Постанова

від 28.08.2024 по справі 146/1912/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 146/1912/23

Провадження № 22-ц/801/1737/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 рокуСправа № 146/1912/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя доповідач),

суддів Медвецького С.К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 146/1912/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Агроінвест» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 3.06.2024, ухвалене у складі судді Скаковської І. В. в приміщенні суду в м. Томашпіль, повний текст рішення складено 12.06.2024, -

в с т а н о в и в :

6.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом (вх 5612) до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Агроінвест» (далі ТОВ «Калина Агроінвест») про розірвання договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку, в якому просила :

1. розірвати договори № 1/1 та 1/2, а також додаткову угоду № 1 до договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за № 1/2 (від 28.01.2020) від 27.11.2020 оренди земельних ділянок від 28.01.2020, кадастровий номер № 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га та з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га, укладені між ТОВ «Калина - Агроінвест» та ОСОБА_1 ;

2. скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В., індексний номер рішення: 51021352 від 7.02.2020, про державну реєстрацію права користування ТОВ «Калина Агроінвест», ОСОБА_2 номер запису про інше речове право: 35380028 від 5.02.2020, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га з одночасним припиненням права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га.;

3. скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В., індексний номер рішення : 51021907 від 7.02.2020, про державну реєстрацію права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 номер запису про інше речове право : 35380498 від 5.02.2020, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га з одночасним припиненням права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га.;

4. зобов`язати ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

5. зобов`язати ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власницею двох земельних ділянок : кадастровий номер : 0523985200:01:000:0213 та 0523985200:01:000:0214, що розташовані на території Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Позивачу стало відомо, що на належних їй земельних ділянках ТОВ «Калина Агроінвест» 28.01.2020 без волевиявлення власниці землі зареєстровано право користування земельними ділянками, при цьому договора про право користування земельними ділянками № 1/1 та № 1/2 позивач не укладала, оскільки їх не підписувала. Крім цього, 27.11.2020 ТОВ «Калина Агроінвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 начебто уклали додаткові угоди. Оскільки ОСОБА_1 жодних правочинів не вчиняла та не підписувала їх, 10.09.2021 була подана заява до поліції та відкрите кримінальне провадження.

ОСОБА_1 орендна плата за спірними договорами оренди землі відповідачами не сплачувалась. Договори та додаткові угоди ОСОБА_1 не підписувала, будь-яких пропозицій щодо їх укладення від ТОВ «Калина Агроінвест» та від ОСОБА_2 . погодження між сторонами істотних умов вказаних договорів не було, орендна плата більш як три роки не виплачувалась, тому земельні ділянки підлягають поверненню позивачу.

У ході судового розгляду позивач підтримала позов лише з тієї підстави, що відповідач систематично не виконував умови договорів у частині сплати коштів за користування земельними ділянками з 2020 року по час звернення з позовом до суду.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 3.06.2024 позов задоволено.

Розірвано договори № 1/1 та 1/2, а також додаткову угоду № 1 до договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за № 1/2 (від 28.01.2020) від 27.11.2020 оренди земельних ділянок від 28.01.2020, кадастровий номер № 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га та з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га, укладені між ТОВ «Калина - Агроінвест» та ОСОБА_1 ..

Скасовано рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В., індексний номер рішення: 51021352 від 7.02.2020, про державну реєстрацію права користування ТОВ «Калина Агроінвест», ОСОБА_2 номер запису про інше речове право: 35380028 від 5.02.2020, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га з одночасним припиненням права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га.

Скасовано рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А. В., індексний номер рішення : 51021907 від 7.02.2020, про державну реєстрацію права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 номер запису про інше речове право : 35380498 від 5.02.2020, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га з одночасним припиненням права користування ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га.

Зобов`язано ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Зобов`язано ТОВ «Калина - Агроінвест», ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Томашпільської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «Калина - Агроінвест» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на сплату судового збору в розмірі 4294 грн 40 коп в рівних частках, в розмірі по 2147 грн 20 коп з кожного. Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «Калина - Агроінвест» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10000 грн в рівних частках, в розмірі по 5000 грн з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу (вх № 6907 від 10.07.2024), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основним доводами апеляційної скарги є те, що відповідачем було подано до суду докази на підтвердження виплати орендної плати позивачу, зокрема висновок експерта, згідно якого акт про сплату орендної плати відповідачем з 2020 по 2025 рік включно підписаний особисто ОСОБА_1 ; докази сплати відповідачем податку та військового збору із сплаченої орендної плати та інші докази, що є належними та допустимими. Відповідач зазначає, що 5.01.2022 з приватного автомобіля представника ОСОБА_2 було викрадено його особисті речі та документи, паспорт громадянина України», а також матеріали адвокатських досьє, в тому числі оригінали та копії матеріалів справи № 146/1486/21. На підтвердження вказаного факту відповідачем надано витяг з ЄРДР у КП № 12022100010000038 від 6.01.2022.

Також заявлено клопотання про долучення до справи доказів : копії акту про сплату орендної плати від 5.02.2020 за договором № 1/1; копії акту про сплату орендної плати від 5.02.2020 за договором №1/2; копії акту про сплату орендної плати від 11.08.2020.

Ознайомившись зі змістом апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені у справі обставини, дійшов висновку про прийняття поданих доказів до суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 367 ЦПК Українидокази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7.04.2021 в справі № 279/11692/15-ц (провадження № 61-1233св19) зазначено, що «вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Обмеження у можливості надання доказів до суду апеляційної інстанції переслідує не мету створення перешкод у поповненні доказової бази у справі, а, навпаки, має на меті забезпечення максимально повного подання доказів шляхом підвищення активності осіб, які беруть участь у справі, при її розгляді у суді першої інстанції та відповідальність за свої дії в процесі захисту права.

Проте зазначене слід відрізняти від випадків, коли в особи, яка надає нові докази до апеляційного суду, відсутні недобросовісність дій.

При цьому процес судового доказування є цілісною системою. Тому недопущення у деяких випадках доказу з формальних підстав руйнує цю систему.

Принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства покладають певні права та обов`язки на кожного учасника справи.

Зокрема, встановлено, що відповідач на заперечення позовних вимог в суді першої інстанції посилався на зазначені докази /т. 1 а. с. 102/ та копію висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 13.12.2021 № СЕ-19/103-21/10226-ПЧ /т. 1 а. с. 109-162/, в якому зазначено, що рукописні записи в акті про сплату орендної плати від 5.02.2020 (земельна ділянка з кадастровим номером 0523985200:01:000:0214 загальною площею 3,3096 га), та в акті про сплату орендної плати від 5.02.2020 «претензій не маю ОСОБА_1 » виконані однією особою. Копії зазначених актів, але неналежної якості містяться в додатках до висновку. /т. 1 а. с. 110 зворот, 141/.

Кожному суб`єктивному праву особи кореспондує юридичний обов`язок іншої особи. Ці два елементи правовідносин не можуть існувати один без одного.

19.07.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 7228) ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання повторно не з`явились, повідомлялись належним чином про дату. час і місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯИ 245870, виданий 21.07.2010 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,3096 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер 0523985200:01:000:0214

/т. 1 а.с. 25-26/.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯО 551006, виданий 19.12.2012 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,3335 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради, Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер 0523985200:01:000:0213

/т. 1 а.с. 27-28/

У вересні 2014 дані земельні ділянки були передані у користування ОСОБА_2 на підставі договорів оренди, які були припинені 5.02.2020

/т. 1 а. с. 21-24/.

28.01.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Калина-Агроінвест» укладено Договір № 1/1 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Предметом Договору визначена земельна ділянка площею 3,3096 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер 0523985200:01:000:0214. Договір зареєстрований державним реєстратором 05.02.2020 року. /т. 1 а. с. 16-18/.

28.01.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Калина-Агроінвест» укладено Договір № 1/2 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Предметом Договору визначена земельна ділянка площею 3,3335 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради, Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер 0523985200:01:000:0213. Договір зареєстрований державним реєстратором 05.02.2020 /т. 1 а. с. 19-20/

Відповідно до розділу 4 Договорів Річна плата за користування земельною ділянкою (за кожну) 8% від нормативної грошової оцінки, що складає 8323 грн 76 коп. Сторони домовились, що розмір плати за користування земельною ділянкою на протязі дії Договору не переглядається (п. 4.3 та п. 4.4 кожного Договору).

Відповідно до п. 5.4.1 Договорів землекористувач зобов`язався вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

27.11.2020 між ТОВ «Калина-Агроінвест», ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору емфітевзису № , за умовами якого сторони дійшли згоди про зміну сторони орендаря в Договорі користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб № 1/2 від 28.01.2020 року, а саме: замінити ТОВ «Калина-Агроінвест» у зазначеному вище договорі на ФОП ОСОБА_5 . З моменту укладення цієї Додаткової угоди та її державної реєстрації землекористувачем 2 у Договорі надалі буде ФОП ОСОБА_2 інші умови договору залишилися без змін. /т. 1 а. с. 41 /

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачами належними та допустимими доказами (належної якості та читабельними) не спростовано того факту, що орендна плата за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0523985200:01:000:0214 та 0523985200:01:000:0213 відповідачем не сплачувалася, матеріалами справи беззаперечно не доводиться здійснення орендної плати позивачу за використання земельних ділянок. На підставі положень п. «д» ст. 141 ЗК України, Закону України «Про оренду землі» суд прийшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів та задоволенні похідних вимог.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог зроблено за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Правовідносини сторін за спірними договорами оренди землі регулюються ЦК України та ЗК України.

Щодо розірвання договорів емфітевзису з підстав систематичної несплати відповідачами коштів за користування земельними ділянками колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із змісту Глави 33 ЦК України, емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковувано речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов`язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення. Єдиною підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Таким чином, об`єктом емфітевтичного права є право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

За договором про емфітевзис відповідно до його природи власник земельної ділянки продає чи іншим способом (платно чи безоплатно) передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності.

Згідно статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови порядок та строки її виплати встановлюються договором.

При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на різну правову природу інститутів права емфітевзису та права оренди, та помилково застосував до спірних правовідносин Закон України «Про оренду землі».

Згідно з частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Одним з речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (пункт 3 частини першої статті 395 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно зі статтею 410 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої-другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з умов договорів, сторони погодили, що власник платно передає ТОВ «Калина-Агроінвест» право користування земельними ділянками за кадастровими номерами: 0523985200:01:000:0214 та 0523985200:01:000:0213. Річна плата визначена у сумі 8323 грн 76 коп. та її розмір протягом дії Договору не переглядається.

Позивач зазначає, що з моменту укладення договорів емфітевзису з 2020 і до звернення з позовом до суду відповідачі не сплачували їй коштів за користування земельними ділянками.

Спростовуючи доводи позивача, відповідачі вказують, що плату за користування земельними ділянками вносили своєчасно та у повному розмірі, на підтвердження чого надали наступні докази:

Висновком експерта від 13.12.2021 року у якому на дослідження були надані Акти про сплату орендної плати від 05.02.2020 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, даний висновок не може бути належним доказом на підтвердження того факту, що дані Акти складались на підтвердження виконання Розділу у 4 Договорів емфітевзису, оскільки зміст даних актів експертом не розкрито, за який період, на виконання умов яких договорів та у якій сумі сплачено кошти не зазначено. Суд першої інстанції правомірно відхилив, як докази дані примірники Актів, які містяться в Ілюстративних таблицях Додатків висновка експерта , зважаючи на те, що дані додатки є не читабельними та поганої якості.

Крім того, у дослідженні висновку міститься примітка експерта щодо наявності технічної помилки у заяві від 30.11.2021 року про проведення експертизи в частині реквізитів документів, серед яких посилання на Акт про сплату орендної плати від 05.02.2020 року, (в заяві Акт про сплату орендної плати від 11.08.20 р) , тоді як на 2 аркуші висновку експерт зазначає, що на експертизу були надані як Акт про сплату орендної плати від 11.08.20 року так і Акти від 05.02.2020 року.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У свою чергу, представник відповідача не був позбавлений можливості заявити клопотання про дослідження у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 146/1486/21 у якій знаходиться оригінал висновку експерта, або ж надати примірники даних актів, враховуючи у них їх наявність (копії актів апелянтом долучені до апеляційної скарги).

Також колегія суддів, звертає увагу, що даний висновок експерта виготовлений за заявою адвоката Шпотака А.Л., а не на підставі ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, наявний у матеріалах даної справи примірник висновку експерта, колегія суддів вважає недостовірним доказом, оскільки за його змістом не можливо встановити наявність доказів на підтвердження того факту, що відповідачами (ким саме з них) на виконання спірних Договорів емфітевзису були сплачені кошти.

Однак поза увагою суду залишились інші докази, які наявні в матеріалах справи на підтвердження факту сплати відповідачем коштів за користування земельними ділянками.

Так, відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу ОСОБА_1 у 2020 році від ТОВ « Калина Агроінвест» та у 2021 та 2022 роках від ОСОБА_2 отримала дохід 16647,52 грн щороку. Дана сума відповідає розміру річної плати за користування двома земельними ділянками ( 8323, 76 + 8323,76 ) за договорами емфітевзису./ т.1 а.с. 73/

Той факт, що відповідні кошти були нараховані (сплачені) на користь позивачки, і з даних сум утримано податок підтверджено податковими розрахунками, у яких ОСОБА_1 зазначена за її податковим номером 2315806705. / т.1 а.с. 175-185/

Відповідачі вказували, що позивачу було виплачено плату за договорами емфітевзису, що підтверджується копією акта про сплату орендної плати від 5.02.2020 за договором № 1/1; копією акта про сплату орендної плати від 5.02.2020 за договором № 1/2.

Відповідно до змісту спірних договорів емфітевзису, між позивачем та ТОВ «Калина-Агроінвест» погоджено, зокрема те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 104047 грн. Плата за користування земельною ділянкою сплачується виключно у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою становить 8 % від нормативної грошової оцінки, що складає 8323 грн 76 коп. Сторони домовились, що розмір орендної за користування земельною ділянкою на протязі дії договору не переглядається (розділ 4 договорів). Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом (пункт 5.4.1 договорів) /т. 1 а. с. 16 зворот, 19 зворот/.

Відповідно до копії акта про сплату орендної плати від 5.02.2020 ОСОБА_1 підтверджує сплату орендної плати ТОВ «Калина-Агроінвест» відповідно до договору № про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), на користь власника за користування належної їй земельної ділянки з кадастровим номером № 0523985200:01:000:0213 площею 3,3335 га за період користування з 2020 по 2025 рік включно. За користування земельної ділянки землекористувач сплачує на користь власнику орендну плату в сумі 45000 грн, що становить суму грошових коштів за 5 років користування. Цим актом сторони підтверджують відсутність одна до одної будь-яких матеріальних чи інших претензій з приводу сплати орендної плати за використання землекористувачем земельної ділянки належної власникові за 5 років користування /т. 2 а. с. 8/.

Відповідно до копії акта про сплату орендної плати від 05.02.2020 ОСОБА_1 підтверджує сплату орендної плати ТОВ «Калина-Агроінвест» відповідно до договору № 1/1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), на користь власника за користування належної їй земельної ділянки з кадастровим номером № 0523985200:01:000:0214 площею 3,3096 га за період користування з 2020 по 2025 рік включно. За користування земельної ділянки землекористувач сплачує на користь власнику орендну плату в сумі 45000 грн, що становить суму грошових коштів за 5 років користування. Цим актом сторони підтверджують відсутність одна до одної будь-яких матеріальних чи інших претензій з приводу сплати орендної плати за використання землекористувачем земельної ділянки належної власникові за 5 років користування /т. 2 а. с. 9/.

Колегія суддів вважає, що відповідачами надано суду докази на спростування тверджень позивача про систематичну несплату їй орендної плати за спірними договорами емфітевзису.

Крім цього, зі справи вбачається, що позовні вимоги про розірвання додаткової угоди № 1 до договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за № 1/2 пред`явлено до фізичної особи ОСОБА_2 , а не до фізично-особи підприємця ОСОБА_2 , яка і є стороною додаткової угоди № 1 /т. 1 а. с. 41/.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 1 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги частково, з позивача підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5153,28 грн /т. 2 а. с. 12/.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 3.06.2024 задовольнити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 3.06.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Агроінвест» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5153 гривень 28 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 30.08.2024