Рішення

від 20.08.2024 по справі 904/2029/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2029/24

за позовом Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання договору про надання послуг з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища, укладеним в редакції проекту договору Позивача

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача Пономаренко Д.О.

від відповідача Тер-Товмасян Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі - Відповідач), за змістом якого просить суд визнати укладеним між сторонами договір на послуги з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища в редакції Позивача.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що протоколом позачергового засідання Криворізької міської Комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуації при виконкомі міської ради № 9 від 16.06.2023 року, з метою реалізації альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища, на Позивача покладено обов`язок привести у належний стан власні гідротехнічні споруди та забезпечити технічну можливість подачі (перекачування) води з Макортівського водосховища для її подальшого забору Відповідачем з Кресівського водосховища у обсязі не менше 5 млн. куб.м. на місяць. На виконання зазначеного рішення, з серпня 2023 року Позивач фактично надає послуги з розподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища, чим забезпечує Відповідачеві можливості здійснення подальшого забору води та її перекачування для власних потреб у Південне водосховище.

Враховуючи положення ст. 42 Водного кодексу України, відповідно до якої забір та використання води первинними водокористувачами, в тому числі з водосховищ, здійснюється на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, між Позивачем, як підприємством, що згідно з Переліком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 524 від 30.5.1997 року забезпечує перерозподіл (перекидання) водних ресурсів та Відповідачем, як первісним водокористувачем, в обов`язковому порядку має бути укладений договір на послуги з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища.

З огляду на викладене, 04.04.2024 року Позивач направив на адресу Відповідача проект договору на послуги з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища, однак, листом від 10.04.2024 року Відповідач відмовив в укладенні договору та повернув проект без підпису.

Зважаючи на обов`язковість укладенні відповідного договору, та ухилення Відповідача від його підписання, Позивач просить суд визнати спірний договір укладеним в запропонованій ним редакції.

Ухвалою суду від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за містом якого вважав заявлені вимоги неправомірними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, в зв`язку з чим, просив суд відмовити в задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої заперечення Відповідач зазначив, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, в тому числі якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання.

За змістом позовної заяви, як на обов`язковість укладення спірного договору, Позивач посилається на положення ст. 42 Водного кодексу України, водночас, Відповідач вважає, що в процесі реалізації альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища, Позивачем вживаються заходи, які не підпадають під визначення «перерозподіл (перекачування) водних ресурсів у маловодні регіони», що виключає обов`язковість укладення сторонами спірного договору, та як наслідок виключає підстави для передачі даного переддоговірного спору на вирішення суду.

Ухвалою від 27.06.2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляджу по суті в засіданні на 16.07.2024 року.

В судовому засіданні 16.07.2024 року оголошувалася перерва до 20.08.2024, згідно ст. 216 ГПК України.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 20.08.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 16.03.2023 року Криворізька міська Комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуації при виконкомі міської ради, в рамках ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла в результаті руйнування гідротехнічної споруди Каховської ГЕС, що може мати наслідком повне припинення питного водопостачання для близько 400 тисяч мешканців міста, ухвалила рішення про вжиття КП «Кривбасводоканал та ДПП «Кривбаспромводопостачання» заходів щодо недопущення зниження експлуатаційного рівня води у джерелі питного водопостачання міста за рахунок впровадження альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища за наступною послідовністю: Макортівське водосховище річка Саксагань Кресівське водосховище 33 канал Південне водосховище.

Пунктом 3.1. Протоколу Комісії № 9 від 16.03.2023 року на ДПП «Кривбаспромводопостачання» покладено зобов`язання невідкладно вжити заходів щодо приведення в належний експлуатаційний стан гідротехнічні споруди, які задіяні в реалізації альтернативної моделі подачі води та знаходяться на балансі ДПП «Кривбаспромводопостачання», для забезпечення технічної можливості подачі (перекачування) води за рахунок Макортівського водосховища в обсязі не менше 5 млн. куб. м. на місяць.

04.07.2023 року Відповідач звернувся до Позивача з листом № 03-50/8480, яким просив, з метою реалізації альтернативної моделі подачі води для поповнення Південного водосховища, забезпечити впровадження заходів щодо пропуску води по р. Інгулець, Карачунівське, Макортівське, Кресівське водосховища у відповідних обсягах в межах існуючих гідрологічних режимів або з розробкою нових.

За доводами Позивача, у серпні 2023 року він фактично почав надавати послуги з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища, чим забезпечив та забезпечує Відповідачеві можливості здійснення подальшого забору води та її перекачування для власних потреб у Південне водосховище.

Посилаючись на те, що в силу положень ст. 42 ВК України забір та використання води первинними водокористувачами, в тому числі з водосховищ, здійснюється на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, а також з огляду на обов`язковість укладення відповідного договору, 04.04.2024 року Позивач направив на адресу Відповідача проект договору про надання послуг з перерозподілу (перекидання) водних ресурсів до Кресівського водосховища.

Листом від 10.04.2024 року Відповідач відмовився від укладення зазначеного правочину та повернув його проект без підпису. Відмову в укладенні договору Відповідач обґрунтував тим, що згідно Протоколу Комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуації при виконкомі міської ради, Позивача зобов`язано лише вжити заходи щодо приведення в належний експлуатаційний стан власні гідротехнічних споруд, які задіяні в реалізації альтернативної моделі подачі води, що не є тотожнім обов`язку надавати послуги з перекидання води до Кресівського водосховища. Крім того, Відповідач зазначив, що відкриття запірної арматури на напірній вежі у Макортівському водосховище не вважається перерозподілом (перекиданням) водних ресурсів, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість доводів відносно обов`язковості укладення сторонами спірного договору.

Предметом даного позову є матеріально правова вимога позивача про визнання укладеним договору про надання послуг перекидання води до Кресівського водосховища.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

За приписами статті 187 цього ж Кодексу, судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору.

Частиною 3 статті 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору.

Як вище встановлено судом, як на підставу для укладення спірного договору за рішенням суду, Позивач посилається на положення ст. 42 ВК України.

Так, в силу положень ст. 42 ВК України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Укладення договору є обов`язковим. Перелік підприємств, установ та організацій, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі у маловодні регіони, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 524 від 30.05.1997 року затверджено перелік підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, до якого внесено підприємство Позивача.

Аналіз наведених норм у сукупності, дає підстави для висновку, що умовою, за якою має застосовуватися диспозиція ст. 42 ВК України, зокрема, щодо обов`язковості укладення договору на здійснення забору та використання води, є виникнення правовідносин, у яких одна сторона - первинний водокористувач, що має дозвіл на спеціальне водокористування, здійснює забір та використання води з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, а друга сторона підприємство, організація, забезпечує перерозподіл (перекидання) води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, та включено до відповідного реєстру підприємств, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 ВК України наведено визначення основних термінів, що вживаються у цьому кодексі, зокрема:

водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт);

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об`єкта;

забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

перерозподіл водних ресурсів - подача (перекачування) води з одного річкового басейну в інший або в межах одного річкового басейну для забезпечення потреб у водних ресурсах водокористувачів маловодних регіонів;

За визначенням ст. 42 ВК України, первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Як свідчать надані у справу докази, підприємство Відповідача є первинним водокористувачем, має дозвіл на спеціальне водокористування (№76/ДП/49д-22 від 01.08.2022), згідно якого здійсню водокористування - забір води з Південного водосховища та Карачунівського водосховища (п. 1, 2 Дозволу).

У свою чергу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 524 від 30.05.1997 року підприємство Позивача включено до переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Згідно умов запропонованого Позивачем Договору (п.1.1), Виконавець (ДПП «Кривбаспромводопостачання») здійснює перерозподіл (перекидання) води у Кресівське водосховище, чим надає можливість Замовнику (КП Кривбасводоканал») здійснювати забір води тимчасовою насосною станцією для забезпечення альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища за наступною послідовністю: Макортівське водосховище річка Саксагань Кресівське водосховище 33 канал Південне водосховище.

Перерозподіл (перекидання) води у Кресівське водосховище здійснюється Виконавцем за допомогою власних гідроспоруд шляхом пропуску води з Макортівського водосховища (п. 1.2.).

Отже, за умовами запропонованої Позивачем редакції Договору, ДПП «Кривбаспромводопостачання», за допомогою власних гідроспоруд здійснює пропуск води з Макортівського до Кресівського водосховища, а КП «Кривбасводоканал», у свою чергу, за допомогою тимчасової насосної станції здійснює перекачування води з Кресівського до Південного водосховища.

Тобто, в умовах реалізації альтернативної моделі подачі води, Відповідач не здійснює забір води з Кресівського водосховища, як помилково стверджує Позивач, адже забором води є її вилучення з водного об`єкта для використання. Фактично Відповідач здійснює перекачування води з Кресівського до Південного водосховища, що відповідає змісту терміну перерозподіл водних ресурсів, та не належить до спеціального водокористування (ч. 3 ст. 48 ВК України).

У свою чергу, здійснення Позивачем в рамках реалізації альтернативної моделі пропуску води з Макортівського до Кресівського водосховища через річку Саксагань, не відповідає змісту терміну перерозподіл водних ресурсів, адже в даному випадку Позивач не здійснює перекачування води каналами і водогонами. Зазначені діє Позивача більше відповідають визначенню - пропуск води через гідровузли (ч. 3 ст. 48 ВК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в умовах реалізації альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища, між сторонами відсутні правовідносини, зміст яких визначений частиною 3 статті 42 ВК України, для яких законом встановлено обов`язкове укладення договору.

На підставі викладеного, за відсутності встановленої законом обов`язковості укладення договору для врегулювання взаємовідносин сторін, що склалися в рамках реалізації альтернативної моделі подачі (перекачування) обсягу води для поповнення Південного водосховища, підстави для укладення спірного правочину за рішенням суду відсутні, в зв`язку із чим, суд відмовляє в задоволенні заявленого позову.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2024

Суддя О.В. Ліпинський