургентному порядку оперативне лікування. ОСОБА_5 на каталці для перевезення хворих в супроводі медичного персоналу було доставлено в операційну для проведення операції.

Відповідно до посмертного епікризу із медичної карти - 23П00083 стаціонарного хворого КП «Криворізька МКЛ №2» КМР в післяопераційному періоді ОСОБА_5 знаходилась у відділенні інтенсивної терапії. Стан ОСОБА_5 залишався важким. О 16 годині 45 хвилин стан ОСОБА_5 різко погіршився. Лікарями відділення було розпочато реанімаційні заходи, компресії грудної клітки, закритий масаж серця 120 у хв., на протязі 30 хвилин. Введено: розчин адреналіну 1,0 №6. Продовжено штучну вентиляцію легень.

Режим SIMV/VCV. О 17 годині 15 хвилин на ЕКГ моніторі - асистолія, констатована біологічна смерть ОСОБА_5 .

Згідно листа КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР від 25.01.2023 №400: - заданими медичної документації (медична картка стаціонарного хворого №23П00083, ф003/о) ОСОБА_5 була госпіталізована з діагнозом: "Закрита травма живота. Внутрішньочеревна кровотеча S 36". Та надано копію посмертного епікризу із медичної карти - 23П00083 стаціонарного хворого КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Остаточний діагноз може бути наданий судово-медичним експертом після проведення судово-медичної експертизи.

Згідно з відповіддю завідувача Криворізького районного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 16.02.2023 №122 про надання витягу з висновку експерта судово-медичної експертизи №31 від 04.01.2023 трупа гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що смерть її настала від закритої тупої травми живота, яка супроводжувалась ушкодженням селезінки, та призвела до розвитку геморагічного шоку. Згідно МКХ - код основної причини смерті - S36.0. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності - W19.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені.

Комісією із спеціального розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок з молодшою медичною сестрою операційною операційного блоку, у т.ч. банк крові ОСОБА_5 стався у результаті її падіння з пральної машини, оскільки під час виконання генерального прибирання кімнати брудної білизни ОСОБА_5 не використала швабру з довгою ручкою

Тому, позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, грошові кошти в сумі 852 000 (вісімсот п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

Генеральним директором Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради О. Климович., було надано відзив, згідно якого остання просить відмовити в позові повністю. Відзив мотивовано тим, що Актом про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_5 встановлено вину ОСОБА_5 , молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, яка порушила вимоги п. 1.6 інструкції з охорони праці №5-25-ОБ «молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові», затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 року №147, а саме: «При виконанні робіт не підійматись на висоту вище 1,3м. (митт стін, вікон та інше) користуватись шваброю з довгою ручкою та тільки справними драбинами. Не користуватись замість драбин випадковими підставками ( ящиками, бочками та ін.). Підприємство не вчиняло будь-яких протиправних дій, які б знаходились у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я, що спричинило смерть та заподіянню моральної шкоди позивачу. Зазначений розмір моральної шкоди не обґрунтовано доказами існування сильнодіючого впливу, яким є стрес і втратами фізичного і психологічного характеру, які б тягнули за собою порушення нормальних життєвих зв`язків, зменшення суспільної активності, потреби у додаткових зусиллях для організації життя.

Представником позивача адвокатом Толстих О.Ю. надано відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що основною причиною настання нещасного випадку, що стався з матір`ю Позивачки, комісією визначено невиконання самою ОСОБА_5 вимог інструкції з охорони праці, в той час як з боку Відповідача нібито відсутні порушення законодавства про охорону праці.

ОСОБА_5 працювала молодшою медичною сестрою операційною з надання екстреної допомоги операційного блоку в т.ч. банку крові Комунального підприємства №Криворізька міська клінічна лікарня №2», тривалий час.

Відповідачем не спростовується, що серед осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, комісією визначено не тількиОСОБА_5 , молодшу медичну сестру операційну з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» KMP, яка порушила вимоги пункт 1.6. інструкції з охорони праці №5-25-ОБ «Молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові», затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 №147, а саме: «При виконанні робіт не підійматися на висоту вище 1,3 м. (миття стін, вікон та інше) користуватися шваброю з довгою ручкою та тільки справними драбинами. Не користувалась замість драбин випадковими підставками (ящиками, бочками та інше)», а ще й:

-ОСОБА_21 , сестра господиня операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, яка порушила вимоги пункт 2.25 посадової інструкції №42/22/28-5 сестри господині операційного блоку у т.ч. банку крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» KMP, затвердженої генеральним директором 26.07.2022, а саме: «Дбати про особисту безпеку та здоров?я оточуючих співробітників в процесі роботи».

-ОСОБА_6 , сестра медична операційна старша операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, яка порушила вимог пунктів 2.4, 2.20 посадової інструкції №48/22/28-2 сестри медичної операційної старшої операційного блоку, у т.ч. банку крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР затвердженої генеральним директором 26.07.2022, а саме: пункт 2.4 «Контролює роботу медичного персоналу»; пункт 2.20 «Контролювати дотримання підлеглими правил і норм з охорони праці пожежної безпеки».

Тим не менш, Відповідач у відзиві на позов вважає допустимим всю відповідальність за настання нещасного випадку перекласти на загиблу. З огляду на продуктивну багаторічну працю, виключно позитивну характеристику, а також з огляду на обставини події які відбулись в приміщенні медичного закладу, тривалий період часу з моменту отримання ушкодження до моменту смерті ОСОБА_5 , за який медичні працівники не надали належної медичної допомоги, такий підхід є дещо неповажним та лише посилює моральні страждання Позивачки, яка втратила рідну людину.

Очевидно, що Відповідачем не було в повній мірі дотримано вимог з охорони праці. Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, оглянувши місце, де стався нещасний випадок, ознайомившись з пояснювальними записками працівників відділення, опитавши свідків та причетних осіб, ознайомившись з наданою документацією, матеріалами розслідування, вивчивши обставини і причини, взявши до уваги відповідь генерального директора КП «Криворізька МКЛ №2» КМР №400 від 25.01.2023 та відповідь завідувача Криворізького районного відділу комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» від 16.02.2023 №122, керуючись вимогами підпункту 2 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, прийшла до висновку, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з молодшою медичною сестрою операційною операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР ОСОБА_5 визнати таким, що пов?язаний з виробництвом.

Отже, той факт, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_5 -молодшою медичною сестрою операційною операційного блоку, у т.ч. банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР, визнати таким, що пов?язаний з виробництвом, вказує на наявність підстав для покладення на Відповідача обов`язку з повного відшкодування шкоди Позивачу, як донці потерпілої.

Користуючись правом на самостійне визначення суми відшкодування моральної шкоди та враховуючи тяжкість завданої Позивачеві моральної шкоди, глибину, та характер моральних страждань, настання у зв`язку з цим негативних змін у житті Позивача, потребу в додаткових зусиллях для організації свого життя, втрату рідної людини. ОСОБА_4 оцінила розмір моральної шкоди, спричиненої смертельним нещасним випадком, що стався з її матір`ю при виконанні трудових обов`язків, в еквіваленті до 120-кратного розміру мінімальної заробітної плати: 7100,00 грн. х 120 = 852 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав , просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечив в повному обсязі, зазначив відзив підтримують.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 . є донькою померлої ОСОБА_5 ., що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача померла, що підтверджується копіює свідоцтва про смерть (а.с. 16).

В період з 01.08.2018 року по момент смерті ОСОБА_5 працювала на посаді молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної медичної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові. (а.с.21- зворот).

Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку від 08.03.2023 року молодша медична сестра операційна з надання екстреної допомоги операційного блоку у т.ч. банк крові ОСОБА_5 при виконання генерального прибирання кімнати брудної білизни впала з пральної машинки. Причина настання нещасного випадку не виконання вимог інструкцій з охорони праці, порушено п. 1.6. інструкції з охорони праці №5-25-ОБ « молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові» затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 №147. Супутньою причиною зазначено не виконання посадових обов`язків, порушення п .2.25 посадової інструкції № 42/22/28-5 сестри господині операційного блоку, у т.ч. банку крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, затвердженої генеральним директором 26.07.2022р., порушення п 2.4, 2.20 посадової інструкції №48/22/28-2 сестри медичної операційної старшої операційного блоку, у т.ч. банку крові КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, затвердженої генеральним директором 26.07.2022.

Згідно висновку комісії нещасний випадок зі смертельним наслідком з молодшою медичною сестрою операційною операційного блоку у т.ч банк крові КП «Криворізька МКЛ №2» КМР ОСОБА_5 визнано таким, що пов`язаний із виробництвом.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесі, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з питань охорони праці.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (…).

Наведене свідчить, що роботодавцем в порушення вимог ст. 153 КЗпП або ж не було створено належні умови праці, або ж не здійснювалось належного контролю за їх дотриманням. Про це ж свідчить і той факт, що потерпілу не було забезпечено драбину, використання якої згідно інструкції було обов`язковим.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Таким чином враховуючи що смерть потерпілої настала у зв`язку з виконанням нею трудових обов`язків, суд приходить до висновку, що виконувані ОСОБА_5 трудові обов`язки були пов`язані з роботою з підвищеною небезпекою.

Суд ще раз зауважує, що генеральний директор Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради О. Климович в відзиві посилається на інструкцію з охорони праці №5-25-ОБ «молодшої медичної сестри операційної з надання екстреної допомоги операційного блоку, у т.ч. банк крові», затвердженої наказом головного лікаря від 03.09.2019 року №147, а саме: «При виконанні робіт не підійматись на висоту вище 1,3м. (миття стін, вікон та інше) користуватись шваброю з довгою ручкою та тільки справними драбинами, не користуватись замість драбин випадковими підставками (ящиками, бочками та ін.). Однак, роботодавцем не було забезпечено належні умови праці, а саме не надано драбину, на яку посилаються в інструкції, внаслідок чого в результаті падіння під час праці з ОСОБА_5 стався нещасний випадок, вона отримала виробничу травму, внаслідок якої наступила смерть.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта статті 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Тома проти Люксембурга» (2001 рік), використав принцип, по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У відповідності до частини третьої, п`ятої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (справа «Станков проти Болгарії», № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року в справі №?686/10520/15-ц зауважував, що розв`язуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зважає на тривалість порушення прав позивача, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном). Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) дійшла висновку про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Так, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, у зв`язку із смертю рідної людини, істотність вимушених змін в її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500 000,00 гривень на користь позивача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Положенням ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подала позов про відшкодування моральної шкоди та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 5000,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 16, 23, , 865, ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89,133,137, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 01986397, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, 2, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй смертю матері ОСОБА_5 внаслідок нещасного випадку на виробництві, грошові кошти в сумі 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень, без відрахування з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 01986397, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги, 2, на користь держави судовий збір в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 29.08.2024 року.

Суддя: В. Є. Сільченко