ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/2413/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом АТ ТРАНС ТРЕЙД ХОЛДИНГ СА (TRANS TRADE HOLDING SA)
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне-виробниче комерційне підприємство "СТС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
AMETHYSTOS CAPITAL INVESTMENTS LTD (АМЕТИСТОС КЕПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД)
про визнання незаконним та скасування наказу № 163/5 від 18.01.2024
За участі представників учасників справи:
від позивача Мазуренко С.С.
від відповідача не з`явився
від третьої особи (на стороні позивача) не з`явився
від третьої особи (на стороні відповідача) Світличний О.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
АТ ТРАНС ТРЕЙД ХОЛДИНГ СА (TRANS TRADE HOLDING SA) (далі - позивач, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст, Міністерство), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства від 18.01.2024 № 163/5 (далі - Наказ).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуваним наказом відповідача за скаргою АМЕТИСТОС КЕПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС ЛТД (далі - Компанія «Аметистос», третя особа-2) вирішено визнати вчиненими з порушенням закону та анулювати реєстраційні дії № 1006281070024002390 від 04.09.2023 та № 1006281070026002390 від 06.09.2023, вчинені щодо Приватного-виробничого комерційного підприємства "СТС" (код 30408692) (далі - Підприємство, третя особа-1), проте позивач не погоджується з вказаними висновками щодо порушення порядку вчинення вказаних реєстраційних дій. Також позивач вказує на незалучення під час розгляду скарги заінтересованих осіб, недотримання строків звернення зі скаргою та вимог щодо її оформлення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 04.04.2024, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємство, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанію «АМЕТИСТОС», встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
26.03.2024 від Міністерства надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
04.04.2024 від позивача, а також від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 25.04.2024.
25.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 25.04.2024 представник позивача вказав, що не планує подавати відповідь на відзив та вважає виконаними завдання підготовчого провадження, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, оскільки відповідачем не вказано, які дії він ще планує вчинити у межах підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2024.
24.05.2024 від Компанія надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 27.05.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
27.05.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
27.05.2024 позивачем подано суду документи, що підтверджують надсилання документів на адресу Компанії «Аметистос».
27.05.2024 від третьої особи-2 надійшло клопотання про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
Суд протокольною ухвалою від 27.05.2024 відхилив клопотання Міністерства про відкладення судового засідання та відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-2, роз`яснивши можливість подання заяв, клопотань на підставі статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до наступного судового засідання.
Судове засідання 27.05.2024 було відкладено на 20.06.2024.
20.06.2024 від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення, в яких Компанія «Аметистос» просила у задоволенні позову відмовити повністю.
20.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання 20.06.2024 було відкладено на 15.07.2024.
28.06.2024 третя особа-2 подала суду заяву про виконання вимог суду, до яких додано документи, що підтверджують надсилання учасникам процесу письмових пояснень.
08.07.2024 третя особа-2 подала суду промову у судових дебатах.
15.07.2024 від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання 15.07.2024 було відкладено на 29.07.2024.
29.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено судом, оскільки, враховуючи розумність строків розгляду справи судом і приписи статей 202 і 216 ГПК України, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи-1 не з`явилися, про дату про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників позивача та третьої особа-2, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 29.07.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Компанія вказує, що є єдиним власником Підприємства та через свого уповноваженою представника 08.09.2023 внесла зміни в реєстраційні дані третьої особи-1, а саме:
- на підставі договору купівлі продажу корпоративних прав від 05.09.2023 придбала 30% у статутному фонді третьої особи-1;
- привела статутні документи Підприємства до вимог чинного законодавства України [а саме видалила співвласника як такого, що вибув на підставі договору купівлі-продажу та акта прийму-передачі у статутному фонді третьої особи та статуті товариства (третьої особи-1)];
- видалила бенефіціарного власника вибулої особи;
- змінила адресу місцезнаходження (реєстрації) третьої особи-1.
24.11.2023 Міністерство Наказом частково задовольнило скаргу третьої особи-2, визнало вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) та анулювало реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 04.09.2023 № 1006281070024002390 «Державна реєстрація змій до відомостей про юридичну особу», проведено приватним нотаріусом Сумського міською нотаріального округу Нагорною Наталією Василівною, та від 06.09.2023 № 1006281070026002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо Підприємства.
Позивач не погоджується з вказаним Наказом і просить суд визнати його незаконним і скасувати, виходячи з такого:
- не було залучено суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб;
- позивач вказує, що тільки 18.01.2024 дізнався про наявність оскаржуваного наказу;
- Міністерство не повідомляло Компанію як заінтересовану особу про розгляд скарги;
- скаржником не дотримано строків звернення зі скаргою та вимог щодо її оформлення;
- на переконання позивача, скарга подана до Міністерства з порушенням вимог Закону щодо строків подання скарги.
Відповідач і третя особа-2 заперечували проти задоволення позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість і відсутність підстав для скасування Наказу.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та наявність підстав для відмови у задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228). Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Згідно з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення № 228 Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту приймає обов`язкові до виконаній рішення.
Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Правові засади та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульовано Законом та Порядком державної реєстрації прав па нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).
У свою чергу, порядок і процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав визначено статтею 37 Закону та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128).
Так, абзацом першим частини першої етапі 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії. пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бумі оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 37 Закону).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та йото територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.
Порядок створення Мін`юстом та його територіальними органами колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства від 09.01.2020 №71/5.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній форм, за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), шо підтверджують порушення прав скаржника.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про витання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи йото територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує;
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дій або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державною реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Компанія «Аметистос» звернулася зі скаргою від 24.11.2023 до Міністерства.
Ухвалюючи оскаржуваний Наказ, відповідач виходив, зокрема, з такого.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадских формувань 04.09.2023 приватним нотаріусом Нагорною Н.В проведено реєстраційну дію № 1006281070024002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок якої змінено місцезнаходження та редакцію статуту Підприємства.
05.09.2023 приватним нотаріусом Томчуком С.М проведено реєстраційну дію № 1006281070025002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок якої змінено склад власників та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) третьої особи.
06.09.2023 приватним нотаріусом Фроловою Р.В проведено реєстраційну дію № 1006281070026002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», внаслідок якої змінено місцезнаходження, склад власників, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), редакцію статуту та внесено відомості про структуру власності Підприємства.
Скаржник вважав протиправними та просив скасувати оскаржувані реєстраційні дії, посилаючись на те, що державна реєстрація проведена з порушенням вимог, встановлених Законом на підставі підроблених документів.
Також третя особа-2 зазначила, що дізналася про порушення своїх прав оскаржуваними реєстраційними діями 28.09.2023.
Колегією встановлено, що Міністерством за результатами розгляду скарги приватного нотаріуса Томчука С.М. про виявлення ним факту використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) іншими особами від 05.12.2023 № 869/01-16, зареєстрованої в Міністерстві 07.12.2023 за № СК-4984-23, на реєстраційну дію в ЄДР, зокрема, від 05.09.2023 № 1006281070025002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Підприємства вже приймалося рішення у формі наказу від 14.12.2023 № 4294/5 «Про задоволення скарги».
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 34 Закону Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні.
За таких обставин, Колегія дійшла висновку, що скаргу в частині проведення реєстраційної дії від 05.09.2023 № 1006281070025002390 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» приватним нотаріусом Томчуком С.М щодо Підприємства слід залишити без розгляду по суті, оскільки Міністерством за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про її задоволення.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, шо міститься в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються, зокрема, заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, шо містяться в ЄДР, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою, документ про сплату адміністративною збору у випадках, передбачених статтею 56 цього Закону, установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
Відповідно до частини двадцять п`ятої статті 17 Закону у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена колія) документа, що засвідчує його повноваження.
Шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 04.09.2023 слугувала, зокрема, нотаріально засвідчена копія протоколу загальних зборів учасників Підприємства від 29.08.2023, відповідно до якого юридичною особою за законодавством Швейцарської Конфедерації Компанією (володіла часткою у розмірі 70% статутного капіталу Підприємства), від імені якої діє Алікова Ганна Вікторівна, на підставі довіреності від 23.11.2020, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крицькою Наталією Василівною за реєстраційним № 1772 (далі - довіреність від 23.11.2020), було прийнято рішення про зміну місцезнаходження та редакції статуту Підприємства, справжність підпису на даному протоколі засвідчено приватним нотаріусом Фроловою Р.В. 29.08.2023 за реєстраційним № 3158, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСН №353161, вірність копії з оригіналу документа засвідчено приватним нотаріусом Фроловою Р.В. 29.08.2023 за реєстраційним № 3159.
Крім того, було встановлено, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 06.09.2023 приватному нотаріусу Фроловій Р.В. подано, зокрема, нотаріально засвідчену копію рішення єдиного одноосібного учасника (власника) Підприємств, відповідно до якого юридичною особою за законодавством Швейцарської Конфедерації Компанією, від імені якої діє Алікова Ганна Вікторівни, на підставі довіреності від 19.05.2022, посвідченої 01.06.2022 Лоран Брехбюль нотаріусом Швейцарської Конфедерації, Женева (далі - довіреність від 19.05.2022), було прийнято рішення, окрім іншого, про затвердження передачі права власності на частину статутного капіталу Підприємства учаснику юридичній особі за законодавством Швейцарської Конфедерації Компанії, що відповідає 100% статутного капіталу Підприємства, про зміну місцезнаходження та редакції статуту Підприємства, справжність підпису на даному протоколі засвідчено приватним нотаріусом Фроловою Р.В. 05.09.2023 за реєстраційним № 3272, з використанням спеціального бланку нотаріальних документів серії НСН № 353242, вірність копії з оригіналу документа засвідчено приватним нотаріусом Фроловою Р.В. 05.09.2023 за реєстраційним № 3273.
Відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, Колегією встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії від 04.09.2023 та від 06.09.2023 були проведені приватними нотаріусами Нагарною Н.В. та Фроловою Р.В. за відсутності довіреностей від 23.11.2020 та від 19.05.2022.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 6 Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.
Пунктом 4 частини першої статті 28 Закону встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документ або відомості, передбачені цим Законом, подані не в повному обсязі.
Враховуючи викладене, Колегія дійшла висновку, що приватні нотаріуси Нагорна Н.В. та Фролова Р.В. повинні були відмовити у проведенні державної реєстрації на підставі пункту 4 частини першої статті 28 Закону.
Таким чином, оскаржувані реєстраційні дії від 04.09.2023 та 06.09.2023 були визнані Міністерством протиправними та такими, що підлягають анулюванню.
Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128 за 15 днів (дата публікації оголошення 30.11.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання з розгляду даних скарг та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, приватним нотаріусам Нагорній Н.В., Томчуку C.M. та Фроловій Р.В. засобами електронної пошти.
Крім цього, абзацом п`ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, шо розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).
Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.
Після повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарг до Міністерства надійшли клопотання про надіслання матеріалів скарг в електронній формі на адресу електронної пошти від приватного нотаріуса Нагорної Н.В. від 01.12.2023 № 804 01-16, зареєстроване в Міністерстві 01.12.2023 за № CK-4885-23, відповідь на яке надано листом Міністерства від 04.12.2023 № 159202СК-4885-23/33.2.1; від приватного нотаріуса Фролової Р.В. від 05.12.2023, зареєстроване в Міністерстві 07.12 2023 за № СК-4064-2,3, відповідь на яке надано листом від 07.12.2023 № 161646/СК-4964-23/32.1.
Також до відповідача надійшло пояснення по суті скарг від приватного нотаріуса Нагорної Н.В. від 12.12.2023 № 840/01-16, зареєстроване в Міністерстві 13.12.2023 за № СК-5067-23.
Відповідно до частини шостої та сьомою статті 34 Закону за результатом розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає рішення про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації) і визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, якщо Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційні дії за наявності підстав для відмови в державній реєстрації, а також з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частин першої статті 4 цього Закону.
У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію.
Реєстраційна дія визнається вчиненою з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 Закону. Не можуть бути підставою для визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії допущені під час її проведення формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей у ЄДР.
Оскільки, оскаржувані реєстраційні дії від 04.09.2023 та 06.09.2023 проведені за наявності підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, визначеної пунктом 4 частини першої статті 28 Закону, а також у зв`язку з неможливістю відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 34 Закону, а допущені порушення не є формальними (несуттєвими) помилками та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей ЄДР, то суд погоджується з висновком Міністерства про те, що такі реєстраційні дії підлягають анулюванню, а скарга частковому задоволенню.
Слід зазначити, що позивачем не надано належних, достовірних, достатніх і вірогідних доказів, які б підтверджували те, що при проведенні реєстраційних дій було подано повний пакет документів, а саме довіреності від 23.11.2020 та від 19.05.2022.
Суд наголошує, що наявність вказаних вище довіреностей у позивача на час розгляду даної справи не є безумовним свідченням того, що означені довіреності були подані нотаріусам під час вчинення реєстраційних дій.
Щодо доводів позивача про недотримання скаржником строків звернення зі скаргою, слід зазначити таке.
Третій особі-2 стало відомо про оскаржувані реєстраційні дії 28.09.2023, а скаргу подано до Міністерства 24.11.2023, тобто через 56 календарних днів.
Відповідно до частини третьої статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Таким чином, Компанія «Аметистос» звернулася зі скаргою до Міністерства з дотриманням строків встановлених Законом, а саме протягом 60 календарних днів з дня, коли дізналася про порушення її прав оспорюваними діями.
Стосовно доводів позивача про незалучення суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб та не повідомлення про розгляд скарги, суд вказує таке.
До матеріалів справи долучено такі документи:
- телефонограма про повідомлення Компанії «Аметистос» від 30.11.2023 о 15:20 год. про дату та час проведення засідання Колегії Міністерства;
- телефонограма про повідомлення приватного нотаріусу Сумського міською нотаріального округу Нагорної Н.В. від 30.11.2023 о 15:31 год. про дату та час проведення засідання Колегії Міністерства;
- телефонограма про повідомлення приватного нотаріусу Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області Томчук С.М. від 30.11.2023 о 15:33 год. про дату та час проведення засідання Колегії Міністерства;
- телефонограма про повідомлення приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролову Р.В. від 30.11.2023 о 15:38 год. про дату та час проведення засідання Колегії Міністерства;
- акт про неможливість здійснення повідомлення телефонограмою щодо засідання центральної Колегії 18.122023 Підприємства від 13.12.2023.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розпаду скарги в один з таких способів:
- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства;
- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
З огляду на викладене, Міністерство належним чином повідомило всіх заінтересованих осіб, у тому числі і позивача про розгляд скарги, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті відповідача.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За приписами статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29.08.2024.
Суддя О.Г. Удалова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121292119 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Удалова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні