Рішення

від 29.07.2024 по справі 390/1130/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1130/23

Провадження № 2/390/545/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі Шульзі А.О.,

за участю представника позивача - адвоката Рудніцького Ю.Г.,

представника відповідача - адвокат Яшан Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі - позивач, АТ "СЕНС БАНК") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути на користь банку заборгованість за кредитним договором № 630765054 у розмірі 82053 (вісімдесят дві тисячі п`ятдесят три) грн 17 коп. та суму сплаченого судового збору.

Рух справи

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснено у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.10.2023 клопотання представника відповідача адвоката Яшан Ю.Б. про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «СЕНС БАНК» оригінали наступних документів: оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 19.10.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа - Банк»; угоди на використання аналогу підпису від 19.10.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа - Банк»; анкети - заяви про акцент Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа - Банк» на ім`я ОСОБА_1 , складеного 19.10.2017; паспорта споживчого кредиту на ім`я ОСОБА_1 від 19.10.2017.

Враховуючи, що ухвала суду про витребування доказів від 12.10.2023 є невиконаною, що призводить до затягування розгляду справи, ухвалою суду від 17.01.2024 застосовано заходи процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету з АТ «СЕНС БАНК» штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

30.04.2024 на виконання ухвали суду про витребування доказів представником позивача надано оригінали витребуваних доказів.

Безпосередньо розгляд справи по суті суд здійснив у засіданні 29.07.2024 за участю представників сторін.

Позиція позивача

Позов позивач аргументував наступним:

19.10.2017 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та уклав з АТ «Альфа банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630765054, підписав анкету-заяву про акцент Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк». 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування з АТ « Альфа- Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі у сумі, строки та на умовах передбачених договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання від банку інформації. Відповідач свої зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 22.01.2023 виникла заборгованість у сумі 82053,17 грн.

В судовому засіданні 13.06.2024 та 29.07.2024 представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору. Зокрема зазначив, що незазначення номеру договору не є істотною умовою, цей номер використовується для внутрішньої ідентифікації клієнта. Наявність та розмір заборгованості підтверджується випискою з карткового рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та останній раз в 2022 році здійснював погашення кредиту, що свідчить про часткове визнання заборгованості та відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Позиція відповідача

28.09.2024 від представника відповідача адвоката Язан Ю.Б. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову, оскільки:

- з копій документів, які надані до позовної заяви, неможливо стверджувати що саме їх підписував відповідач, отже у відповідача є сумніви щодо достовірності доданих до позову копій. Крім того, відповідно до наданого оферту ПАТ «Альфа-Банк» пропонував укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної ліній, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа Банк», укладеного між відповідачем та Банком, діюча редакція якого була розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua/. З цим договором відповідач не ознайомлювався, не підписував, а тому його не можна розцінювати як частину договору, який укладено сторонами. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування тіла кредиту, прострочене тіло кредиту, відсотки за прострочену заборгованість за порушення термінів виконання договірних зобов`язань (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17);

- копія паспорту споживчого кредиту містить інформацію щодо строку кредитування, який складає 12 місяців (19.07.2017 по 19.10.2018) з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Проте з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається порушення умов договору зі сторони відповідача оскільки вбачається наявна заборгованість, що за умовами договору його пролонгації на слідуючи 12 місяців, не передбачено. Отже, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, тобто до 18.10.2018, проте позивач, порушуючи права відповідача, продовжував нараховувати відсотки. Оскільки строк дії договору закінчився 18.10.2018, позивач не має права вимагати стягнення заборгованості. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові;

- позивачем в позові не розкрито складові заборгованості відповідача, а зазначена лише загальна сума,

- позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження факту отримання кредиту, надана копія оферти на укладання угоди не є доказом та підтвердженням самого факту надання чи отримання кредитних коштів. Банківська виписка не є первинним документом, що засвідчує операцію з видачі кредитних коштів, а є обліковим документом банку. Позивачем не надані суду жодні первинні документи, що могли б підтвердити факт видачі кредиту, правильність нарахування відсотків та наявну суму заборгованості. Розрахунки заборгованості та виписка з особового рахунку не можуть підтверджувати існування кредитної заборгованості, оскільки не є касовими документом та документами первинного бухгалтерського обліку.

Таким чином відсутні підстави вважати, що сторонами укладено договір, обумовлено у письмовому вигляді кредитний ліміт, можливість нарахування відсотків, тому позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

13.06.2024 представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що оферта на укладення угоди та анкета заява про акцент від 19.10.2017 містять строк кредитування 12 місяців. Отже, починаючи з 18.10.2018 позивач фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це і саме з цього моменту і починається перебіг позовної давності, як щодо основного зобов`язання так і до застосування відсотків за його користування та інших передбачених договором сум. Починаючи з 18.10.2018 по сьогоднішній день строк позовної давності сплив, а банк звернувся до суду за захистом своїх прав лише 26.06.2023, тому просить застосувати строки позовної давності та відмовити у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, підтримала заперечення, викладені у відзиві на позов, та заяву про застосування строків позовної давності. Зазначила, що з відповідачем банк не домовився про істотні умови, договір оферти не містить номеру, який вказаний позивачем в позові, тому невідомо чи саме цей договір укладав відповідач. Крім того, в договорі оферти позивачем не зазначено відсотків за користування кредитними коштами та інші види нарахувань. Остання покупка відповідачем по картці здійснена 21.02.2022, довгий час відповідач лише погашав кредит та клав гроші на рахунок, а банк неодноразово підвищував ліміт. Оскільки в позові не розкрито складові заборгованості відповідача, а саме: невідомо яке точно тіло кредиту та які нараховані проценти, відповідач позов не визнає. При наявності цих складових відповідач можливо би визнав частину боргу по кредиту. Свій розрахунок сторона відповідача не бажає надавати суду.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 19.10.2017 року між відповідачем та АТ «Альфа Банк» було підписано оферту на укладення угоди про надання кредиту, анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно з умов якого відповідач отримав кредитну картку з відкриттям відновлювальної кредитної лінії зі сплатою процентів за користування кредитом 24 % річних.

Відповідно до оферти відповідач запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної лінії, найменування продукту "Максимум-готівка"; строк дії картки - 3 роки; ліміт кредитної лінії (максимальна) сума 200 000 грн, процентна ставка за користування коштами 24 % річних - базова ставка, тип ставки фіксована.

19.10.2017 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про процентну ставку 24,00% річних.

Відповідачем підписано анкету-заяву про акцепт пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підписуючи анкету, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана угода складає між ним і банком договір, на умовах, викладених у Публічній пропозиції та додатках до договору.

Укладення і підписання відповідачем фінансових документів по кредитному договору підтверджується оригіналом вищевказаних документів, які витребувані судом за клопотанням сторони відповідача.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 630765054 від 19 жовтня 2017 року станом на 22 січня 2023 року становить 82053, 17 грн.

Наявність боргу ОСОБА_1 підтверджується також випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 19.10.2017 по 22.01.2023.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

25 квітня 2023 року АТ «СЕНС БАНК» на адресу відповідача надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій позивач вимагає протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 82053, 17 грн.

Релевантні джерела права

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оцінка доказів та висновки суду

З огляду на предмет та підстави позову, які визначив позивач, встановленню у цій справі підлягає отримання і повернення кредиту відповідачем, бо саме по собі укладення кредитного договору не створює обов`язку позичальника повернути кредит поки цей кредит ним фактично не отриманий.

Доводячи отримання відповідачем кредиту, існування боргу за кредитом та його розмір, позивач надав до суду такі письмові докази:

- розрахунок заборгованості за період з 19.10.2017 по 22.01.2023;

- виписку по клієнтському рахунку ОСОБА_1 за період з 19.10.2017 по 22.01.2023.

При цьому слід зазначити, що допустимими доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Тож, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до змісту пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженомупостановою правління національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписка з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить, зокрема: найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта.

Розрахунок заборгованості, який надав до суду позивач, є письмовим доказом у розумінніст. 95 ЦПК України, але не первинним доказом виконання конкретних операцій з коштами наданими у кредит, на відміну від виписки по рахунку.

Отже, доводи представника відповідача, що позивачем не надані належні та допустимі докази на підтвердження факту отримання кредиту, його розміру та сплати кредитної заборгованості, суд вважає необґрунтованим.

З виписки по рахунку за кредитною карткою, виданою на ім`я ОСОБА_1 , за період з 19.10.2017 по 22.01.2023 вбачається, що відповідач регулярно користувався кредитною карткою, а саме: поповнював готівкою картку у терміналі, знімав кошти, розраховувалась в магазинах, тим самим підтвердив свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.

Представник відповідача не спростувала обставини щодо наявної суми заборгованості за кредитом, не надала свого розрахунку, чи інший доказ, який би спростовував нараховану позивачем суму боргу у розмірі 82053, 17 грн та зазначила, що сторона відповідача не бажає надавати свій розрахунок.

Крім того, суд звертає увагу, що розмір відсоткової ставки був визначений при укладенні договору та погоджений відповідачем, також попередньо обомувлювався в паспорті споживчого кредиту.

Отже, твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог АТ "СЕНС БАНК", суд не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, умови якого позивачем були виконані. Відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість за договором, що підтверджує факт користування грошовими коштами отриманих на умовах укладеного кредитного договору. Натомість відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, існування якої не спростована відповідачем.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором згідно з доданим розрахунком у розмірі 82053,17 грн.

Щодо строків позовної давності

Відповідно до ст.256,257,258,259,261, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по цивільній справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Згідно із Постановою Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до Постанов Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-31-цс15 та від 23 листопада 2016 року у справі № 2104цс16 зазначено, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зістаттею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Слід зазначити, що користування споживчим кредитом має періодичний характер, тобто споживачу встановлено певний ліміт, в рамках якого він використовує частину коштів з пільговим періодом та в подальшому здійснює погашення заборгованості, а отже строк позовної давності може бути застосований окремо до кожного прострочення по кредиту. Проте, із розрахунку наданого позивачем вбачається, що відповідач вносив кошти на погашення періодичних платежів, що свідчить про вчинення дій щодо визнання свого боргу.

З розрахунку заборгованості та виписки вбачається, що в серпні 2022 відповідачем здійснений останній платіж (поповнення картки на 2 500 грн), а банк звернувся до суду з позовом в червні 2023 року, тобто в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про сплив позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивачем сплачено судовий збір за звернення до суду в розмірі 2684 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 630765054 у розмірі 82053 (вісімдесят дві тисячі п`ятдесят три) грн 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - АТ «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.100;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка