Рішення

від 28.03.2024 по справі 917/1313/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 Справа № 917/1313/22

За позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100-річчя Полтава, 7, м. Полтава, 36000 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1. Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавська обласна військова адміністрація), вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014

2. Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), вул. Котляревського, 20/8, м. Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатської області, 88018

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Північно - східний офіс Держаудитслужби, майдан Свободи, б. 5, Держпром, 4, під. 10, пов., м. Харків, 61022

2. Полтавський навчально - реабілітаційний центр Полтавської обласної ради, вул. Г. Сталінграду, 16, м. Полтава

про стягнення грошових коштів

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів в сумі 109 521,18 грн, як надмірно сплачених по договору №19-370 від 23.01.2019 про постачання природного газу та додаткових угод до нього.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.10.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2022 на 10:55 год.

22.11.2022 (вхід. № 9022) від третьої особи 2 до матеріалів справи надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначає, що відбулося безпідставне збільшення ціни за одиницю товару шляхом підписання додаткових угод №1 та № 2. Крім того, недійсними є й інші додаткові угоди, в частині зазначення ціни за одиницю товару, а саме додаткові угоди №4, №6, № 10, оскільки вони є похідними від додаткових угод № №1, 2 та суперечать чинному законодавству в цій частині.

Ухвалою суду від 22.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.01.2023 на 11:30 год.

30.11.2022 (вхід. № 9342) від третьої особи 1 надійшли до матеріалів справи пояснення щодо позову, в яких остання позовні вимоги підтримує, посилаючись на те, що безпідставне укладення додаткових угод №1, №2 до Договору №19-370 на підвищення ціни за одиницю товару призвело до неефективного, незаконного, неекономного використання бюджетних коштів, внаслідок чого Михайлівською спеціальною загальноосвітньою школою інтернат Диканського району Полтавської області зайво сплачено кошти на суму 109 521,18 грн.

20.12.2022 (вхід. № 10119) від Полтавської обласної військової адміністрації до матеріалів справи надійшли пояснення, в яких остання позовну заяву вважає законною, обґрунтованою та підтримує в повному обсязі, а також зазначає, що додаткові угоди № №1, 2, 4, 6,10 в частині визначення ціни, є нікчемними.

10.01.2023 (вхід. № 294) від третьої особи 2 до матеріалів справи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.01.2023 відкладено розгляд справи на 23.02.2023 на 11:50 год.

Судове засідання, призначене на 23.02.2023 на 11:50 год, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 13.03.2023 призначено розгляд спарви на 09.05.2023 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 09.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2023 на 11:30 год.

Ухвалою суду від 06.07.2023 відкладено розгляд справи на 28.09.2023 на 10:00 год.

В судовому засіданні 28.09.2023 оголошено перерву до 16.11.2023 на 13:00 год.

Судове засідання, призначене на 16.11.2023 на 13:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою суду від 23.11.2023 призначено розгляд справи на 11.01.2024 на 14:00 год.

Судове засідання, призначене на 11.01.2024 на 14:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 16.01.2024 призначено розгляд справи на 28.03.2024 на 11:00 год.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Копії ухвал направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018), повернулися до суду із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.03.2024 представник прокуратури та третьої особи 1 позовні вимоги підтримують та просять їх задовільнити.

В судовому засіданні 28.03.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

З метою захисту інтересів держави прокуратурою опрацьовано дані, розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі веб-портал Уповноваженого органу) та встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) при укладенні додаткових угод до договору закупівлі.

Так, Михайлівською спеціальною загальноосвітньою школою - інтернатом Диканського району Полтавської обласної ради (далі - Михайлівська СЗШІ, Замовник) проведено відкриті торги щодо закупівлі газу в обсягах 77 900 м. куб. з очікуваною вартістю 1 273 642 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Рrozorro - публічні закупівлі» за № UA-2018-12-14-004985-с.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

-ТОВ «Укртранссервіс-груп» з остаточною пропозицією 719 796,00 UAH з ПДВ;

-ТОВ «Промгаз Сіті» з остаточною пропозицією 781 492,80 UAH з ПДВ.

Під час оцінки тендерних пропозицій найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «Укртранссервіс-груп».

За результатом проведення торгів між Михайлівською СЗШІ та ТОВ «Укртранссервіс - Груп» укладено договір № 19-370 від 23.01.2019 про постачання природного газу (далі - Договір).

Згідно з умовами договору від 23.01.2019 № 19-370, постачальник передає споживачу товар (природний газ) в обсягах 77 900 куб. м. Ціна природного газу з лютого 2019 р. становить 7 641, 70 грн. без ПДВ за 1000 куб. м. (тобто 9 170,04 грн. з ПДВ), тариф на транспортування газу - 53,80 грн. без ПДВ за 1000 куб. м. (тобто 69,69 грн. з ПДВ). Всього - 9 240, 00 грн. за 1000 куб.м. Загальна сума договору 719 796,00 грн. з ПДВ.

У подальшому сторонами укладено 11 додаткових угод, а саме:

- № 1 від 28.01.2019, якою змінено ціну за одиницю товару з 9 170,04 грн. з ПДВ без врахування тарифів на транспортування і розподіл природного газу до 10 090,04грн з ПДВ без врахування тарифів на транспортування і розподіл природного газу (тобто 8 408,37 грн. без ПДВ);

- № 2 від 30.01.2019, якою змінено ціну за одиницю товару з 10 090,04 грн. з ПДВ без врахування тарифів на транспортування і розподіл природного газу (тобто 8 408,37 грн. без ПДВ) до 11 105,04 грн. з ПДВ без врахування тарифів на транспортування і розподіл природного газу (тобто 9 254,20 грн. без ПДВ);

- № 3 від 24.05.2019, якою змінено назву та реквізити сторони у зв`язку з реорганізацією Михайлівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Диканського району Полтавської обласної ради у Полтавський навчально-реабілітаційний центр Полтавської обласної ради;

- № 4 від 20.06.2019, якою відмінено тариф на транспортування і розподіл природного газу, зафіксовано ціну в розмірі 11 105,04 грн. з ПДВ за - 1000 куб. м. газу;

- № 5 від 25.09.2019, якою змінено умови постачання та відповідальності сторін за договором;

- № 6 від 27.12.2019, якою зафіксовано ціну в розмірі 11 105,04 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. газу, загальна вартість всього обсягу поставки зменшена на 137 532,57 грн. та складає 579 407,49 грн. (з ПДВ) на підставі пункту 1 та пункту 5 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі";

- № 7 від 28.12.2019, якою продовжено строк дії договору до 31.01.2020;

- № 8 від 30.01.2019, якою продовжено строк дії договору до 29.02.2020;

- № 10 від 19.02.2020, якою встановлено загальну вартість обсягу поставки товару на 2020 рік у розмірі 105 393,50 грн. за ціною 10 100,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.;

- №11 від 28.02.2020, якою продовжено строк дії договору до 31.03.2020;

Прокурор в позові зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час укладення договору та додаткових угод до нього), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Разом з тим, з інформації та отриманих документів установлено безпідставне збільшення ціни за одиницю товару шляхом підписання додаткових угод № 1 та № 2.

Так, на підтвердження наявності підстав для укладення додаткової угоди № 1 від 28.01.2019, постачальником надано лист Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 № 48/19, який не є належним підтвердженням коливання ціни на ринку, оскільки лише зазначає ціну природнього газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами) з 01 січня 2019 року за даними офіційного веб-сайту ПАК «Нафтогаз України». Крім того, зазначена довідка отримана постачальником за 5 днів до укладення основного договору та за 10 днів до укладення додаткової угоди №1.

Поряд з цим, як зазначає прокурор, за результатами опрацювання інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Української енергетичної біржі (https:www.ueex.com.ua) встановлено, що згідно з Інформацією про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичні біржі станом на січень 2019 року, ціна газу за 1000 куб. м. з урахуванням ПДВ станом на 23.01.2019 (дату укладення договору) ресурсу січня становила 9 842,08 грн., станом на 28.01.2019 (дату укладення додаткової угоди № 1) ресурсу січня - 9 842,08 грн., що свідчить про відсутність її коливання.

Також, згідно інформації «Результати моніторингу функціонування ринку природного газу за IV квартал 2019 року», розміщеної на офіційному веб-сайті НКРЕКП (www.nerc.gov.ua) роздрібна ціна для непобутових споживачів знижувалась щомісячно протягом І кварталу 2019 року, зокрема, на 4 % у січні.

Згідно з прейскурантом на природній газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (далі - НАК «Нафтогаз України»), оприлюдненому на офіційному веб-сайті НАК «Нафтогаз України» (https://www.naftogaz.com) з 01 січня 2019 року, ціна становила 11 833,20 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, з 01 лютого 2019 року ціна становила 11 458,80 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, що свідчить про коливання ціни протягом січня 2019 року в бік зменшення.

На підтвердження коливання ціни за газ природний до додаткової угоди № 2 від 30.01.2019 надано експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019 № В-105, у якому визначена середня ринкова вартість станом на січень 2019 року та вказано, що ціна на природний газ, що склалася станом на січень 2019 р. є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону. Також прокурор зазначає, що запит до Житомирської торгово-промислової палати був направлений 23.01.2019 (у день укладання основного договору). Таким чином, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019№ В-105 не підтверджує коливання ціни на товар у бік збільшення.

У той же час, відсутність коливання ціни на ринку в бік збільшення у період між укладенням додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 підтверджується проаналізованими вище даними з відкритих джерел, що свідчить про недійсність додаткових угод № 1 та № 2.

Крім того, прокурор вважає, що недійсними є й інші додаткові угоди, в частині зазначення ціни за одиницю товару (зокрема, додаткові угоди № 4, № 6, № 10), оскільки вони є похідними від проаналізованих та суперечать чинному законодавству в цій частині.

Про вищезазначені факти вказано також в листі - відповіді Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області № 14135-21від 02.08.2021 на запит прокуратури.

Внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод навчальним закладом було здійснено переплату в сумі 109 521, 18 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Щодо повноважень прокуратури, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Прокурор в позові зазначає, що протиправні дії сторін договору порушують основні принципи, що передбачені ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Процедура закупівлі проводилась Михайлівською спеціальною загальноосвітньою школою інтернатом Диканського району Полтавської обласної ради. Рішенням пленарного засідання двадцять четвертої сесії обласної ради сьомого скликання від 14.02.2019 № 1073 зазначений заклад реорганізовано шляхом приєднання до Полтавського навчально-реабілітаційного центру Полтавської обласної ради, який визначено правонаступником усього майна, прав та обов`язків. Зазначена реорганізація відображена також в додатковій угоді № 3 від 24.05.2019.

Таким чином, споживачем та стороною за договором є Полтавський навчально-реабілітаційний центр Полтавської обласної ради. Відповідно до розділу І Статуту Полтавського навчально-реабілітаційного центру Полтавської обласної ради, Полтавський навчально-реабілітаційний центр Полтавської обласної ради (далі-Центр) - це комунальний заклад освіти, заснований на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Полтавської області і переданий в управління Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Центр підпорядкований та підзвітний Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

Разом з тим, відповідно до інформації Полтавської ОДА (лист № 15740/1/01-38 від 03.12.2021), джерелом фінансування зазначеної в позові процедури був обласний бюджет.

Також, відповідно до п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом МФУ № 372 від 02.04.2014, повернення дебіторської заборгованості за минулі періоди здійснюється шляхом перерахунку коштів у доходи загального фонду відповідного бюджету.

Обласний бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді тощо.

Відповідно до ст. ст. 17, 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів, здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад. Згідно ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку воєнного стану» строк дії воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

На виконання Закону У країни «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку Указом Президента №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Полтавську обласну військову адміністрацію.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Разом з тим, відповідно до ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Полтавська обласна військова адміністрація серед іншого здійснює повноваження щодо забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету.

Таким чином, Полтавська обласна державна адміністрація (Полтавська обласна військова адміністрація) та Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної (військової) адміністрації є уповноваженими органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням викладеного, та необхідності вжиття заходів реагування уповноваженим органам, неодноразово наголошено прокурором у листах № 24-790 вих-21 від 15.09.2021, № 24-926 вих-21 від 19.11.2021, №24-523 вих-22 від 12.08.2022 та №24-521 вих-22 від 12.08.2022.

Однак, станом на час звернення з позовом прокурора до суду, питання стягнення надміру сплачених коштів залишається не вирішеним.

Таким чином, установлено бездіяльність органів, уповноважених у спірних відносинах, що в свою чергу є підставою звернення прокурора до суду.

Листами № 24-685вих-22 та № 24-684вих-22 від 13.10.2022 прокурор в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної (військової) адміністрації та Полтавську обласну державну адміністрацію (Полтавську обласну військову адміністрацію) про звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави про стягнення з відповідача 109 521,18 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтями 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: - оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; - зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; - оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; - протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; - повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; - інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; - договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; - повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; - звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; - звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Частиною 4 статті 36 Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору № 19-370 передбачено, що ціна природного газу підлягає зміні з наступних підстав, зокрема, зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

За приписами ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

У роз`ясненнях Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», наданих відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011, визначено, що внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору на постачання природного газу №19-370 від 23.01.2019 шляхом укладення Додаткових угод №1 від 28.01.2019 та №2 від 30.01.2019 були довідка Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 №48/19 та експертний висновок Житомирської торгово - промислової палати №В-105 від 23.01.2019.

Суд зазначає, що зазначені вище документи не можна розцінювати як належне обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації про коливання ціни на природний газ, що, за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону, є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Вказані документи визначають лише вартість природного газу на конкретну дату та не доводять динаміку зміни ціни в бік збільшення; в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, а отже останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (постанова ВС від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Аналіз положень статті 37 Закону «Про публічні закупівлі», статей 15, 16, 203, 215 ЦК дає змогу дійти висновку, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Зурахуванням викладеного, додаткові угоди № 1 та № 2, а також № 4, № 6, № 10 в частині визначення ціни, є нікчемними.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Аналізом актів-прийому передачі поставленого газу та платіжних документів про сплату за нього установлено, що з урахуванням нікчемності зазначених додаткових угод навчальним закладом здійснено переплату в сумі 109 521,18 грн, які підлягають поверненню.

Так, відповідно до актів прийому-передачі за період лютий-травень 2019 та вересень 2019 - лютий 2020 року спожито газу в кількості 62,019996 тис. м. куб., за який ТОВ «Укртранссервіс-груп» перераховано 678 246,98 грн.

У той же час, відповідно до договору № 19-370 від 23.01.2019 без змін, товариству за постачання аналогічної кількості товару підлягало сплаті 568 725,8 грн. (62,019996 тис. куб. м. X 9 170,04 грн.=568 725,8 грн.).

Отже, сума надміру сплачених постачальнику грошових коштів складає 109 521,18 грн. (678 246,98 грн. - 568 725,8 грн. = 109 521,18 грн.).

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, постанові ВП Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №917/1062/21.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 109 521,18 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 481,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп», (вул. Швабська,53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Полтавської обласної державної (військової) адміністрації до обласного бюджету (отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/24060300; код за ЄДРПОУ:37959255; банк отримувача: Казначейство України (ед. адм. подат.); номер рахунку UA948999980314010544000016001; код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) грошові кошти в сумі 109 521,18 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-груп», (вул. Швабська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA 11820172034313000100000160 ДКСУ м. Київ код ЄДРПОУ 02910060) сплачений судовий збір у сумі 2 481,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.