Рішення

від 28.08.2024 по справі 914/1854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024 Справа № 914/1854/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника розглянув матеріали справи

за позовом: Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Андріокс», м. Львів,

про: визнання недійсними пунктів 2.1. та 4.1. договору купівлі - продажу, стягнення 2 150, 00 грн,

підстава позову: безпідставне включення до договору умови про нарахування суми податку на додану вартість, безпідставне отримання коштів,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 ;

відповідача: ОСОБА_2 .

1. ПРОЦЕС

1.1.До Господарського суду Львівської області 25.07.2024 надійшла позовна заява Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до Приватного підприємства «Андріокс» про визнання недійсними пунктів 2.1. та 4.1. договору купівлі - продажу, стягнення 2 150, 00 грн.

1.2.Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 09.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 914/1854/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.08.2024.

1.3.Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. У судове засідання 28.08.2024 сторони з`явились, скористались правом, передбаченим ч.6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на звернення до суду із письмовою заявою про початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Відповідач визнав позовні вимоги, позивач просив повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті. Тому суд, виконавши завдання підготовчого провадження, за письмовою згодою учасників справи, закрив підготовче провадження та розглянув справу по суті.

1.5. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем, як визначено у ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.

1.6.У судовому засіданні 28.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права у спосіб визнання недійсним пунктів 2.1. та 4.1. договору купівлі продажу в частині включення до договірної ціни ПДВ 20% та стягнення 2 150, 00 грн сплаченої суми податку на додану вартість. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що допущено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

2.2. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак у судовому засіданні 28.08.2024 визнав позовні вимоги.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1.Між Приватним підприємством «Андріокс» (продавець згідно з договором) та Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (покупець згідно з договором) 07.03.2022 укладено договір купівлі продажу №64, предметом якого є передання у власність покупця товару на умовах цього договору.

3.2. Найменування та кількість товару визначено сторонами у п. 2.1. договору: радіатор сист. Охолодження ЗІЛ -130/3-х рядн 1 шт (9 900, 00 грн за 1 шт), насос водяний ЗІЛ-1360 1 шт (3 000, 00 грн за 1 шт).

3.3. Сума договору, відповідно до п. 4.1., становить 12 900, 00 грн, 2 150, 00 грн ПДВ.

3.4. Відповідно до видаткової накладної від 07.03.2022 № О-00000119 продавець продав покупцеві товар (радіатор та насос) на суму 12 900, 00 грн, в тому числі 2 150, 00 грн ПДВ.

3.5. Вартість поставленого товару у розмірі 12 900, 00 грн Державною казначейською службою України сплачено 08.03.2022 відповідно до платіжного доручення № 297.

3.6. Листом від 16.06.2022 покупець проінформував продавця про необхідність здійснити коригування податкової накладної, податкової декларації з ПДВ та повернення на рахунок університету ПДВ на суму 2 150, 00 грн. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач повідомив, що у позивача відсутній список згрупованих відправлень на підтвердження надсилання відповідачу згаданого листа, оскільки такий отримано відповідачем наручно.

3.7. Покупець звернувся до продавця із претензією від 05.04.2024 про здійснення коригування податкової накладної, податкової декларації з ПДВ та повернення сплаченої суми ПДВ з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладання податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану". Докази надсилання претензії позивач долучив до матеріалів справи.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2.Як встановлено судом вище, між сторонами у справі виникли правовідносини з купівлі продажу товару на підставі договору №64 від 07.03.2022.

4.3.У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4.4.Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.5.У ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено: зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

4.6.Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

4.7.Відповідно до встановлених судом обставин справи сторони у оскаржуваному п. 2.1. договору визначили вартість товарів за 1 шт, деталізувавши у п. 4.1. положенням про суму договору купівлі - продажу - 12 900, 00 грн, з яких 2 150, 00 грн ПДВ.

4.8.Податок на додану вартість, визначений в п. п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

4.9.За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

4.10.Згідно із пп. «г» п.п. 195.1.2 ст. 195 Розділу V ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

4.11.Кабінетом Міністрів України 02.03.2022 прийнято постанову №178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», якою, з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

4.12.Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 02.2022. У постанові Кабінету Міністрів України № 178 зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

4.13.Постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 передбачає посилання на підпункт "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

4.14. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 по справі №910/12764/20: хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

4.15. Отже на момент укладення договору сторони у п. 2.1. договору визначили вартість за 1 шт кожної з двох одиниць товару, щодо продажу яких сторони уклали договір, а у п. 4.1. визначили суму договору 12 900, 00 грн з врахуванням 2 150, 00 грн ПДВ, що суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, прийнятій відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України щодо застосування під час воєнного стану для операції з постачання товарів для забезпечення транспорту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (а відповідач відповідно до п.1.2. Статуту належить до сфери управління ДСНС), що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб захисту безпеки населення та інтересів держави нульової ставки ПДВ.

4.16. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

4.17. Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

4.19. Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

4.20. Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

4.21. Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

4.22.З урахуванням висновків суду, викладених у п. 4.15 мотивувальної частини рішення, пункти 2.1. та 4.1. договору купівлі продажу № 64 від 07.03.2022 в частині включення до договірної ціни суми ПДВ є недійсним. Тому позовні вимога про визнання недійсними п. 2.1, 4.1. договору є такою, що підлягає задоволенню.

4.23.Щодо вимоги позивача про стягнення 2 150, 00 грн ПДВ суд зазначає таке.

4.24. Відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

4.25. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

4.26. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

4.27.Положення глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 903/357/21).

4.28. Отже, суд, встановивши недійсність п. 2.1., 4.1. договору купівлі продажу №64 від 07.03.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, доходить до висновку, що оплата відповідачу вартості товару з урахуванням 2 150, 00 грн суми ПДВ в цій частині здійснена безпідставно, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума ПДВ у розмірі 2 150, 00 грн.

4.29.Розподіляючи судові витрати, суд, доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та повернення 50% суми сплаченого судового збору з державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті на підставі положень ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

4.30.Решта сплаченого судового збору 50% відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним пункти 2.1. та 4.1. договору купівлі продажу №64 від 07.03.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість 20%.

3.Стягути з Приватного підприємства «Андріокс» (79025, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кузнярівка, будинок 13, ідентифікаційний код 31729661) на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Клепарівська, будинок 35, ідентифікаційний код 08571340) сплачене ПДВ у розмірі 2 150, 00 грн та 3 028,00 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Повернути Львівському державному університету безпеки життєдіяльності (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Клепарівська, будинок 35, ідентифікаційний код 08571340) з Державного бюджету України 3 028,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 1146 від 05.06.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.08.2024.

СуддяМатвіїв Р.І.