Ухвала

від 30.08.2024 по справі 624/788/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/788/24

провадження № 2/624/269/24

УХВАЛА

30 серпня 2024 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східавтотранс плюс» про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежитлових будівель та стягнення збитків

в с т а н о в и в:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом до відповідача про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежитлових будівель укладеного 17.10.2017 між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою О.В. за реєстровим номером №2082, у наступний спосіб: стягнути з ТОВ «Східавтотранс плюс» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 140460,75 грн, отриманих за недійним правочином; визнати за ТОВ «Східавтотранс плюс» право власності на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1374447663231; тип об`єкта: адміністративна нежитлова будівля літ."А-П" з майстернями, боксами та льохом, загальною площею 729,4 кв.м., нежитлова будівля зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м.; адреса: АДРЕСА_1 . Застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежитлових будівель укладеного 17.10.2017 між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою О.В. за реєстровим номером №2079, у наступний спосіб: стягнути з ТОВ «Східавтотранс плюс» на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 5562,59 грн., отриманих за недійним правочином; визнати за ТОВ «Східавтотранс плюс» право власності на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1374490863231; тип об`єкта: нежитлова будівля прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлова будівля дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . Стягнути з ТОВ «Східавтотранс плюс» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 1902171,25 грн. Стягнути з ТОВ «Східавтотранс плюс» на користь ОСОБА_2 збитки у розмірі 244 437,41грн. Судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що 17.10.2017 між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №2082, за умовами п.1.1 якого відповідач (продавець) передав у власність позивача (покупець) наступні нежитлові будівлі: адміністративна нежитлова будівля літ."А-П" з майстернями, боксами та льохом, загальною площею 729,4 кв.м., нежитлова будівля зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , (далі за текстом - Договір№2082). Згідно п. 2.2 Договору, продаж вищевказаного нерухомого майна, вчинено за 140460,75 грн, які позивачем ОСОБА_1 вносились у касу підприємства відповідача, в строки передбачені умовами договору дані обставини не заперечується відповідачем, а тому за приписами ч.1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільненою від доказування. Того ж дня, 17.10.2017 між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Івановою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №2079, за умовами п.1.1 якого відповідач (Продавець) передав у власність позивача ОСОБА_2 (покупець) наступні нежитлові будівлі: нежитлова будівля прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлова будівля дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , (далі за текстом - Договір №2079). Згідно п. 2.2 Договору 2079, продаж вищезазначеного нерухомого майна, вчинено за 5562,59 грн, які позивачем ОСОБА_2 вносились у касу підприємства відповідача, в строки передбачені умовами договору дані обставини не заперечується відповідачем, що за приписами ч.1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільненою від доказування. В подальшому, рішенням Сахновщинського районного суду Харківської від 30.03.2021 по справі №624/391/18, зміненого (в мотивувальній частині) постановою Харківського апеляційного суду від 31.08.2021, позовні вимоги Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської області до ТОВ «Східавтотранс плюс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації - задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2082, укладений між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2017 № 2079, укладений між ТОВ «Східавтотранс плюс» та ОСОБА_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Станом на сьогоднішній день, набуте позивачами майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та має наступні характеристики: власник: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1374447663231, тип об`єкта: адміністративна нежитлова будівля літ."А-П" з майстернями, боксами та льохом, загальною площею 729,4 кв.м., нежитлова будівля зварювальної майстерні літ."Д", загальною площею 25,0 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1374490863231, тип об`єкта: нежитлова будівля прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлова будівля дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 . З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України позивачі вважають, що до спірних правовідносин необхідно застосувати наслідки недійсності Договору №2079 та Договру №2082, у наступний спосіб: стягнути з відповідача на користь позивачів грошову суму, отриману за недійним правочином, визнати за відповідачем право власності на нерухоме майно, що було предметом договорів купівлі-продажу №2079 та №2082, які визнані судом недійсними. Крім того, незаконні дії відповідача, які стали підставою для визнання правочину з набуття нерухомого майна недійсним у справі №624/391/18, спричинили позивачам збитки у вигляді упущеної вигоди, що складається з різниці між вартістю з набуття об`єкта нерухомого майна та поточної вартості того ж об`єкта на момент заявлення позивачами до відповідача вимоги про двосторонню реституцію відповідно до положень ст. 216 ЦК України, викладену серед інших вимог у даному позові. Моніторинг актуальних оголошень щодо продажу нежитлової нерухомості в смт. Кегичівка Харківської області, отриманих з загальнодоступних джерел інформації на рекламних ділянках розміщених в мережі Інтернет, свідчать про те що вартість подібних об`єктів, які були предметом Договору №2082, складає понад 2.000.000 грн, а Договору №2079 складає 250000 грн. На підтвердження даних обставин, позивачі мають намір заявити клопотання про призначення у справі товарознавчої експертизи, з метою з`ясування ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, які були предметом Договорів №2079 та №2082. За таких обставин, збитки позивача ОСОБА_1 , що підлягають відшкодуванню відповідачем становлять (2000 000 грн - 140 460,75 грн) та дорівнюють 1 859 539,25 грн. Збитки позивача ОСОБА_2 , що підлягають відшкодуванню відповідачем становлять (250000 грн - 5562,59 грн.) та дорівнюють 244 437,41 грн. Крім того, протягом періоду коли право власності було зареєстровано за позивачами, ними, згідно положень ст. 265-266 ПК України здійснювалась нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Загальна сума складала 22632 грн на рік, що за підсумками 7(семи) років перебування у власності нерухомого майна має складати суму 158 424 грн, що є прямими збитками позивача та підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі. Між тим, наразі документально підтвердженим є сплата податку у розмірі 22632 грн. Щодо іншої суми позивачами зроблений запит до податкового органу про начисленні та сплачені суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період перебування у власності позивачів нерухомого майна. Позивачі також заявляють, що ними були понесені витрат на правничу допомогу у розмірі 160000 грн та 40000 грн., які позивачі просять покласти на відповідача.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що однією з вимог позивачів є визнання за відповідачем право власності на майно, що було предметом визнаних рішенням суду недійсними договорів, проте відомості та відповідні докази про вжиття заходів досудового врегулювання цього питання позивачами суду не надано. Таке досудове врегулювання є обов`язковим, оскільки підставою для звернення до суду є порушення, невизнання або оспорювання прав позивачів. В даному випадку такі наслідки недійсності правочину мають вирішуватися сторонами в порядку встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема відповідно до положень ст.ст. 26, ч.9 ст. 27 цього Закону.

Крім, того згідно з наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта станом на 01.08.2024 позивачі власниками вищезазначеного нерухомого майна не значаться. Запит на цю інформацію був сформований за параметром РНОКПП позивачів. Відомості щодо майна значаться лише як реєстрація обтяження без реєстрації права власності.

Отже позивачами не зазначено та не надано доказів на обґрунтування своїх позовних вимог щодо визнання за відповідачем права власності на відповідне майно.

Також позивачами не надано суду доказів досудового врегулювання спору щодо повернення відповідачем коштів сплачених позивачами за договорами купівлі-продажу нерухомого майна.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачами не надано суду детальний розрахунок грошових сум збитків у виді упущеної вигоди.

Крім, того відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збірсправляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.7ст.6Закону України«Про судовийзбір»,у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Позивачами до позовної заяви квитанції про сплату кожним з позивачів судового збору в розмірі відповідному до заявлених позовних вимог не надано. Підстави для звільнення від сплати судового збору не надано.

На виконання вимог даної ухвали суду позивачами має бути сплачений судовий збір у відповідності до суми заявлених позовних вимог відповідно 15140 грн ОСОБА_1 та 2000 грн ОСОБА_2 та надано суду документ про його сплату.

Реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA118999980313161206000020609Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кегичівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа)

Отже на виконання цієї ухвали позивачами мають бути зазначені обставини щодо наявності спору щодо права власності на нерухоме майно з зазначенням на наданням відповідних доказів, що це майно досі належить позивачам на праві власності, неможливості досудового врегулювання цих цивільно-правових відносин, докази звернення позивачів до відповідача про повернення сплачених коштів за договорами купівлі-продажу, розрахунок сум упущеної вигоди, сплачений судовий збір та надано документ, що підтверджує його сплату.

У разі неможливості самостійного отримання доказів позивач має право подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання має бути складене з додержанням вимог ст. 84 ЦПК України.

Також, позивачам роз`яснюються положення п.5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зважаючи на принцип диспозитивності, встановлений ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи неінакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та другою ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За правилами, встановленими частиною восьмою вказаної статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За правилами частини першої статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи наведене, позивачам надається можливість у строк, встановлений цією ухвалою, усунути вищевикладені недоліки позовної заяви.

За правилами частини першої ст.187ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.

Позивачам слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає позивачам максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східавтотранс плюс» про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу нежитлових будівель та стягнення збитків - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Роз`яснити позивачам, що у відповідності до ч. 1 ст.84ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Богачова