Рішення
від 20.08.2024 по справі 916/1/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9; код ЄДРПОУ 42322556)

про визнання добросовісним набувачем майна, визнання припиненим права іпотеки, скасування державної реєстрації права іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Леваневського, буд. 22; код ЄДРПОУ 38227436);

представники сторін:

від позивача Кобелєв О.О.,

від відповідача Колосюк В.А. (в режимі відеоконференцїі),

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос", в якому просить суд:

1) визнати ОСОБА_1 добросовісним набувачем нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237 та усунути перешкоди у користуванні майном шляхом:

2) визнати припиненим право іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, за іпотечним договором з майновим поручителем, серія та номер: 4273, укладеним 27.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.; договором про відступлення прав вимоги, серія та номер: 108, укладеним 11.10.2019; договором купівлі-продажу майнових прав 108/1, серія та номер: 876, укладеним 11.10.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М.;

3) скасувати державну реєстрацію права іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, згідно із номером запису про іпотеку 6809090 від 27.08.2014 р.;

4) скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, номер запису про обтяження 6809004 від 27.08.2014 р.

Ухвалою від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

15.01.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.01.2024 позовну заяву (вх. № 1/24 від 02.01.2024) ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1/24, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.02.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

07.02.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача, в якому він просив суд продовжити строк на подання відзиву та надати доступ до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».

07.02.2024 за вх. № 488/24 до господарського суду надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому відповідач просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013, а саме заборгованості за кредитом у сумі 110 744 900,00 грн, звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 42322556, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9) на предмет іпотеки за Іпотечним договором, який посвідчений 27.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 4273, а саме на апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м, житловою 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (один), РНОНМ 440377251237, власником якого є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

08.02.2024 відповідачем подано до суду докази надсилання зустрічного позову з додатками в електронній формі представнику позивача.

Ухвалою від 12.02.2024 прийнято зустрічний позов (вх. № 488/24 від 07.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 916/1/24.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом, якому запропоновано надати письмові пояснення по суті справи з урахуванням ст. 168 ГПК України.

14.02.2024 відповідач подав відзив на первісну позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

14.02.2024 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку задоволено судом ухвалою від 15.02.2024.

Протокольною ухвалою від 21.02.2024 відкладено підготовче судове засідання на 11.03.2024.

01.03.2024 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

01.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив на первісний позов.

Підготовче судове засідання, призначене на 11.03.2024 не відбулося через перебування судді Волкова Р.В. на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою від 12.03.2024 повідомлено учасників справи про те, що підготовче судове засідання відбудеться 20.03.2024.

19.03.2024 відповідач подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 20.03.2024 відкладено підготовче судове засідання на 04.04.2024.

04.04.2024 від ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом.

Підготовче судове засідання, призначене на 04.04.2024, не відбулося через перебування судді Волкова Р. В. на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2024 повідомлено учасників справи про те, що підготовче судове засідання відбудеться 17.04.2024.

Протокольною ухвалою від 17.04.2024 суд залучив до матеріалів справи докази, подані відповідачем разом із відповіддю на відзив, а також закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.04.2024.

30.04.2024 відповідач подав до суду додаткові пояснення по справі, щодо неналежності доказу сплати ціни за договором купівлі-продажу від 10.11.2014.

30.04.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 17.05.2024.

13.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі щодо повної оплати за договором купівлі-продажу.

17.05.2024 на стадії дослідження доказів оголошено перерву у судовому засіданні до 23.05.2024.

22.05.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяни Анатоліївни (Одеська обл., м. Одеса, 65058, вул. Довженка, 3), для огляду в судовому засіданні оригіналів наступних документів: 1) прибутковий касовий ордер № 2 від 10.11.2014 року; 2) квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 10.11.2014 року. Водночас відповідач просить поновити йому процесуальний строк на звернення з відповідним клопотанням. Крім того, просить зобов`язати позивача ОСОБА_1 пред`явити для огляду в судовому засіданні вищезазначені оригінали доказів.

Мотивуючи клопотання про витребування оригіналів доказів, відповідач вказує, що ставить під сумнів відповідність вищезазначених копій доказів, які наявні у матеріалах справи, їх оригіналам. Але, як зазначає відповідач, до матеріалів справи приєднана копія з нотаріальної копії такого документу, відповідно виникають сумніви, що такий документ є в оригіналі, оскільки копія знята з нотаріальної копії, засвідченої 10.11.2014 року, а не з оригіналу. Посилаючись на твердження позивача про те, що оригінал прибуткового касового ордеру № 2 від 10.11.2014 року знаходиться в ПНОМНО Петрушенко Т.А., відповідач зазначає, що це свідчить, що кошти до ТОВ «Україна» не надходили, оскільки належним чином прибутковий ордер має знаходитись в ТОВ «Україна», а кошти мають бути проведені через касу підприємства (оприбутковані). Таким чином, відповідач має сумніви, що оригінал прибуткового касового ордеру №2 від 10.11.2014 року може знаходись ПНОМНО Петрушенко Т.А., а отже і існувати взагалі.

Ухвалою від 23.05.2024 поновлено відповідачу строк для звернення з клопотанням про витребування оригіналів доказів, клопотання (вх. № 20708/24 від 22.05.2024) задоволено частково, витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяни Анатоліївни (Одеська обл., м. Одеса, 65058, вул. Довженка, 3), для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів: 1) прибутковий касовий ордер № 2 від 10.11.2014 року; 2) квитанцію до прибуткового касового ордеру № 2 від 10.11.2014 року. Відкладено судове засідання на 05.06.2024.

У зв`язку з відсутністю у позивача вказаних оригіналів доказів, про що було зазначено у заяві про усунення недоліків позову, суд залишив без задоволення вказане клопотання в частині зобов`язання позивача пред`явити для огляду оригінали доказів.

05.06.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 25.06.2024.

05.06.2024, після судового засідання, від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяни Анатоліївни до суду надійшла інформація про відсутність у неї оригіналів прибуткового касового ордера № 2 від 10.11.2014 та квитанції до прибуткового касового ордера.

Додаткового нотаріус повідомила, що при посвідченні договору купівлі-продажу від 10.11.2014 за реєстровим № 2194, сторонами договору були надані разом з іншими документами оригінали прибуткового касового ордера № 2 від 10.11.2014 та квитанції до прибуткового касового ордера, скріплені печаткою, копії яких знаходяться у справі, як підтвердження проведеного розрахунку у повному обсязі та відсутність претензій один до одного щодо розрахунку за вищевказаним договором.

25.06.2024 суд завершив стадію дослідження доказів, зазначив про неможливість взяття до уваги доказів, оригінали яких не надано позивачем та оголосив перерву у судовому засіданні до 02.07.2024 з метою надання сторонам можливості підготуватися до стадії судових дебатів.

В подальшому судове засідання неодноразово відкладалося у зв`язку з перебоями електропостачання.

23.07.2024 представник позивача надав для огляду у судовому засіданні оригінал прибуткового касового ордера № 2 від 10.11.2014. Суд, оглянувши оригінал документа та порівнявши його з наявною у матеріалах справи копією, зазначив про їх відповідність.

Протокольною ухвалою від 23.07.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 30.07.2024 з метою надання можливості відповідачу забезпечити явку свого представника для огляду оригіналу документа.

30.07.2024 від представника позивача надійшли пояснення щодо отримання оригіналу прибуткового касового ордера № 2 від 10.11.2014 з доказами вжиття заходів для його отримання.

30.07.2024 відповідач подав до суду письмові заперечення проти належності доказу сплати ціни за договором купівлі-продажу від 10.11.2014.

30.07.2024 у судовому засіданні представник відповідача ознайомився з оригіналом прибуткового касового ордера № 2 від 10.11.2014.

30.07.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.08.2024.

07.08.2024 позивачем подано до суду письмові пояснення по справі щодо граничних готівкових розрахунків та їх чинності в результаті перевищення, щодо порушень при заповненні та зберіганні прибуткового касового ордера, щодо дійсності договору купівлі-продажу від 10.11.2014 з приводу доведеності добросовісності і правомірності дій позивача як добросовісного набувача.

08.08.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Протокольною ухвалою від 08.08.2024 розгляд справи відкладено на 20.08.2024.

20.08.2024 відповідачем подано до суду додаткові пояснення по справі щодо відсутності будь-яких підписів на прибутковому касовому ордері, відсутності належних доказів розрахунків за договором купівлі-продажу, недобросовісності позивача при придбанні нерухомості.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.08.2024, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти первісних позовних вимог та просив задовольнити зустрічні вимоги.

20.08.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.50, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників справи перед законом і судом та надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, суд зазначає, що справу було розглянуто в розумний строк, зокрема, з урахуванням складності справи та поведінки сторін.

Стислий виклад позицій та доводів сторін в рамках первісного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС».

В обґрунтування первісного позову позивач посилається на те, що він є добросовісним набувачем права власності на об`єкт нерухомого майна - апартаменту трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237.

Вказує, що право власності на Об`єкт належить ОСОБА_1 на підставі відплатного договору купівлі-продажу від 10.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА та ОСОБА_1 , посвідченого Петрушенко Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2194.

Зазначає, що йому у стало відомо, що 27.03.2013 між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК (Кредитор) та ТОВ ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ (Позичальник) був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 34/13 (далі - Кредитний договір), згідно з яким Кредитор надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

27.08.2014 в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (Іпотекодавець, Майновий поручитель) був укладений Іпотечний договір, посвідчений 27.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4273 (далі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого Банку в іпотеку було передано нерухоме майно, зокрема, придбаний ОСОБА_1 Об`єкт нерухомості.

10.11.2014 між ПАТ «ІМЕКБАНК» та ТОВ «УКРАЇНА» був укладений договір про розірвання іпотечного договору від 27.08.2014 з майновим поручителем, посвідчений 10.11.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В., за реєстровим № 1295, про що приватним нотаріусом зроблено відповідну відмітку на іпотечному договорі.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що йому стало відомо, що у грудні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ УКРАЇНА про застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ УКРАЇНА, шляхом повернення сторін у стан, який існував до укладення цього правочину, а саме, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ УКРАЇНА, зареєстрованого відповідно до іпотечного договору, посвідченого 27.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4273, зокрема щодо апартаменту трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, придбаного ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 10.11.2014.

Як зазначає позивач, під час нового розгляду справи № 916/3273/17 в суді першої інстанції, 16.01.2020 до господарського суду надійшла заява ТВО Фінансова Компанія ГЕЛІОС про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд поновити пропущені строки на заявлення вимог про застосування наслідків недійсного договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ УКРАЇНА та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ УКРАЇНА та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА, а саме: апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, 18 (вісімнадцять), корпус А, ап.1 (один), апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,9 кв.м., житловою площею 266,6 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, 18 (вісімнадцять), корпус Ж, ап.222 (двісті двадцять два), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 27.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим номером № 4273.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.03.2020 у справі № 916/3273/17 у задоволенні позову ПАТ ІМЕКСБАНК (правонаступник ТОВ ФК ГЕЛІОС) відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2020 року у справі № 916/3273/17 скасовано, позовні вимоги ТОВ Фінансова Компанія ГЕЛІОС задоволено, застосовано наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ УКРАЇНА та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ УКРАЇНА, а саме: апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, 18 (вісімнадцять), корпус А, ап. 1 (один), апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,9 кв.м., житловою площею 266,6 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, 18 (вісімнадцять), корпус Ж, ап. 222 (двісті двадцять два), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 27.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим номером № 4273.

Таким чином, як зазначає позивач, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17 фактично поновлено ТОВ ФК ГЕЛІОС в праві іпотеки на Об`єкт за іпотечним договором від 27.08.2014 № 6253.

Вказує, що на сьогоднішній день правами іпотекодержателя за іпотечним договором від 27.08.2014 № 6253 володіє ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС.

Разом з тим, ОСОБА_1 вважає себе добросовісним набувачем майна, оскільки при придбанні Об`єкту в державних реєстрах не було відомостей про обтяження його іпотекою.

Звертає увагу, що на момент вчинення правочину з купівлі-продажу вищевказаного апартаменту будь-які заборони на відчуження цього майна або права третіх осіб на це майно були відсутні, інформація про те, що майно знаходиться в іпотеці теж відсутня.

Додатково посилається на те, що йому стало відомо, що у Господарському суді Одеської області розглядалася справа № 916/1643/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (правонаступник ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» від 24.10.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ренталс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайсселл Глобал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

20.01.2021 на адресу суду у справі № 916/1643/19 надійшла заява позивача ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» про зміну предмету позову та залучення співвідповідача у справі № 916/1643/19 в якій просить суд залучити в якості відповідача-2 (співвідповідача) ОСОБА_1 . Крім того, просить суд вважати позовні вимоги наступними: в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013, а саме заборгованості за кредитом у сумі 119 000 000 грн, яка підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2016 по справі № 916/953/15-г, звернути стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» на предмет іпотеки за Іпотечним договором, який посвідчений 27.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4273, а саме на апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м, житловою 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (один), власником якого є ОСОБА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, у зміні предмету позову та залучення співвідповідача у справі № 916/1643/19 відмовлено, проте, це не позбавляє право ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» на наступне звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на апартамент.

На переконання позивача, ТОВ ФК ГЕЛІОС вважає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку, іпотека на Об`єкт за іпотечним договором від 27.08.2014 № 6253 є дійсною для чинного власника Об`єкта ОСОБА_1 , який набув статус іпотекодавця за іпотечним договором від 27.08.2014 № 6253.

В свою чергу, ОСОБА_1 вважає себе добросовісним набувачем права власності на Об`єкт, не погоджується зі статусом іпотекодавця за іпотечним договором від 27.08.2014 № 6253 і вважає його припиненим. Існування на сьогодні іпотеки на Об`єкт обмежує ОСОБА_1 у реалізації ним прав власності на Об`єкт.

У відзиві на первісний позов відповідач надав наступні аргументи:

- у результаті застосування постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17 наслідків недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 10.11.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ «Україна», сторони повернулися у стан, який існував до укладання цього правочину, та іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек;

- ОСОБА_1 знав або мав знати про існування обтяження майна іпотекою, про що свідчить: 1) різниця в часі між остаточною реєстрацією в ЄДРРПНМ Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 та Договору-купівлі продажу від 10.11.2014 становить лише 3 години, тобто записи про іпотеку були вилучені перед самим посвідченням Договору-купівлі продажу; 2) сторони Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 і ПНОМНО ОСОБА_2 чекали коли ПНОМНО ОСОБА_3 на підставі Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 припинить записи про іпотеку та припинить записи про обтяження (заборону відчуження); 3) різниця між реєстраційними діями становить 20 хвилин, саме стільки часу потрібно щоб оновились відомості в ДРРПНМ та отримати відповідні витяги і прийняти відповідну заяву; 4) ініціатором/заявником формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29258528 був саме ОСОБА_1 , який подав нотаріусу заяву з реєстраційним номером 8886637, дата і час реєстрації заяви 10.11.2014 об 14:39:24, тобто через 20 хвилин після вилучення запису про обтяження Апартаментів;

- у позивача відсутній належний доказ повного розрахунку за Предмет іпотеки за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014. Тобто взагалі є сумніви, що кошти надходили на рахунок Продавця за Договором купівлі-продажу та що він їх отримав. Відповідно існує питання щодо повного та належного розрахунку за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014. У разі відсутності доказів про розрахунок за Договором купівлі-продажу, цей продаж є безоплатним;

- позивач так чи інакше опосередковано пов`язаний з людьми та компаніями, які пов`язані з власниками істотної участі в ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 ;

- Договір купівлі-продажу був укладений не за звичайних «ринкових умов», а з певними «пільговими умовами», та мав на меті не фактичний продаж нерухомого майна з отриманням грошових коштів, а лише намагання виведення предмета іпотеки;

- у відповідача не виникає жодних сумнівів щодо факту обізнаності позивача в існуванні іпотеки щодо спірного майна перед укладенням Договору купівлі-продажу від 10.11.2014, що дає відповідачу підстави стверджувати про наявність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача;

- факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеку;

- іпотекодержателем апартаменту є ТОВ «ФК «ГЕЛІОС», а іпотекодавцем позивач як особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, та відповідно позивач має права й несе всі обов`язки іпотекодавця за Іпотечним договором у межах вартості предмета іпотеки, тому для ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

У відповіді на відзив на первісний позов ОСОБА_1 звернув увагу, що вирішальне значення має не час укладання правочину, а чи було відсутнє обтяження іпотекою на момент укладання договору купівлі-продажу. Зауважив також, що про спір стосовно права іпотеки він дізнався лише у листопаді 2018 року, коли ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 його було залучено до участі у справі № 916/3273/17 в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Те, що адвокат Кобелев О.О., який сьогодні представляє інтереси позивача у даній справі, або адвокат Фельдман О.М., яка представляла інтереси ТОВ «Україна», є співробітниками одного Адвокатського об`єднання «Юридична Агенція «Аргумент», на думку ОСОБА_1 , не є ознакою його пов`язаності із ТОВ «Україна», або іншими юридичними / фізичними особами.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де надав додаткові аргументи щодо нікчемності договору про розірвання іпотечного договору, наслідків недійсності останнього, чинності іпотеки навіть у випадку вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру, дійсності іпотеки для набувача нерухомого майна, розуміння та застосування терміну «пов`язані особи».

Стислий виклад позицій та доводів сторін в рамках зустрічного позову ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» до ОСОБА_1 .

У зустрічній позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» посилається на наступні обставини:

- Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013, надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі, обумовленому Кредитним договором 119 000 000,00 грн, водночас Позичальник своїх обов`язків за Кредитним договором не виконав та кошти Банку не повернув;

- рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2016 у справі № 916/953/15-г з ТОВ «Вайсселл Глобал» стягнуто заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 119 000 000 грн, заборгованість по відсоткам у сумі 11 854 355,89 грн, пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 1 062 351,58 грн. Незважаючи на викладене, Позичальник продовжує ухилятися від виконання зобов`язань за Кредитним договором;

- порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено у розділі 5 Іпотечного договору від 27.08.2014. Згідно з п. 5.2. цього розділу, Іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду;

- відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 06.11.2020, індексний номер витягу 231512174, ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» набуло право власності на апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу загальною площею 273,9 кв.м, житловою площею 266,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджує задоволення свої вимог в позасудовому порядку. Даний об`єкт нерухомості був частиною предмету іпотеки згідно з Іпотечним договором;

- 10.11.2014 між ТОВ "Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким право власності на апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273.8 кв.м, житловою 266,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (вісімнадцять), корпус «А», ап. 1 (один) перейшло від ТОВ «Україна» до ОСОБА_1 . Відтак, ОСОБА_1 набув статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за Іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а сама іпотека є дійсною для нього навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

- 15.01.2016 на адресу ТОВ «УКРАЇНА» було направлено повідомлення вих. № 171 про нікчемність Договору про розірвання іпотечного договору від 27.12.2014;

- ОСОБА_1 був учасником справи № 916/3273/17 про застосування наслідків недійсності правочину (Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014 року, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «УКРАЇНА»), відповідно йому відомо про обставини даної справи, а також він та/або його представник має доступ до всіх копій документів, які стосуються даної справи;

- у результаті застосування наслідків недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 10.11.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ «Україна», сторони повернулись у стан, який існував до укладання цього правочину, іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек;

- відповідно до додатку № 1 Договору відступлення права вимоги № 108 від 11.10.2019 Банком було відступлено ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013 з урахуванням всіх змін та доповнень, укладеним між Банком та ТОВ «Вайсселл Глобал»;

- 08.07.2020 державним реєстратором Сквирської районної державної адміністрації Київської області, було прийнято рішення № 53011322 про скасування реєстраційної дії іпотеки (тобто скасовано запис про припинення іпотеки, який було вчинено 10.11.2014) на підставі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17;

- ОСОБА_1 знав або мав знати про існування таких прав (іпотеки) чи обтяжень до укладання Договору купівлі-продажу спірного майна;

- різниця в часі між реєстрацією в ЄДРРПНМ Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 та Договору-купівлі продажу від 10.11.2014 становить лише 3 години, тобто записи про іпотеку були вилучені перед самим посвідченням Договору-купівлі продажу, що свідчить про те, що ОСОБА_1 знав або мав знати про існування таких прав (іпотеки) чи обтяжень до укладання Договору купівлі-продажу;

- за звичайних умов, правочин купівлі-продажу нерухомого майна має готуватись декілька днів, чому мають передувати переговори, збір та перевірка всіх необхідних документів, домовленість сторін та нотаріуса про певний час вчинення та посвідчення правочину, зокрема попередня перевірка нотаріусом обтяжень щодо нерухомості, збір грошових коштів на придбання, тощо;

- записи, внесені до ЄДРРПНМ, свідчать, що сторони Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 та ПНОМНО ОСОБА_2 чекали коли ПНОМНО ОСОБА_3 на підставі Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 припинить записи про іпотеку та припинить записи про обтяження (заборону відчуження). Різниця між реєстраційними діями становить 20 хвилин, саме стільки часу потрібно щоб оновились відомості в ДРРПНМ. Це додатково підтверджує, що ОСОБА_1 достеменно мав знати про існування іпотеки перед придбанням нерухомості;

- ціна Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 склала 2 190 400,00 грн, хоча за 2,5 місяці до цього, під час укладення Іпотечного договору від 27.08.2014, вартість становила 10 724 000,00 грн, що в 5 разів перевищує ціну продажу Предмету іпотеки;

- у ОСОБА_1 відсутній належний доказ повного розрахунку за Предмет іпотеки за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014;

- Договір купівлі-продажу був укладений не за звичайних «ринкових умов», а з певними «пільговими умовами» та мав на меті не фактичний продаж нерухомого майна з отриманням грошових коштів, а лише намагання виведення предмета іпотеки;

- ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» переконане щодо факту обізнаності ОСОБА_1 в існуванні іпотеки щодо спірного майна перед укладенням Договору купівлі-продажу від 10.11.2014, що дає підстави стверджувати про наявність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача.

У відзиві на зустрічний позов ОСОБА_1 надав наступні контрагрументи проти зустрічних позовних вимог:

- ОСОБА_1 вважає доведеним той факт, що він не є стороною Кредитного договору № 34/13, укладеного 27.03.13 між ПАТ ІМЕКСБАНК (Кредитор) та ТОВ ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ (Позичальник), не виступає фінансовим та майновим поручителем за цим договором, належне йому майно в іпотеку банку не передавав та не був обізнаний про існування прав інших осіб на майно чи обтяжень;

- право власності на Об`єкт належить ОСОБА_1 на підставі відплатного договору купівлі-продажу від 10.11.2014, укладеного між ним та ТОВ УКРАЇНА;

- на момент вчинення правочину із купівлі-продажу інформація про державну реєстрацію іпотеки або інформація про державну реєстрацію обтяження на об`єкт майна, яке зареєстроване за реєстраційним номером 440377251237, була відсутня, а іпотеку фактично було відновлено лише в 2020 році;

- ОСОБА_1 дізнався про спір щодо права іпотеки лише у листопаді 2018 року, коли ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 його було залучено до участі у справі № 916/3273/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача;

- укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2014, ОСОБА_1 не знав та не міг знати, що 26.01.2015 Правління Національного банку України від прийме Постанову № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб буде прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК»;

- ОСОБА_1 не знав та не міг знати, що 15.06.2020 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/3273/17 буде застосовано наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014, укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ТОВ УКРАЇНА та зареєстрованого за № 1295, та фактично визнано право іпотеки ТОВ «ФК «ГЕЛІОС»;

- ОСОБА_1 вважає, що ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» не доведено факт існування заборгованості основного боржника ТОВ «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.08.2014, а також не доведено розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості основного боржника;

- ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно наявності або відсутності заборгованості ТОВ «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» з кредиту та процентів по кредиту, а також доказів того, що договірне списання з рахунків позичальника в рахунок погашення заборгованості, на виконання п. 2.6., 2.7. Кредитного договору не здійснювалося та не могло бути здійснено.

У відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву відповідач додатково звернув увагу суду на нікчемність договору від 10.11.2014 про розірвання іпотечного договору, на наслідки недійсності вказаного договору, застосовані згідно постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17, а також на чинність іпотеки навіть у тому випадку, якщо вилучено запис про іпотеку з Державного реєстру. Також зазначив, що нікчемність договору про розірвання іпотеки, укладеного 10.11.2014, зумовлює чинність Іпотечного договору від 27.08.2014 за реєстровим №6253, а правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним. Крім того, відповідач вважає, що, знаючи про нікчемність договору про розірвання іпотеки, а з 2020 року маючи рішення суду з цього приводу та відповідно знаючи про недійсність договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 , як «добросовісний» набувач, мав би звернутись до ТОВ «Україна» з вимогою або позовом про застосування наслідків недійсного договору купівлі-продажу від 10.11.2014 та повернення коштів, сплачених ТОВ «Україна».

Також, до відповіді на відзив на зустрічний позов відповідачем додано додаткові докази, які, як стверджує відповідач, доводять факт того, що стягувач за виконавчим документом по справі № 916/953/15-г неодноразово протягом 4 років пред`являв виконавчий документ на примусове виконання та не отримав будь-яких коштів на виконання рішення суду від 28.11.2019 у справі № 916/953/15-г.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Щодо Договору купівлі продажу від 10.11.2014 підстави для виникнення у ОСОБА_1 права власності на апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу.

10.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна» як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено Договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець передає майно у власність (продає), а покупець приймає (купує) майно: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий Бугаз, № 18, корпус А, житловою площею 266,5 кв.м, загальною площею 273,8 кв.м, і сплачує за нього обговорену грошову суму, зазначену в п. 3 цього Договору.

Зазначений апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області, 16.06.2012 САЕ № 348513 та зареєстрованого КП «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації», 25.06.2012, запис № 202, в книзі 2, реєстраційний номер 36911284 (п. 2 Договору купівлі-продажу).

Згідно з п. 3 Договору продаж апартаменту трьохповерхового зблокованого дачного котеджу, за домовленістю сторін, вчинено за 2 190 400,00 грн, які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього Договору у встановленому законом порядку. Підписання Договору свідчить про те, що розрахунок за проданий апартамент здійснений повністю та про відсутність претензій до покупця по оплаті з боку продавця.

У п. 5 Договору купівлі-продажу йдеться про те, що представник продавця свідчить, що згаданий апартамент, який є предметом цього Договору, на момент його укладання нікому іншому не проданий, не подарований, як внесок до статутного фонду не переданий, як юридична адреса не використовується, не відчужений іншим способом, в податковій заставі не перебуває, в спорі не перебуває, боргами не обтяжений, не наданий в користування наймачам, прав щодо відчужуваного апартаменту а третіх осіб, у тому числі малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних та інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати за законом або договором, немає, будь-які сервітути на зазначений апартамент відсутні.

Так, право власності на Об`єкт належить ОСОБА_1 на підставі відплатного Договору купівлі-продажу від 10.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА та ОСОБА_1 , посвідченого Петрушенко Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2194 (Т. 1, а.с. 19-20).

10.11.2014 право власності позивача на апартамент зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право № 7631924, про що свідчить наявна у матеріалах справи інформаційна довідка № 359059527 від 19.12.2023 (Т. 1, а.с. 114).

Підставою для вказаної реєстрації є Договір купівлі-продажу від 10.11.2014, № 2194.

Щодо Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2013, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (правонаступник ТОВ «ФК «ГЕЛІОС») та ТОВ «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ», та Іпотечного договору від 27.08.2014, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «УКРАЇНА».

Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/3273/17 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «ГЕЛІОС» до ТОВ «УКРАЇНА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «ІМЕКСБАНК», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛЛ», ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС», ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

При розгляді справи № 916/3273/17 судами було встановлено наступні обставини, які є преюдиційними при розгляді справи № 916/1/24.

27.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК», м. Одеса (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії за № 34/13, відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно до п. 1.1.1 Кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим Договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 119 000 000 грн., (надалі за текстом кожна частина окремо Транш), а у сукупності (Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки 18% процентів річних (далі процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 20.01.2016 року на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до вказаного Договору, яким вносились зміни, зокрема, в п. 1.3, 1.3.1., 1.3.2, 3.2.10 Кредитного договору.

27.08.2014 року в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 27.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» (Іпотекодавець, Майновий поручитель) укладено Іпотечний договір, посвідчений 27.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №4273, згідно з умовами якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно:

- апартамент триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «А», ап. 1 (один), предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності, серії САЕ № 348513, виданого 16.06.2012 року Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення Виконкому Дальницької сільської ради від 26.04.2012 року № 54, право власності на який зареєстровано 25.06.2012 року Комунальним підприємством «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» в книзі 2, номер запису 202, реєстраційний номер 36911284.

27 серпня 2014 року право власності на вищевказаний апартамент зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстраційним № 440377251237, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 26083792 від 27.08.2014 року;

- апартамент триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,9 кв.м., житловою площею 266,6 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Ж», ап. 222 (двісті двадцять два), предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності, серії САЕ № 348543, виданого 16.06.2012 року Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області на підставі рішення Виконкому Дальницької сільської ради від 26.04.2012 року №47, право власності на який зареєстровано 25.06.2012 року Комунальним підприємством «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» в книзі 2, номер запису 195, реєстраційний номер 36911538.

27.08.2014 року право власності на вищевказаний апартамент зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., за реєстраційним № 440390951237, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 26084508 від 27.08.2014 року (п. 1.3. Договору іпотеки).

Пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що він забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії за № 34/13 від 27.03.2013 року з додатковою угодою № 1 від 11.08.2014 року, який укладено між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ», стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається боржнику іпотекодержателем кредитором на наступних умовах: сума кредиту 119 000 000 грн., строк повернення кредиту 20.01.2016 року, розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором у розмірі 18 відсотків річних.

Згідно з п. 7.1 Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти в розмірі, обумовленому Кредитним договором.

Позичальник своїх обов`язків за кредитним договором не виконав та кошти банку не повернув, що підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі № 916/953/15-г, яким на користь банку з боржника стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 119 000 000 грн., заборгованість за відсотками у сумі 11854 355,89 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 1 062 351,58 грн.

В подальшому вищевказаний іпотечний договір було розірвано. При цьому, матеріали справи містять два договори про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, а саме:

- Договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» (іпотекодавець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. за реєстровим № 1295.

Згідно з п. 1 вказаного Договору сторони за взаємною згодою та керуючись ст. 651-654 Цивільного кодексу України вирішили розірвати Іпотечний договір (з майновим поручителем), укладений між Публічним акціонерним товариством«ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» та посвідчений 27.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4273.

Цей договір є підставою для зняття заборони відчуження вказаного в Іпотечному договорі нерухомого майна:

апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив «Золотий Бугаз», б. 18, корпус А, ап. 1 (один);

- Договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 27.12.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» (іпотекодавець) та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 6253.

Згідно з п. 1 вказаного Договору сторони за взаємною згодою та керуючись ст. 651-654 Цивільного кодексу України вирішили розірвати Іпотечний договір (з майновим поручителем), укладений між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» та посвідчений 27.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4273.

У відповідності до п. 2 Договору розірвання, цей договір є підставою для зняття заборони відчуження вказаного в Іпотечному договорі нерухомого майна:

апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,9 кв.м., житловою площею 266,6 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, масив «Золотий Бугаз», б. 18, корпус Ж, ап. 222 (двісті двадцять два), а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

Згідно Постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року № 105 «Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК».

Також матеріали справи (№ 916/3273/17) містять наказ від 02.03.2015 року за № 66-в «Про додаткову перевірку правочинів», яким вирішено здійснити перевірку правочинів, укладених Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, які підпадають під критерії, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Головою та членами комісії складено та підписано акт перевірки правочинів на предмет нікчемності, яким встановлено, що в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року, протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товариству «ІМЕКСБАНК», відбулося вилучення ліквідних предметів застави та іпотеки шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів застави та іпотеки, зокрема, Договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 27.12.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 6253.

15.01.2016 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА», м.Одеса було направлено повідомлення вих. № 171 про нікчемність Договору про розірвання іпотечного договору від 27.12.2014 року.

Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину договору (про розірвання іпотечного договору) від 27.12.2014 року, Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» було наголошено на наявності правових підстав для застосування наслідків його недійсності шляхом скасування державної реєстрації прав та обтяжень про припинення іпотеки.

В подальшому, 11.10.2019 року між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» (Новий кредитор) був укладений Договір № 108 про відступлення прав вимоги від 11.10.2019 року, згідно з п. 1.1 якого права вимоги за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або поручителів та/або заставодавців фізичних осіб та/або юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та\або договорами застави, з урахуванням усіх змін та доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - Право вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Щодо права вимоги за договорами застави та\або іпотечними договорами, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально Сторони домовились про наступне:

1.1. Відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за такими договорами відбувається за окремими договорами, які укладаються між Сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до Додатку № 1 Договору відступлення права вимоги, зокрема Банком було відступлено Новому кредитору право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 34/13 від 27.03.2015 року з урахуванням всіх змін та доповнень, укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ».

Згідно з п. 2. Договору відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває всіх прав кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право нараховувати та стягувати проценти, неустойки, штрафи, стягувати суми, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0 % річних), права вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке буде реалізовано на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу, права вимоги за мировими угодами, договорами з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі комітеті кредиторів тощо. Розмір права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Також, 11.10.2019 року між Банком та Новим кредитором було укладено Договір №108/1 купівлі-продажу майнових прав, посвідчений 11.10.2019 року Журавльовою Л.М. ПНКМНО та зареєстровано в реєстрі за № 876.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 108/1 купівлі-продажу майнових прав за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець передає у власність Покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли у Банка за договорами (надалі - Договори), наведеними у Додатку № 1 до цього Договору, (надалі - Права вимоги), а також пов`язані з ними права (права, які випливають з них), які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, в тому числі але не виключно.

Відповідно до Додатку № 1 Договору № 108/1 купівлі-продажу майнових прав, зокрема Банком було відступлено Новому кредитору майнові права за Іпотечним договором з майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» від 27.08.2014 року, посвідченого Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 4273 із урахуванням всіх змін та доповнень.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 року було здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі № 916/3273/17, замінено Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛІОС».

При цьому, під час нового розгляду справи № 916/3273/17 в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ГЕЛІОС» звернулось із заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд поновити пропущені строки на заявлення вимог про застосування наслідків недійсного (вже іншого, аніж було заявлено за первісними позовними вимогами) договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу; та застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА» та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА».

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «ГЕЛІОС» задоволено, застосовано наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 10.11.2014, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «УКРАЇНА» та зареєстрованого за № 1295, посвідченого Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ «УКРАЇНА», а саме: апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,8 кв.м, житловою площею 266,5 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «А», ап. 1 (один), апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, загальною площею 273,9 кв.м, житловою площею 266,6 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Ж», ап. 222 (двісті двадцять два), які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 27.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим номером № 4273.

В ході апеляційного провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду перевірено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які відомості щодо державної реєстрації як обтяжень вказаного майна, так і записів про зняття таких обтяжень на підставі одного з вищевказаних договорів про розірвання Іпотечного договору щодо спірних об`єктів нерухомості взагалі відсутні.

Хронологія реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна апартаменту трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1, що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий Бугаз, № 18, корпус А, житловою площею 266,5 кв.м, загальною площею 273,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237), на які варто звернути увагу.

27.08.2014 о 18:00 год. відбулось відкриття розділу на об`єкт в Реєстрі та приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. зареєстровано право власності на об`єкт за ТОВ «Україна» на підставі свідоцтва про право власності від 16.06.2012.

27.08.2014 о 18:45 год. до Реєстру внесено запис про обтяження об`єкта на підставі Іпотечного договору.

27.08.2014 о 19:09 год. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. внесено до Реєстру відомості про обтяження об`єкта нерухомого майна.

27.08.2014 о 19:13 год. зареєстровано іпотеку на об`єкт на підставі Іпотечного договору від 27.08.2014.

27.08.2014 о 19:23 год. відомості про іпотеку внесено до Реєстру приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.

10.11.2014 об 11:17 год. зареєстровано припинення іпотеки на підставі договору від 10.11.2014 про розірвання Іпотечного договору.

10.11.2014 об 11:33 год. відбулась державна реєстрація припинення обтяження об`єкта на підставі договору від 10.11.2014 про розірвання Іпотечного договору.

10.11.2014 о 14:06 год. відомості про припинення іпотеки внесено до Реєстру приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В.

10.11.2014 л 14:19 год. відомості про припинення обтяження внесено до Реєстру приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В.

10.11.2014 о 14:39 год. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. зареєстровано право власності на об`єкт за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2014.

10.11.2014 о 15:37 год. відомості про право власності Юдіна З.М. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А. внесено до Реєстру.

08.07.2020 о 08:01 год. скасовано в Реєстрі реєстраційну дію з припинення обтяження об`єкта на підставі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17.

08.07.2020 о 08:04 год. скасовано державну реєстрацію припинення іпотеки на підставі постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 916/3273/17.

08.07.2020 о 10:34 год. державним реєстратором Сквирської районної державної адміністрації Київської області Ліснічук Л.А. внесено до Реєстру відомості про скасування припинення іпотеки.

08.07.2020 о 10:39 год. державним реєстратором Сквирської районної державної адміністрації Київської області Ліснічук Л.А. внесено до Реєстру відомості про скасування припинення обтяження об`єкта.

Обтяжувачем об`єкта нерухомого майна згідно відомостей Реєстру є: ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС».

Предметом первісного позову є вимоги ОСОБА_1 про визнання його добросовісним набувачем нерухомого майна, визнання припиненим права іпотеки відповідача на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації права іпотеки на об`єкт нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) нерухомого майна.

Предметом зустрічного позову ТОВ «ФК «ГЕЛІОС» є вимога про звернення в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених у даній справі первісних та зустрічних позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у Постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 у справі № 903/849/17.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За ч. 1 ст. 330 Стаття 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 334 право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державній реєстрації підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

Однією із загальних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 5 ст. 12 цього Закону унормовано, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

У пункті 7.18 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 910/73/17 зазначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» (в ред. станом на 10.11.2014), нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про нотаріат» угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на момент укладення Іпотечного договору) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про іпотеку, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Отже, іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки (див. рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 у справі № 8-р/2020).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

У статті 17 Закону України «Про іпотеку» вказано, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. З врахуванням зазначених вимог закону, перехід права власності на предмет іпотеки не є підставою для її припинення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначає позивач, наразі існування іпотеки на Об`єкт обмежує його у реалізації права власності.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку, іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону

Відповідач вважає, що у зв`язку з набуттям позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 набув статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за Іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а сама іпотека є дійсною для нього навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Водночас відповідач зазначає про недобросовісність ОСОБА_1 , оскільки він знав або міг знати про обтяження нерухомого майна іпотекою.

Разом з тим, як встановлено судом, станом на 10.11.2014 при вчиненні приватним нотаріусом Петрушенко Т.А. дій щодо реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 були відсутні записи про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження на спірний об`єкт майна.

Тобто на момент вчинення правочину з купівлі-продажу вищевказаного апартаменту будь-яких заборон на відчуження цього майна або права третіх осіб на це майно були відсутні, інформація про те, що майно знаходиться в іпотеці теж відсутня.

Так, 10.11.2014 ОСОБА_1 не знав та не міг знати про те, що майно було предметом іпотечного договору на підставі того, що по-перше він не був стороною кредитного або іпотечного договорів, по друге, інформація щодо наявності іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на час вчинення правочину була відсутня.

Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 зазначено: п. 38. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 зазначено: П. 5.60. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.45), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 53)). Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики у Постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 конкретизувала висновки, викладені у низці постанов Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду України та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щодо деяких питань при вирішенні спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Конкретизація висновків полягала, зокрема у такому:

- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

- при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

Отже, права особи, яка покладається на дані реєстру речових прав, мають пріоритет по відношенню до прав іпотекодержателя, чий запис про іпотеку було незаконно вилучено, або не було зареєстровано.

При цьому на іпотекодержателя покладається обов`язок довести, що особа, яка придбала іпотечне майно, діяла недобросовісно.

Відповідач доводить недобросовісність ОСОБА_1 та його обізнаність про існування іпотеки, посилаючись на такі обставини:

1) різниця в часі між остаточною реєстрацією в ЄДРРПНМ Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 та Договору-купівлі продажу від 10.11.2014 становить лише 3 години, тобто записи про іпотеку були вилучені перед самим посвідченням Договору-купівлі продажу;

2) сторони Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 і ПНОМНО ОСОБА_2 чекали коли ПНОМНО ОСОБА_3 на підставі Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 припинить записи про іпотеку та припинить записи про обтяження (заборону відчуження);

3) різниця між реєстраційними діями становить 20 хвилин, саме стільки часу потрібно щоб оновились відомості в ДРРПНМ та отримати відповідні витяги і прийняти відповідну заяву;

4) ініціатором/заявником формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29258528 був саме ОСОБА_1 , який подав нотаріусу заяву з реєстраційним номером 8886637, дата і час реєстрації заяви 10.11.2014 об 14:39:24, тобто через 20 хвилин після вилучення запису про обтяження Апартаментів;

5) у позивача відсутній належний доказ повного розрахунку за Предмет іпотеки за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014. Тобто взагалі є сумніви, що кошти надходили на рахунок Продавця за Договором купівлі-продажу та що він їх отримав. Відповідно існує питання щодо повного та належного розрахунку за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014. У разі відсутності доказів про розрахунок за Договором купівлі-продажу, цей продаж є безоплатним;

6) позивач так чи інакше опосередковано пов`язаний з людьми та компаніями, які пов`язані з власниками істотної участі в ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 ;

7) Договір купівлі-продажу був укладений не за звичайних «ринкових умов», а з певними «пільговими умовами», та мав на меті не фактичний продаж нерухомого майна з отриманням грошових коштів, а лише намагання виведення предмета іпотеки.

Щодо різниці в часі між реєстрацією в Реєстрі договору про розірвання Іпотечного договору та реєстрацією правочину купівлі продажу суд зазначає, що у даному випадку ключову роль відіграє не різниця в часі, а факт відсутності станом на 10.11.2014 відомостей в Реєстрі щодо будь-яких обтяжень спірного нерухомого майна.

Те, що сторони Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 і ПНОМНО ОСОБА_2 чекали коли ПНОМНО ОСОБА_3 на підставі Договору про розірвання Іпотечного договору 10.11.2014 припинить записи про іпотеку та припинить записи про обтяження не доведено відповідачем належними та допустимими доказами. Крім того, навіть у разі доведеності вказана обставина не спростовує факту відсутності будь-яких обмежень в Реєстрі на момент укладання договору купівлі продажу.

Доводи відповідача про те, що ініціатором/заявником формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29258528 був саме ОСОБА_1 не свідчать про недобросовісність останнього.

Щодо тверджень відповідача про відсутність реальної оплати за Договором купівлі-продажу від 10.11.2014 суд зазначає, що факт оплати або не оплати за цим договором не впливає на права та обов`язки позивача у справі № 916/1/24, а стосується правовідносин купівлі-продажу, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна». При цьому згідно з п. 3 вказаного Договору, посвідченого приватним нотаріусом, продаж апартаменту триповерхового зблокованого дачного котеджу, за домовленістю сторін, вчинено за 2 190 400,00 грн, які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього Договору у встановленому законом порядку. Підписання Договору свідчить про те, що розрахунок за проданий апартамент здійснений повністю та про відсутність претензій до покупця по оплаті з боку продавця.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, відплатність Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 презюмується.

При цьому суд враховує відсутність у матеріалах справи платіжних документів про здійснення оплати ОСОБА_1 на користь ТОВ «Україна» за придбаний об`єкт нерухомого майна.

Разом з тим, відповідач не надав суду переконливих доводів з посиланням на норми чинного законодавства, які б зобов`язували фізичну особу ( ОСОБА_1 ) зберігати платіжні документи протягом майже 10-ти років з моменту купівлі нерухомості.

Щодо доводів відповідача про неринкову ціну Договору купівлі-продажу суд зазначає, що, по-перше, у розумінні ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, зокрема, щодо ціни. По-друге, ціна Договору купівлі-продажу від 10.11.2014 не впливає на його чинність, не свідчить про недобросовісність саме ОСОБА_1 та не входить до предмету доказування у справі № 916/1/24.

Стосовно посилань відповідача про опосередкований зв`язок ОСОБА_1 з людьми та компаніями, які пов`язані з власниками істотної участі в ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 суд зазначає, що проведене відповідачем дослідження не свідчить про те, що позивач є пов`язаною особою з власниками ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_4 . Водночас те, що адвокат Кобелев О.О., який представляє інтереси позивача у справі № 916/1/24, або адвокат Фельдман О.М., яка представляла інтереси ТОВ «Україна», є співробітниками одного Адвокатського об`єднання «Юридична Агенція «Аргумент», не є ознакою «пов`язаності» ОСОБА_1 із ТОВ «Україна», або іншими юридичними / фізичними особами.

Відповідач також посилається на нерелевантність наведеної практики Верховного Суду, вказуючи на інший суб`єктний склад, обставини справи та т.і., вважає неможливим застосовувати її до цієї справи. Суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача, оскільки, незважаючи на відмінності у суб`єктному складі, певних обставинах справ та інших особливостей, наведеній практиці Верховного Суду надається правова оцінка саме таких правовідносин між сторонами, які виникли по цій справі, та застосовується актуальне для цієї справи законодавство.

За таких обставин, у зв`язку з відсутністю в Реєстрі відомостей про права інших осіб на спірне нерухоме майно або їх обтяжень, з огляду на достовірність відомостей Реєстру та добросовісне покладання позивача на такі відомості, зважаючи на недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту того, що позивач, придбаваючи спірне майно, діяв недобросовісно, первісні позовні вимоги про визнання припиненим права іпотеки ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації права іпотеки ТОВ Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) нерухомого майна підлягають задоволенню, у зв`язку з чим право іпотеки відповідача припиняється, а зустрічні позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають.

Щодо первісного позову в частині визнання добросовісним набувачем нерухомого майна суд зазначає про безпідставність позову в цій частині, оскільки ця вимога фактично є вимогою про встановлення фактів та не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, через те що до його повноважень не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зазначені обставини підлягають встановленню у межах вирішення конкретного юридичного спору.

При цьому, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).

За таких обставин первісний позов у відповідній частині задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, що узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в Постанові від 05.06.2020 у справі № 920/528/19.

Суд зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява № 4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) про визнання добросовісним набувачем майна, визнання припиненим права іпотеки, скасування державної реєстрації права іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження нерухомого майна задовольнити частково.

2. Визнати припиненим право іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, за іпотечним договором з майновим поручителем, серія та номер: 4273, укладеним 27.08.2014, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.; договором про відступлення прав вимоги, серія та номер: 108, укладеним 11.10.2019; договором купівлі-продажу майнових прав 108/1, серія та номер: 876, укладеним 11.10.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М.

3. Скасувати державну реєстрацію права іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ГЕЛІОС на об`єкт нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, згідно із номером запису про іпотеку 6809090 від 27.08.2014 р.

4. Скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) нерухомого майна: апартамент трьохповерхового зблокованого дачного котеджу під № 1 (один), загальною площею 273,8 кв.м., житловою площею 266,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440377251237, номер запису про обтяження 6809004 від 27.08.2014 р.

5. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) в частині визнання добросовісним набувачем майна відмовити.

6. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙССЕЛЛ ГЛОБАЛ» (11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Леваневського, буд. 22; код ЄДРПОУ 38227436) про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9; код ЄДРПОУ 42322556) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 7 515,20 грн витрат зі сплати судового збору.

8. На виконання п. 7 резолютивної частини рішення видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20 серпня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 30 серпня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	20.08.2024
Оприлюднено	02.09.2024
Номер документу	121292389
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно

Волков Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.08.2024 по справі 916/1/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1/24

Рішення від 20.08.2024

Рішення
від 20.08.2024 по справі 916/1/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ