Рішення

від 28.08.2024 по справі 922/2357/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024м. ХарківСправа № 922/2357/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925) до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Коваленко О.М. (довіреність від 09.02.2024);

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій просить суд:

cтягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202, ідентифікаційний код юридичної особи - 31941174) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, ідентифікаційний код юридичної особи 37425507) заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 736 528, 14 грн.

Стягнути з Відповідача - з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202, ідентифікаційний код юридичної особи - 31941174) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, ідентифікаційний код юридичної особи 37425507) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 047, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежно виконані зобов`язання щодо оплати наданих позивачем транспортних послуг за Договором про надання послуг № 20ПДП/10-23 від 20 жовтня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2357/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 серпня 2024 року об 11:00.

22.07.2024 від представника Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№18477/24), де представник відповідача звертається до суду із проханням про відстрочення виконання рішення у справі до 31.12.2024. Відповідач визнає наявність обов`язку виконання рішення суду в зазначеній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, проте зазначає про існування незалежних від нього обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом. Тому просить суд звернути увагу на фінансовий стан відповідача та просить суд надати відстрочку виконання рішення у справі № 922/2357/24 строком до 31.12.2024.

23.07.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА"через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№ 18551/24), де представник позивача наголошує на відсутності достатніх та належних доказів для відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання послуг № 20ПДП/10-23 від 20 жовтня 2023 року та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачащодо відкладення підготовчого засідання.Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28 серпня 2024 року о 12:00.

Присутній у судовому засіданні 28.08.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 28.08.2024 о 12:00. не з`явився.

Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті до електронного кабінету відповідача.

Відповідач ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 отримав 08.08.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.08.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу № 922/2357/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дніпротранснафта" (надалі - Виконавець) та Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі - Замовник) було укладено Договір про надання послуг № 20ПДП/10-23 від 20 жовтня 2023 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати транспортні послуги (надалі іменується - послуги), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування послуг: Перевезення сипучих матеріалів автомобільним транспортом. Кількість (обсяг) послуг: згідно акту наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна цього Договору становить 984 000,00 гривень (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 164 000,00 гривень (сто шістдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

Відповідно п. 2.2 Договору вартість перевезення вантажу становить 6,00 (шість гривень 00 коп.) за 1 т/км, в т.ч. ПДВ 20%. Загальна вартість послуг за цим Договором складається із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього Договору.

Згідно п. 3.1 - 3.3 Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Виконавця грошових коштів протягом 60 календарних днів з моменту підписання Акту надання послуг згідно виставленого рахунку та оформлення товарно-транспортних накладних. У разі недостатності суми проведеного Замовником на Виконавця платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Виконавця у такій черговості:

1) за будь-яких умов у першу чергу сплачується (погашається) сума основного боргу;

2) всі інші нарахування та платежі сплачуються (погашаються) виключно після сплати (погашення) суми основного боргу.

Платіжні документи за цим Договором оформляються згідно із чинним законодавством із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів.

Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати належним чином надані послуги згідно з актом про надання послуг; належним чином виконувати умови Договору.

Виконавець згідно п. 4.4 Договору має право своєчасно (відповідно до умов Договору) та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Згідно п. 5.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується з врахуванням положень цього Договору.

Відповідно до п. 5.3.5 Договору в разі порушення строків оплати послуг, Замовник на вимогу Виконавця зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та 0,0001% штрафу від суми боргу.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Договір, у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до норм процесуального права.

Згідно п. 8.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 18.11.2023 року.

Згідно п. 8.3 Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Таким чином, сторони узгодили порядок надання послуг за Договором, строки надання послуг, вартість послуг та порядок розрахунків, зобов`язання та відповідальність сторін, термін дії договору тощо.

В межах цього Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" здійснило перевезення вантажів, що підтверджується підписаними актами надання послуг №1926 від 31.10.2023 на суму 17 366,40 грн., №1925 від 31.10.2023 на суму 43 045,74 грн., №1924 від 31.10.2023 на суму 118 103,04 грн., №1923 від 31.10.2023 на суму 78 427,80 грн., №1922 від 31.10.2023 на суму 167 927,76 грн., №1921 від 31.10.2023 на суму 52 592,76 грн., №1941 від 13.11.2023 на суму 232 223,40 грн., №1942 від 13.11.2023 на суму 26 841,24 грн. з ПДВ.

Вказані Акти надання послуг підписані без заперечень та зауважень обома сторонами та засвідчені печатками сторін.

TOB ТК ДНІПРОТРАНСНАФТА були надані відповідні рахунки:

1. рахунок на оплату № 3708 від 31.10.2023 на суму 17 366, 40 грн. з ПДВ;

2. рахунок на оплату № 3707 від 31.10.2023 на суму 43 045, 74 грн. з ПДВ;

3. рахунок на оплату № 3706 від 31.10.2023 на суму 118 103, 04 грн. з ПДВ;

4. рахунок на оплату № 3705 від 31.10.2023 на суму 78 427, 80 грн. з ПДВ;

5. рахунок на оплату № 3704 від 31.10.2023 на суму 167 927, 76 грн. з ПДВ;

6. рахунок на оплату № 3658 від 31.10.2023 на суму 52 592, 76 грн. з ПДВ;

7. рахунок па оплату № 3718 від 13.11.2023 на суму 232 223, 40 грн. з ПДВ;

8. рахунок на оплату № 3719 від 13.11.2023 на суму 26 841, 24 грн. з ПДВ.

Як вказує позивач, зобов`язання відповідача щодо сплати ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» грошових коштів за надані послуги по перевезенню вантажів у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору про надання послуг, відповідач не виконав, у результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у розмірі суми основного боргу - 736 528, 14 грн. з ПДВ 20%.

TOB «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» на адресу ДП «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР «ВАТ «ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» з метою досудового врегулювання спору направляло претензію про сплату заборгованості за Договором про надання послуг (вих. № 3105 від 31.05.2024), копію якої долучено до позовної заяви, вказана претензія була отримана відповідачем 02.06.2024, що підтверджується інформацією за накладною № 5192506046208, проте, як повідомляє позивач, відповіді на претензію надано не було, а заборгованість за Договором не сплачена.

Вказані вище обставини стали підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 307 ГК України, відповідно до якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2-4 ст. 909 ЦК України Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" та відповідачем - Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на підставі укладеного між ними Договору про надання послуг № 20ПДП/10-23 від 20 жовтня 2023 року, дослідивши текст наданої позивачем копії зазначеного договору, а також надані на підтвердження позовних вимог копії Актів надання послуг за цим договором, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторони досягли всіх суттєвих умов договору, притаманних для такого виду договорів, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДНІПРОТРАНСНАФТА" (Виконавець) належним чином виконав свої зобов`язання за Договором про надання послуг № 20ПДП/10-23, протягом дії Договору надав відповідачу - Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Замовнику) послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 736 528, 14 грн., що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копіями Актів надання послуг, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача претензій щодо якості, обсягу, строків наданих позивачем послуг.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, перевіривши надані позивачем докази в усій їх сукупності та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідач визнає наявність обов`язку виконання рішення суду в зазначеній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 736 528, 14 грн. боргу, тому суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2024, яке міститься у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

При цьому, судом враховано, що позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А тому невиконання відповідачем зобов`язань може мати негативний вплив на діяльність позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси Другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно з приписами ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

Водночас, у своїй заяві відповідачем не наведено жодних вагомих підстав, які б свідчили про необхідність відстрочення виконання рішення суду.

Для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність або недостатність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши доводи відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду в даній справі, оскільки наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочення виконання рішення суду в розумінні ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду, а тому відмовляє в клопотанні відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202, ідентифікаційний код юридичної особи - 31941174) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, ідентифікаційний код юридичної особи 37425507) заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 736 528, 14 грн.

Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202, ідентифікаційний код юридичної особи - 31941174) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, ідентифікаційний код юридичної особи 37425507) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 047, 92 грн.

В задоволенні клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про відстрочення виконання рішення у справі до 31.12.2024 - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (пл. Театральна, 5, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925, ідентифікаційний код юридичної особи 37425507).

Відповідач: ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (вул. Ахсарова, будинок 2, місто Харків, Харківська обл., 61202, ідентифікаційний код юридичної особи - 31941174).

Повне рішення складено "30" серпня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк