Рішення

від 20.08.2024 по справі 904/1928/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1928/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Васильєва С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Ганжа М.Г.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 74720,58грн, з якої: 72816,15грн основного боргу, 173,56грн трьох відсотків річних, 1730,87грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання теплової енергії №050029 від 01.10.2013 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/1928/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 призначено підготовче засідання на 01.08.2024.

У судове засідання 01.08.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 20.08.2024.

У судове засідання 20.08.2024 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити наступне.

Господарським судом направлялася ухвали суду від 06.05.2024, 24.06.24, 24.07.2024, 01.08.2024 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49030, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 15 А.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 06.05.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження), як і всі подальші ухвали суду були повернуті працівниками поштового зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 74, 75, 81-84, 92-94 том 1).

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 10.06.2024, оскільки 24.05.2024 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов`язано надати відповідача відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, від відповідача до суду не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 20.08.2024 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.08.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

01.10.2013 між Міським комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" (далі енергопостачальна організація, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Зеленбуд " (далі споживач, відповідач) укладений договір про постачання теплової енергії №050029 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби);

гаряче водопостачання - протягом року;

технологічні потреби - відповідно з виробничої програмою;

кондиціонування повітря - по мірі необхідності.

У відповідності до пункту 3.2.2 договору споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає:

Теплова енергія (1Гкал) 1008,34грн (з ПДВ).

Так, за умовами пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4 договору.

Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує (пункт 7.3 договору).

Пунктом 7.4 договору визначено, що кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (пункт 8.2.3 договору).

Згідно з пунктом 11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункт 11.3 договору).

Пунктом 11.4 договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. По узгодженню сторін оплата за послуги теплопостачання буде здійснена з 01.10.2013 на підставі свідоцтва про право власності.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №28/12 від 27.07.2016 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", акту приймання - передачі об`єктів і мереж: теплопостачання, Комунальне підприємство "Теплоенерго" отримало від Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" засоби для теплопостачання приміщень відповідача.

Згідно з рішенням Дніпровської міської ради №24/23 від 19.07.2017 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго", Комунальному підприємству "Теплоенерго" було передано право вимоги за заборгованістю, яка виникла перед Комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі".

Тож, у зв`язку з неможливістю подальшого виконання обов`язків з теплопостачання об`єктів за договором №050029 від 01.10.2013 Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та фактичним переданням функцій та засобів теплопостачання позивачу, між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Закритим акціонерним товариством "Зеленбуд" 27.09.2016 укладено тристоронню додаткову угоду до договору №050029 від 01.10.2013, яка за змістом є угодою про заміну кредитора у зобов`язанні.

Додаткова угода до договору №050029 від 27.09.2016 відповідачем не підписана та на адресу позивача не повернута.

Відповідно до пункту 3.4 додаткової угоди, у разі неотримання новою енергопостачальною організацією підписаної угоди або обґрунтованих заперечень в її підписанні на протязі 30 днів з дня її отримання, додаткова угода вважається погодженою.

Згідно з пунктом 1.1.1 додаткової угоди у порядку та на умовах визначених цією угодою, енергопостачальна організація передає новій енергопостачальній організації, а нова енергопостачальна організація набуває прав і обов`язків, належних енергопостачальній організації за основним договором, укладеним із споживачем і стає стороною за договором.

Права, зобов`язання та відповідальність за основним договором переходять до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цієї угоди (пункт 1.1.4. додаткової угоди).

З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода до договору №050029 від 27.09.2016 вважається погодженою, а Комунальне підприємство "Теплоенерго" набуло усіх прав та обов`язків сторони-виконавця за основним договором.

В матеріалах справи наявні:

- розпорядження Дніпровського міського голови №1-1/11-р від 01.11.2022 "Про початок опалювального сезону 2022 - 2023 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 54 том 1);

- розпорядження Дніпровського міського голови №1-21/3-р від 21.03.2023 "Про закінчення опалювального сезону 2022 - 2023 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 55 том 1);

- рішення Дніпровського міського голови №1137 від 29.10.2024 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" (а.с. 56 том 1).

На виконання умов договору позивач в період з листопада 2022 року по березень 2023 року надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 72816,15грн на підтвердження чого позивачем було складено акти прийому-передачі послуги:

- №050029 від 30.11.2022, згідно з яким поставлено 1,7394Гкал теплової енергії на суму 11961,47грн з ПДВ;

- №050029 від 31.12.2022, поставлено 2,55548Гкал теплової енергії на суму 17573,47грн з ПДВ;

- №050029 від 31.01.2023, поставлено 2,43491Гкал теплової енергії на суму 16744,34грн з ПДВ;

- №050029 від 28.02.2023, поставлено 2,39847Гкал теплової енергії на суму 16493,75грн з ПДВ;

- №050029 від 31.03.2023, поставлено 1,46044Гкал теплової енергії на суму 10043,12грн з ПДВ (а.с. 39-43 том 1).

Позивач виставив відповідачу рахунки за надані послуги (а.с. 34-38 том 1).

19.12.2023 позивач направив на адресу відповідача, зазначену у договорі, цінний лист з описом-вкладення із долученням досудової вимоги, вищезгаданих актів прийому-передачі та рахунків (а.с. 29-32 том 1).

Відповідно до пункту 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Таким чином, відповідно до пункту 7.4 договору, з урахуванням положень статті 254 Цивільного кодексу України строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав.

Відповідач заборгованість у розмірі 72816,15грн не сплатив, свого розрахунку або заперечень щодо суми та обсягів споживання не надав.

Заявлена сума до стягнення і є предметом спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору, встановлення фактів постачання теплової енергії, не виконання відповідачем умов договору в частині оплати теплової енергії та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем у спірний період виникли правовідносини з купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 72816,15грн.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначений сторонами у договорі порядок розрахунків за поставлену теплову енергію, приймаючи до уваги отримання відповідачем актів та рахунків і не надання на них зауважень, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.

Протягом судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов`язань на суму 72816,15грн.

Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьої статті 74, частиною першою

статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати спожитої теплової енергії на суму 72816,15грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 72816,15грн.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 8.2.3 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі підпункту 8.2.3 договору позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 27.12.2023 по 24.01.2024 в сумі 1730,87грн. При цьому розрахунки здійснював по кожному акту окремо (а.с. 52, 53 том 1).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом порушень не встановлено.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення трьох відсотків річних розраховані у загальній сумі 173,56грн за загальний період з 27.12.2023 по 24.01.2024.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних судом порушень не встановлено.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 74720,58грн, з яких: 72816,15грн - основний борг, 173,56грн три відсотки річних, 1730,87грн - пеня.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3028,00грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 74720,58грн, з якої: 72816,15грн - основного боргу, 173,56грн - трьох відсотків річних, 1730,87грн - пені задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зеленбуд" (49030, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 15А, ідентифікаційний код 03329752) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, ідентифікаційний код 32688148) 72816,15грн - основного боргу, 1730,87грн - пені, 173,56грн трьох відсотків річних та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 30.08.2024.

Суддя В.О. Татарчук