Ухвала

від 27.08.2024 по справі 522/9834/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа 522/9834/24

Провадження 1-кп/522/2875/24

УХВАЛА

27.08.2024 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР №12024163510000236 від 27.03.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-22.04.2004 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 69, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Звільнений 29.10.2004 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

-29.06.2006 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі ст. 69, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 12.02.2009 постановою Малиновського районного суду м. Одеси у зв`язку із Законом України «Про амністію»;

-13.12.2011 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 22.04.2015 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

-24.07.2018 Малиновським районним судом м. Одеси, за ч. 1 ст. 313 КК України до покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки, який набрав законної сили 24.08.2018, знятий з обліку по закінченню іспитового строку 16.09.2020;

-на розгляді у Малиновському районному суді м. Одеса перебуває кримінальне провадження №12024162470000355 від 12.03.2024 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 терміном на шістдесят днів, з альтернативою визначення застави, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились та не відпали.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на наявність батьків з важким станом здоров`я, за якими необхідний догляд, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вважав його належним чином не обґрунтованим, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м`який цілодобовий домашній арешт, зокрема посилаючись на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та 3 групи інвалідності. На підтвердження чого надав копії медичної документації.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд встановив наступне.

Так, ухвалою суду від 04.07.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 01.09.2024 та залишено в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістом ст.199КПКУкраїни підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.4ст.185КК України та у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також суд враховує, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів майнового характеру, що свідчить про відсутність у обвинуваченого легальних джерел отримання засобів для існування та відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання.

Доводи ж захисника з приводу того, що обвинувачений має постійне місце проживання, на думку суду не є свідченням існування міцних соціальних зв`язків, здатних гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Крім того, суд враховує, що на розгляді у Малиновському районному суді м. Одеса перебуває кримінальне провадження №12024162470000355 від 12.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України.

Стосовно посилання обвинуваченого на те, що він є особою з інвалідністю 3 групи, суд вважає за необхідне заначити наступне.

Так, відповідно до наданої стороною захисту копії довідки до акту огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №533913 від 22.08.2024, ОСОБА_4 встановлено 3 групу інвалідності (загальне захворювання) на строк до 01.09.2024.

У той же час, даних про те, що стан здоров`я обвинуваченого не дозволяє утримувати його в умовах слідчого ізолятору, суду не надано та в ході розгляду - не встановлено.

За данихобставин, суд приходить до висновку про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроб переховування від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, що є підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

При цьому, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку останнього та запобігти вищевикладеним ризикам.

Водночас, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, керуючись ч. 4 ст. 182, ч.3ст.183КПК України, суд вважає за необхідне залишити раніше обрану обвинуваченому мінімальну заставу, визначену у межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

На думку суду, внесення застави саме у такому розмірі здатне гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 176-178, 182, 183, 315, 331, 370, 372, 376,395,532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 60 (шістдесяти днів), тобто до 25 жовтня 2024 року.

Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного заходу та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Суддя ОСОБА_1