Рішення

від 20.08.2024 по справі 922/1821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2024м. ХарківСправа № 922/1821/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" (62321, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Слатине, вул. Харківська, 54) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДЖЕТ" (61171, м. Харків, вул. Амосова, 1, кв. 585) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДЖЕТ", в якому просить:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДЖЕТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 41505638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" (ідентифікаційний код юридичної особи 34634447) заборгованість за Договором поставки від 07.02.2022 №П-07/02 у розмірі 3 254 676,93 грн., з яких: 2 420 000,0 грн. - основна заборгованість; 44 528,0 грн. - пеня; 121 000,0 грн. - штрафні санкції; 150 697,04 грн. - 3% річних; 518 451,89 грн. - інфляційне збільшення боргу.

- Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1821/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 24 червня 2024 року о 11:15.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 15333, в якій заявник просить надати дозвіл представнику Позивача адвокату Носову К.В. брати участь у справі №922/1821/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 15333 від 12.06.2024) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1821/24 призначене на "24" червня 2024 р. о 11:15 год. та інші (наступні) судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Носова Костянтина Вячеславовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 24.06.2024 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2024р. об 11:15 год.

В судовому засіданні 22.07.2024 на підставі ч.2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.07.2024 о 15:50 год.

У зв`язку з постійними обстрілами міста Харкова, довготривалою повітряною тривогою, через реальну загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників апарату суду та суддів, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", рішенням Ради суддів України № 23 від 05.08.2022, враховуючи положення Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), з огляду на встановлення у Господарському суді Харківської області особливого режиму роботи і запровадженням відповідних організаційних заходів, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 знято з розгляду справу № 922/1821/24, призначену до розгляду у судовому засіданні на «25» липня 2024 р. о 15:50год. Призначено розгляд справи № 922/1821/24 у судовому засіданні на "12" серпня 2024 р. о 12:30 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

У зв`язку з перебуванням судді Усатої В.В. 12.08.2024 у відпустці, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 знято справу № 922/1821/24 з розгляду. Призначено судове засідання з розгляду справи № 922/1821/24 по суті на "20" серпня 2024 р. о 11:30 год.

В призначене судове засідання 20.08.2024 учасники справи своїх представників не направили.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХНІКА 2007» (далі за текстом - Позивач, ТОВ «АГРОТЕХНІКА 2007») як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОДЖЕТ» (далі за текстом - Відповідач, ТОВ «АГРОДЖЕТ») як Постачальником, був укладений Договір поставки №П-07/02 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця Товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та повністю оплатити вартість Товару за цінами, встановленими, відповідно до умов цього Договору та специфікацій до нього.

Найменування, одиниця виміру, код УКТ ЗЕД, кількість Товару, вид упаковки (якщо Товар поставляється в упаковці) зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору (п. 2.1 Договору).

Умови передачі у власність (поставки) зазначаються Сторонами а Додатках (специфікаціях) до даного Договору, які з дати підписання Сторонами є невід`ємними частинами цього Договору (п. 3.1 Договору).

07 лютого 2022 року Сторони Договору уклали Специфікацію №1 до нього, за умовами якої:

Постачальник передає Покупцю Товар - Аміак рідкий технічний у кількості 55 тонн за ціною 44 000,0 грн. за 1 тонну (з ПДВ), загальною вартістю 2 420 000,0 грн. (з ПДВ);

Базис поставки за правилами Інкотермс 2020 - DAP поле Покупця, с. Слатине, Харківська область, період поставки з 15.03.2022 по 15.04.2022;

Порядок розрахунків - 100% попередня оплата від загальної вартості протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунка Постачальника.

07 лютого 2022 року Позивач платіжною інструкцією №1948 сплатив Відповідачу на виконання умов Договору поставки від 07.02.2022 №П-07/02 попередню оплату у сумі 2 420 000,0 грн. (у т.ч. ПДВ - 403 333,33 грн.).

Позивач вказує, що ТОВ «АГРОТЕХНІКА 2007» належним чином та у повному обсязі виконало обов`язки Покупця за Договором, проте Постачальник до цього часу ані виконав зобов`язання по поставці Товару, ані повернув отриману по Договору попередню оплату.

ТОВ «АГРОДЖЕТ» не повідомляло Позивача про неможливість виконати умови Договору або настання випадків, які б унеможливлювали виконання ТОВ «АГРОДЖЕТ» зобов`язань за Договором.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому він просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором поставки від 07.02.2022 №П-07/02 у розмірі 3 254 676,93 грн., з яких: 2 420 000,0 грн. - основна заборгованість; 44 528,0 грн. - пеня; 121 000,0 грн. - штрафні санкції; 150 697,04 грн. - 3% річних; 518 451,89 грн. - інфляційне збільшення боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як встановлено судом, 07 лютого 2022 року Позивач платіжною інструкцією №1948 сплатив Відповідачу на виконання умов Договору поставки від 07.02.2022 №П-07/02 попередню оплату у сумі 2 420 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 403 333,33 грн.).

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов Специфікації № 1 до Договору поставки №П-07/02 від 07.02.2022, період поставки визначено з 15.03.2022 по 15.04.2022.

А отже, відповідач мав поставити товар до 15.04.2022 (включно).

В той же час, матеріали не містять доказів поставки відповідачем товару (Аміак рідкий технічний у кількості 55 тонн) на суму 2 420 000,00 грн. та не містять доказів повернення позивачу суми попередньої оплати за товар.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, факт невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару є підставою для стягнення суми попередньої оплати, яка була сплачена в рахунок поставки товару та який не був поставлений зобов`язаною особою, тобто Відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів поставки товару або повернення попередньо сплаченої позивачем за поставку грошової суми не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 2 420 000,00 грн. (суми попередньої оплати) підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 121 000,00 грн. та пені у розмірі 44 528,00грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.4 Договору у разі порушення термінів поставки Товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,01% від суми непоставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 15 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 5% від суми непоставленого (недопоставленого) Товару .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 121000,00 грн. (2 420 000,0 грн. *5% ) та пеню у розмірі 44 528,00 грн. за період 16.04.2022 по 16.10.2022.

Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 121 000,00 грн. та пені у розмірі 44 528,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 150 697,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 518 451,89 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові №918/631/19 від 22.09.2020, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу. Зобов`язання повернути суму попередньої оплати виникає з наступного дня після спливу строку поставки.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до розрахунків позивача, на суму попередньої оплати у розмірі 2420000,00грн. за період з 16.04.2022 по 12.05.2024 нараховано 3% річних у сумі 150 697,04 грн. та інфляційні втрати у сумі 518 451,89 грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 150 697,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 518 451,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 39 056,12 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДЖЕТ" (61171, м. Харків, вул. Амосова, 1, кв. 585, ідентифікаційний код юридичної особи 41505638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" (62321, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Слатине, вул. Харківська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи 34634447) заборгованість за Договором поставки від 07.02.2022 №П-07/02 у розмірі 3 254 676,93 грн., з яких: 2 420 000,0 грн. - основна заборгованість; 44 528,0 грн. - пеня; 121 000,0 грн. - штрафні санкції; 150 697,04 грн. - 3% річних; 518 451,89 грн. - інфляційне збільшення боргу; витрати зі сплати судового збору у розмірі 39 056,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА 2007" (62321, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Слатине, вул. Харківська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи 34634447).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОДЖЕТ" (61171, м. Харків, вул. Амосова, 1, кв. 585, ідентифікаційний код юридичної особи 41505638).

Повне рішення складено "29" серпня 2024 р.

Суддя В.В. Усата

справа № 922/1821/24