Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/9065/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа № 910/9065/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивачки: Покотило М.Б.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Лукомський П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 (повний текст рішення складено 18.03.2024) (суддя Бондарчук В.В.)

у справі № 910/9065/23 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" (відповідач-1);

2. ОСОБА_2 (відповідач-2)

про визначення розміру статутного капіталу та часток його учасників

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" (далі - ТОВ "БЦ Діамант Хол", Товариство, відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2) про:

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "БЦ Діамант Хол" у сумі 2 571 500,00 грн;

- визначення розміру частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "БЦ Діамант Хол" у розмірі 41,67 %, що відповідає внесеній частці до статутного капіталу в розмірі 1 071 500,00 грн;

- визначення розміру частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "БЦ Діамант Хол" у розмірі 58,33 %, що відповідає внесеній частці до статутного капіталу в розмірі 1 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення загальних зборів ТОВ "БЦ Діамант Хол", оформлених протоколом № 1 від 08.11.2011, статутний капітал Товариства складає 3 000 000,00 грн, при цьому учасники погодили, що їх частки у статутному капіталі Товариства розподіляються 50/50 та становлять по 1 500 000,00 грн. Так, позивачкою свій обов`язок зі сплати статутного капіталу виконано у повному обсязі - внесено 1 500 000,00 грн, проте відповідач-2 вніс лише 1 071 500,00 грн. Таким чином, за доводами позивачки, статутний капітал ТОВ "БЦ Діамант Хол" підлягає визначенню у розмірі 2 571 500,00 грн, а розмір часток позивачки та відповідача-2 такому розподілу: ОСОБА_1 - 58,33 %, ОСОБА_2 - 41,67 %.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено обставин, викладених у позовній заяві.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржниця вказує на те, що:

- позивачка належним чином виконала свої зобов`язання як учасник Товариства; відповідач-2, навпаки, від виконання зобов`язань та участі у загальних зборах учасників ухиляється, не бере участі у діяльності Товариства;

- позивачка двічі намагалась скликати загальні збори учасників для прийняття відповідних рішень, пов`язаних із фактом неповного внесення відповідачем-2 частки до статутного капіталу, водночас відповідач-2 на збори не прибув;

- незважаючи на фактичне внесення частки до статутного капіталу, позивачка позбавлена можливості приймати будь-які суттєві рішення щодо діяльності Товариства;

- чинне законодавство та сформовані на його основі висновки Верховного Суду прямо передбачають можливість вирішення питання щодо розміру частки кожного з учасників у судовому порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2024 о 10:45; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 14.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23; відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.08.2024 о 10:00.

Позиції учасників справи

Відповідачі не скористалися своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 20.08.2024 з`явились представники позивачки та відповідача-2.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача-1

Представник позивачки (скаржниці) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.11.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", оформлені протоколом № 1, на яких було вирішено:

1. Створити ТОВ "БЦ Діамант Хол", затвердити місцезнаходження Товариства: АДРЕСА_1 .

2. Сформувати статутний капітал Товариства за рахунок грошових внесків учасників Товариства на загальну суму 3 000 000,00 грн: ОСОБА_2 вносить грошові кошти на загальну суму 1 500 000,00 грн, що складає 50 % статутного капіталу, ОСОБА_1 вносить грошові кошти на загальну суму 1 500 000,00 грн, що складає 50 % статутного капіталу Товариства.

3. Затвердити наступний склад учасників та розмір їх часток у статутному капіталі Товариства: ОСОБА_2 - частка учасника у статутному капіталі становить 50 %, ОСОБА_1 - частка учасника у статутному капіталі становить 50 %.

4. Призначити ОСОБА_2 директором Товариства та надати йому право розпорядчого підпису на банківських та фінансових документах, а також право відкриття рахунків у банківських установах.

5. Затвердити статут Товариства у запропонованій редакції.

Так, відповідно до п. 8.1 та 8.2 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 08.11.2011, статутний капітал Товариства створено за рахунок майнових та/або грошових вкладів учасників Товариства у розмірі 3 000 000,00 грн. Внески до статутного капіталу можуть здійснюватися учасниками у вигляді будинків, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, матеріалів та інших матеріальних активів (або прав їх використання), цінних паперів, інших майнових прав, "ноу-хау" або інших нематеріальних активів, внесків у валюті України та іноземній валюті.

Згідно з підп. 8.2.1 п. 8.2 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 08.11.2011, частина статутного капіталу, що залишилась неоплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняття рішення про ліквідацію Товариства.

У п. 8.3 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 08.11.2011 зазначено, що виражені у відсотках відповідні внески учасників до статутного капіталу Товариства складають: ОСОБА_2 вносить кошти на загальну суму 1 500 000,00 грн, що складає 50 % статутного капіталу Товариства, частка учасника у статутному капіталі становить 50 %; ОСОБА_1 вносить грошові кошти на загальну суму 1 500 000,00 грн, що складає 50 % статутного капіталу Товариства, частка учасника у статутному капіталі становить 50 %.

Згідно з п. 8.6 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 08.11.2011, Товариство шляхом затвердження загальними зборами учасників має право збільшувати або зменшувати статутний капітал у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 8.10 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" у редакції від 08.11.2011, у випадку, якщо будь-який із учасників не сплатив свого внеску повністю або протягом терміну, встановленого у п. 8.4 цього Статуту, то на учасника штрафні санкції не накладаються.

24.07.2015 відбулись загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", оформлені протоколом № 2, на яких прийнято рішення про: зміну місцезнаходження Товариства; затвердження та підписання нової редакції статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол"; звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ "БЦ Діамант Хол" з 24.07.2015 за власним бажанням та призначення директором Товариства ОСОБА_3 з 25.07.2015.

Так, відповідно до п. 9.1 та 9.2 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції, затвердженій на загальних зборах учасників Товариства від 24.07.2015, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасника створено статутний капітал у розмірі 3 000 000,00 грн, який поділений на дві частки. Частки учасників у статутному капіталі Товариства складають: ОСОБА_1 володіє однією часткою вартістю 1 500 000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу; ОСОБА_2 володіє другою часткою вартістю 1 500 000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу.

Згідно з п. 9.7 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" (в редакції від 24.07.2015), якщо учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів. Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства.

27.11.2018 відбулись загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", оформлені протоколом № 3, на яких прийняті рішення про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Товариства з 26.11.2018 та призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "БЦ Діамант Хол" з 27.11.2018 строком на шість місяців.

15.01.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", оформлені протоколом № 4, на яких прийняті рішення про продовження повноважень директора Товариства ОСОБА_1 на строк до 31.12.2022 та затвердження статуту Товариства в новій редакції.

Так, згідно з п. 5.1 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників Товариства від 15.01.2020, вищим органом управління Товариством є загальні збори учасників Товариства. Загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності Товариства, внесеного до порядку денного зборів, у порядку, встановленому цим Статутом та чинним законодавством України.

До виключної компетенції загальних зборів належить, у тому числі: зміна розміру статутного капіталу Товариства; перерозподіл часток між учасниками Товариства у випадках, передбачених законодавством України (п. 5.3 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 15.01.2020).

Відповідно до підп. 5.8.2 та 5.8.3 п. 5.8 статуту Товариства в редакції від 15.01.2020, рішення з питань, визначених в абз. 2, 3, 13 п. 5.3 статті 5 цього Статуту, приймається трьома чвертями голосів учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення з питань, передбачених абз. 4, 5, 9, 10 п. 5.3 статті 5 цього Статуту приймаються одностайно усіма учасниками Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Згідно з п. 5.6 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 15.01.2020, порядок скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства визначається у відповідності до чинного законодавства України.

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що виконала обов`язок зі сплати своєї частки до статутного капіталу ТОВ "БЦ Діамант Хол", зокрема, внесла до статутного капіталу Товариства 1 500 000,00 грн, при цьому ОСОБА_2 вніс лише 1 071 500,00 грн, тобто на 428 500,00 грн менше, ніж передбачено статутом.

Разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, долученими до матеріалів справи доказами, а саме банківськими виписками по рахунках, не підтверджується внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства всієї суми свого вкладу.

09.10.2020 ТОВ "БЦ Діамант Хол" надіслало на адресу ОСОБА_2 попередження від 09.10.2020 про прострочення вкладу, в якому повідомило останнього як учасника ТОВ "БЦ Діамант Хол" про наявність заборгованості щодо внесення його вкладу до статутного капіталу Товариства в повному обсязі, а саме про наявність заборгованості в розмірі 428 500,00 грн, та встановило додатковий строк для погашення заборгованості до 18 год. 00 хв. 13.10.2020.

Як стверджує ОСОБА_1 , у встановлений у повідомленні строк до 13.10.2020 ОСОБА_2 не вніс до статутного капіталу Товариства залишок внеску в розмірі 428 500,00 грн.

Разом із тим, у матеріалах справи міститься лист Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України за вих. № 55417/6/26-15-12-01-02 від 22.09.2022 із додатком, в якому зазначено перелік рахунків у банках та інших фінансових установах ТОВ "БЦ Діамант Хол".

Так, згідно із цим додатком, дані про рахунки ТОВ "БЦ Діамант Хол" такі:

1. рахунок № UA70899998385159000000255241 відкрито у Казначействі України (ел. адм. подат.), дата відкриття - 01.10.2015;

2. рахунок № 26003010182370 відкрито в АТ "ВТБ Банк", дата відкриття - 14.12.2011, дата закриття - 23.05.2019;

3. рахунок № 37519000255241 відкрито у Казначействі України (ел. адм. подат.), дата відкриття - 01.10.2015, дата закриття - 11.10.2019;

4. рахунок № НОМЕР_1 відкрито у Київському ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", дата відкриття - 01.03.2017, дата закриття - 05.08.2019;

5. рахунок № НОМЕР_2 відкрито у Київському ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", дата відкриття - 01.03.2017, дата закриття - 05.08.2019;

6. рахунок № НОМЕР_3 відкрито у Київському ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", дата відкриття - 01.03.2017, дата закриття - 08.10.2020;

7. рахунок № НОМЕР_4 відкрито у Київському ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", дата відкриття - 01.03.2017, дата закриття - 07.10.2020;

8. рахунок № НОМЕР_5 відкрито у Казначействі України (ел. адм. подат.), дата відкриття - 01.10.2015, дата закриття - 01.01.2020.

13.10.2020 позивачка надіслала на адресу відповідача-2 повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", які відбудуться 13.11.2020 о 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , із порядком денним: 1) про перерозподіл неоплаченої частини частки в статутному капіталі Товариства без зміни розміру статутного капіталу Товариства та сплату такої заборгованості відповідним учасником, а також затвердження розподілу часток у статутному капіталі Товариства; 2) про встановлення строку на внесення перерозподіленої частини частки відповідним учасником; 3) про уповноваження особи на здійснення необхідних дій, пов`язаних із внесенням до державного реєстру змін до відомостей про юридичну особу, що здійснюються у зв`язку із прийняттям рішення загальних зборів про перерозподіл частини частки.

За твердженням позивачки, 13.11.2020 відповідач-2 на вказаний час не з`явився, представників не направив, на відео- чи телефонний зв`язок не вийшов, заочно не голосував, в опитуванні участі не брав, жодних повідомлень до дати проведення про те, що він не може прибути для участі у позачергових зборах учасників Товариства, не надсилав.

Разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутній протокол про підсумки реєстрації учасників позачергових загальних зборів ТОВ "БЦ Діамант Хол" від 13.11.2020.

09.02.2022 відповідач-1 надіслав на адресу відповідача-2 повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства, які відбудуться 14.03.2022 о 12:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , із порядком денним (орієнтовний перелік питань, що виносяться на голосування), в тому числі: про перерозподіл неоплаченої частини частки в статутному капіталі Товариства без зміни розміру статутного капіталу Товариства та сплату такої заборгованості відповідним учасником, а також затвердження розподілу часток у статутному капіталі Товариства; про зменшення статутного капіталу.

ОСОБА_2 на загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", призначені на 14.03.2022, не з`явився, що ним не заперечується.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, в судовому засіданні представник ОСОБА_2 пояснив неявку останнього 14.03.2022 на загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол" у зв`язку із загальновідомими обставинами, зокрема, початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, внаслідок чого ОСОБА_2 у березні 2022 року не перебував у місті Києві.

Отже, спір у цій справі виник внаслідок того, що ОСОБА_1 стверджує про внесення своєї частки до статутного капіталу ТОВ "БЦ Діамант Хол" у розмірі 1 500 000,00 грн, а ОСОБА_2 - лише 1 071 500,00 грн. Таким чином, сформований статутний капітал Товариства становить 2 571 500,00 грн, відповідно, частки учасників підлягають такому перерозподілу: ОСОБА_1 - 58,33 %, ОСОБА_2 - 41,67 %.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 у справі № 9-зп щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, частину першу статті 55 Конституції України слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, що відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до ст. 64 Конституції України не може бути обмежене (пункт 2 цього рішення Конституційного Суду України).

Тобто Конституція України гарантує кожному право на судовий розгляд спору за виключенням випадків, в яких законом прямо встановлено обов`язковий порядок досудового врегулювання.

Зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) вбачається, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.

Виходячи із системного аналізу ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Щодо порушеного права, то таким слід розуміти стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/6631/18.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Такі правові висновки Верховного Суду наведені, зокрема, в постанові від 12.06.2024 у справі № 909/553/23.

Обґрунтування та доведення порушення своїх прав/законних інтересів здійснюється особою, яка звертається до суду та вказує про їх порушення, саме в контексті предмета та підстав позову.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", який був чинний станом на дату створення ТОВ "БЦ Діамант Хол", статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, положеннями законодавства, чинного станом на дату створення ТОВ "БЦ Діамант Хол" (ст. 52 Закону України "Про господарські товариства") та статуту цього Товариства (ст. 8 статуту ТОВ "БЦ Діамант Хол" в редакції від 08.11.2011), було чітко передбачено строки внесення учасниками вкладів до статутного капіталу Товариства, а також наслідки несплати суми своїх вкладів учасниками.

Як встановлено місцевим господарським судом і не заперечується сторонами у справі, строки внесення учасниками вкладів до статутного капіталу ТОВ "БЦ Діамант Хол" не дотримано ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 .

Більше того, ОСОБА_1 документально підтверджено внесення у період з 12.02.2015 по 11.03.2020 до статутного капіталу ТОВ "БЦ Діамант Хол" лише частини свого вкладу, доказів на підтвердження внесення позивачкою всієї суми свого вкладу - в розмірі 1 500 000,00 грн - суду не надано.

Разом із тим, статтею 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", чинного станом на дату звернення позивачки із цим позовом до суду (Закон набрав чинності 17.06.2018), розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки (стаття 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Отже, як слушно зауважив місцевий господарський суд, наведеними вище положеннями чинного законодавства України передбачений певний алгоритм дій, які пов`язані з фактом невнесення учасником або внесення не в повному обсязі вкладу у статутний капітал товариства.

Як встановлено судом вище, на виконання наведених норм законодавства, відповідачем-1 надіслано на адресу ОСОБА_2 попередження від 09.10.2020 про прострочення внесення вкладу, в якому повідомлено відповідача-2 як учасника ТОВ "БЦ Діамант Хол" про наявність заборгованості щодо внесення його вкладу до статутного капіталу Товариства в повному обсязі, а саме про наявність боргу в сумі 428 500,00 грн, та встановлено додатковий строк для погашення заборгованості до 18 год. 00 хв. 13.10.2020.

Водночас, як встановив місцевий господарський суд, не заперечувалось представником позивачки в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на 13.10.2020 рахунки ТОВ "БЦ Діамант Хол" були закриті, що підтверджується листом Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України від 22.09.2022 за вих. № 55417/6/26-15-12-01-02 з урахуванням додатку до цього листа.

Зважаючи на наведене, колегією суддів апеляційної інстанції визнається обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок недобросовісних дій ОСОБА_1 як директора ТОВ "БЦ Діамант Хол" щодо встановлення строку на внесення вкладу до статутного капіталу Товариства до 13.10.2020, в той час, коли рахунки відповідача-1 вже були закриті, ОСОБА_2 об`єктивно був позбавлений можливості внести залишок вкладу у статутний капітал Товариства та, як наслідок, виконати вимоги, викладені в попередженні від 09.10.2020.

Також, місцевим господарським судом, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, критично оцінено твердження позивачки щодо неявки ОСОБА_2 або його представника на позачергові загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", призначені на 13.11.2020, з порядком денним про перерозподіл неоплаченої частини частки в статутному капіталі Товариства без зміни розміру статутного капіталу Товариства та сплату такої заборгованості відповідним учасником, а також затвердження розподілу часток у статутному капіталі Товариства, про встановлення строку на внесення перерозподіленої частини частки відповідним учасником, оскільки в матеріалах справи відсутні проект порядку денного та протокол про підсумки реєстрації учасників позачергових загальних зборів ТОВ "БЦ Діамант Хол" від 13.11.2020.

Щодо неявки ОСОБА_2 на загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", призначені на 14.03.2022, суд першої інстанції зазначив, що відповідач-2 не заперечує, що не з`явився на ці збори, при цьому обґрунтовує таку неявку існуванням загрози його життю та здоров`ю через військову агресію російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022.

При цьому, місцевий господарський суд слушно зауважив, що військова агресія російської федерації проти України є загальновідомою обставиною, внаслідок якої, зокрема, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції обґрунтовано визнано поважними причини неявки ОСОБА_2 на загальні збори учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол", які були призначені на 14.03.2022.

Крім того, 14.12.2022 Господарським судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 910/3811/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ "БЦ Діамант Хол" про визначення розміру частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "БЦ Діамант Хол" у розмірі 35,72 %, що в цілому дорівнює 1 071 500,00 грн статутного капіталу Товариства, та визначення розміру частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "БЦ Діамант Хол" у розмірі 64,28 %, що в цілому дорівнює 1 928 500,00 грн статутного капіталу Товариства, яким у позові відмовлено повністю.

Північним апеляційним господарським судом постановою від 20.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/3811/22 залишено без змін, відповідно до ст. 241, 284 ГПК України ці судові акти набрали законної сили та мають преюдиційне значення при розгляді судом цієї справи № 910/9065/23 в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову, Господарський суд міста Києва у рішенні від 14.12.2022 у справі № 910/3811/22 зазначив, що рішення про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства в разі прострочення внесення вкладу приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом. Суд не може підміняти орган (загальні збори) товариства та приймати рішення, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства. Зазначене свідчить про відсутність порушених прав позивача в контексті спірних правовідносин, і, як наслідок, є підставою для відмови в позові.

Отже, суд звернув увагу на те, що для вирішення питання щодо перерозподілу неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства в разі прострочення внесення вкладу (внесення частки не в повному обсязі) одним із учасників товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників цього товариства.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що ані ОСОБА_1 , як учасником товариства, ані ТОВ "БЦ Діамант Хол" після набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3811/22 не ініційовано проведення загальних зборів учасників ТОВ "БЦ Діамант Хол" для вирішення відповідного питання.

При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються доводи скаржниці, викладені в апеляційній скарзі, з посиланням на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 907/922/21, з огляду на таке.

Спір у справі № 907/922/21 стосувався захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що учасник, якого незаконно виключили зі складу товариства, немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю виключення учасника, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Натомість спір у справі № 910/9065/23, яка розглядається, стосується визначення нових розмірів статутного капіталу товариства та часток учасників товариства у зв`язку з простроченням внесення вкладу (внесення вкладу не в повному обсязі) одним з учасників товариства.

Таким чином, наведена справа № 907/922/21, яка розглядалась Верховним Судом, не є релевантною до спірних правовідносин у даній справі № 910/9065/23.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено обставин, наведених у позовній заяві, у зв`язку із чим правомірно відмовив у задоволенні позову.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 у справі № 910/9065/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 28.08.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська