Ухвала

від 30.08.2024 по справі 754/12081/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-н/754/419/24

Справа № 754/12081/24

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2024 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши заяву Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке", звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 .

Як убачається з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї матеріалів, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла під час постачання до нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом

ЦПК України виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.

Відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У Постанові від 07 липня 2020 року у справа N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 638/1988/17).

Із матеріалів заяви вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідачки боргу за житлово-комунальні послуги, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до Дарницького району м. Києва.

На підставі зазначеного, відсутні підстави для підсудності даної справи Деснянському районному суду міста Києва за правилами загальної підсудності, передбаченими частиною першою статті 27 ЦПК України, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосування правила виключної підсудності, передбачені частиною першою статті 30 ЦПК України.

До того ж, відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 , по місту Києву зареєстрованою не значиться.

Згідно ч. 9 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З огляду на викладене вище, дана заява не підсудна Деснянському районному суду міста Києва, оскільки подана з приводу надання житлово-комунальних послуг, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , а тому підлягає передачі за територіальною юрисдикцією до Дарницького районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_1 - передати на розгляд Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 30.08.2024.

Суддя В.В. Бабко