Ухвала

від 29.08.2024 по справі 910/10290/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

29.08.2024Справа № 910/10290/24

За заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича (Соціалістична), буд. 6)

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «РКТ» (03049, вул. Карела Чапека (Фучика), 17)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 2 802, 69 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РКТ» про видачу судового наказу про стягнення 2 802, 69 грн, з яких 2 509, 79 грн сума основного боргу, 115, 57 грн інфляційних втрат, 35, 09 грн 3 % річних та 61,24 грн пені.

Заява обґрунтована неналежним виконанням боржником умов Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 18.02.2016 №181/901 в частині оплати вартості наданих послуг за період липня 2023-червня 2024.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Заявник стверджує, що за боржником утворилась заборгованість за неоплачені послуги по утриманню будинку та прибудинкової території у розмірі 2 590, 79 грн за період липня 2023-червня 2024.

Згідно п. 2.4. Договору орендар, власник незалежно від результатів господарської діяльності зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства.

Проте, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано жодних рахунків-фактур за боргові періоди, а також доказів їх надіслання/надання боржнику.

Крім того, як зазначає сам заявник у заяві про видачу судового наказу та, що випливає з п. 2.2.1. Договору вартість фактично отриманих послуг становить 117, 29 грн за місяць без ПДВ (з розрахунку 1,62 грн, що визначено договором*72,4 кв. м. (площа приміщення належного боржнику)).

Згідно п. 2.3. Договору - тарифи на послуги передбачені даним договором можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження з орендарем/власником.

До заяви про видачу судового наказу, заявник подав Перелік послуг, згідно якого тариф за 1 кв.м. загальної площі без ПДВ становить 2, 52 грн. Втім, заявник не надав суду відповідного рішення КМР (КМДА) щодо встановлення тарифу у розмірі 2, 52 грн на послуги по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Фучика, 19 , що є об`єктом надання послуг за спірним договором. Зокрема, заявником подано лише розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) №668 від 06.06.2017, додатком №3 до якого передбачено інші тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, із заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги на суму 2 802, 69 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України існують підстави для відмови заявнику у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» у видачі судового наказу.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких