Рішення

від 28.08.2024 по справі 639/2468/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/2468/24

н/п 2-а/953/117/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

представника позивача Круглих К.О.,

представника відповідача Пилипенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) до інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Гладкої Олени Вячеславівни (місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 315а), Управління патрульної поліції в Харківській області (місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 315а), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

10.06.2024 до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1893120, складеної відносно неї, 12.04.2024, про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 510 грн., у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вказаних вимог посилається те, що оскаржуваною постановою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п.п. 9.4 ПДР України. Вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що 12 квітня 2024 року вона керувала автомобілем AUDI А6, д.н.з. НОМЕР_1 , та в процесі руху по вул. Полтавський шлях автомобіль почав подавати ознаки несправності, а тому щоб не перешкоджати іншим водіям в русі та для уникнення аварійної ситуації вона вимушена була здійснити зупинку. Однак, Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №1892834, складеної 12 квітня 2024 року близько 16.15 год. на неї накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП в розмірі 340 грн. (зупинка в забороненому місці). Одразу ж поліцейським зі складу цього ж патруля, інспектором ОСОБА_2 їй ставиться порушення п.9.4 ПДР - несвоєчасне подання попереджувальних сигналів, а саме перед початком руху не подано сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку та винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення. Зазначає, що вона повідомляла про те, що світловий покажчик повороту є несправним та сигнал початку руху вона подала рукою - поліцейська не реагувала. Клопотання про відтворення відеоматеріалу на ствердження доказу її винуватості проігноровано. Вважає, що поліцейська діяла упереджено без додержання вимог КУпАП щодо розгляду справи, не розібралася з ситуацією, яка склалася, не ознайомила її з доказами у справі про адміністративне правопорушення, не врахувала покази при розгляді справи, що стало підставою звернення до суду.

05.08.2024 до суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що при винесені постанови, інспектор керувалася положеннями ПДР, Законом України «Про дорожній рух», КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853. Зазначає, що в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому інспектор діяла в межах своїх повноважень і не порушувала норм матеріального та процесуального права.

10.06.2024 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю, та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 19.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

01.07.2024 від позивача до суду надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 08.07.2024 відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області в судовому засіданні доводи, викладені у відзиву підтримала, просила в задоволені позовних вимог відмовити.

Відповідач інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області Гладка Олена Вячеславівна в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином.

Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови серія ЕНА № 1893120, 12.04.2024 о 16:41:37 год. у м. Харків, пров. Болгарський, 2, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом перед початком руху не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.4 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(із змінами та доповненнями).

Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженанаказом МВС України від 07.11.2015 за №1395.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченихстаттями 80і81(в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостоюстатті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першоюстатті 123,статтею 124-1,статтями 125,126, частинами першою, другою і третьоюстатті 127,статтями 128,129,статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятоюстатті 133-1, частинами першою, другою і третьоюстатті 140, частинами шостою, сьомоюстатті 152-1КУпАП.

Таким чином, враховуючи вказані норми суд прийшов до висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ч. 1 ст. 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення без складення протоколу, а тому доводи сторони позивача в цій частині є необгрунтованими.

За приписами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідностатті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістомстатті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до п.9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50100 м у населених пунктах і за 150200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Водночас, відповідно до абзацу «б» п.9.2, п.9.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. У разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.

Отже, в даному випадку, Правилами дорожнього руху України передбачена можливість несправності світлових покажчиків, та можливість подання сигналів рукою.

Так, позивачка посилається на те, що вона повідомляла інспектору про несправність світлового покажчику повороту та сигнал початку руху вона подала рукою.

Крім того, слід відзначити, що в силу вимог статті 251 КУпАП візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення ПДР.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а саме: фото- або відеозаписом правопорушення.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17).

На обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано відеозапис, засвідчений КЕП, який досліджено судом.

Так,на оглянутихсудом відеозаписахзафіксовано момент зупиненнятранспортного засобупозивача працівникомполіції тарозмова позивачаз останньою.Натомість,фіксації фактудопущення позивачемпорушення п. 9.4 ПДРУкраїни вказані відеоматеріали не містять.

Крім того, з оглянутих відеозаписів вбачається, що працівники поліції запідозрили ОСОБА_1 в зловживанні наркотичними засобами та пропонували їй пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп"яніння, однак коли вона погодилась пройти огляд, працівники поліції одразу ж склали відносно неї оскаржувану постанову, що на думку суду протирічить вимогам КУпАП щодо розгляду та складання відповідних постанов.

При цьому, твердження позивача, що сигнал початку руху вона подала рукою, матеріалами наданими до суду не спростовано.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови ПВСУ від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суб`єктом владних повноважень УПП в Х/о ДПП, ні його службовою особою інспектором не надано до суду ніяких доказів по справі, що підтверджують їх позицію в порядку ч.2 ст. 77 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В порядку ч. ч. 1,3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача УПП у Харківській області ДПП судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 605 грн. 60 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючисьст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора1взводу 3роти 2батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Харківськійобласті ГладкоїОлени Вячеславівни,Управління патрульноїполіції вХарківській області,про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1893120 від 12.04.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Провадження в справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції,код ЄДРПОУ40108646, на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2024.

СУДДЯ - Г.А. ЗУБ