Ухвала

від 30.08.2024 по справі 991/7939/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7939/24

Провадження 1-кс/991/7977/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року вказана скарга надійшла до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданої скарги

У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 15.08.2024 ним, як головою ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту Національного антикорупційного бюро України було направлено заяву про вчинення кримінальних правопорушень.

Так, у поданій заяві зазначено про обставини можливого вчинення службовими особами ряду приватних підприємств у змові зі службовими особами Міністерства інфраструктури України, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, зокрема ОСОБА_4 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, правоохоронних та контролюючих органів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, про початок досудового розслідування не повідомлено, витяг з Реєстру не надано.

Вказане, на переконання ОСОБА_3 , свідчить про невиконання вимог статті 214 КПК України, а тому він звернулався із цією скаргою до Вищого антикорупційного суду, у якій просить зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою.

2.Позиція учасників судового засідання

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, однак у своїй скарзі просив розглядати її за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав.

Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав на електронну адресу суду заперечення в яких зазначив, що на час розгляду заяви ОСОБА_3 від 15.08.2024 №15/08/2024-3 були відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з огляду на те, що в ній не було наведено об`єктивних даних та обставин, які б свідчили про вчинення корупційних та інших правопорушень, віднесених саме до підслідності НАБУ, про що заявника було проінформовано листом від 22.08.2024 вих. №112-299/24576. З огляду на це, просив відмовити в задоволенні скарги та здійснити її розгляд за його відсутності.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.

3.1. Щодо предметної підсудності

Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.

Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС.

Питання предметної підсудності ВАКС врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України, яка передбачає перелік кримінальних правопорушень та умови, за яких вони віднесені до предметної підсудності ВАКС. До вказаного переліку не належать, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 197-1, 212, 255, 358, 365, 366 КК України.

У зв`язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, які, за доводами заявника, вчинені службовими особами державних, правоохоронних та контролюючих органів у за попередньою змовою з бенефіціарними власниками приватних суб`єктів господарювання.

3.2. Щодо відсутності бездіяльності

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.

Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:

(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Як вбачається із поданої скарги, заявник вказує, що засновник компанії Taryan Group ОСОБА_5 та ряд підконтрольних останньому фізичних осіб, здійснили незаконне захоплення земельних ділянок під будівництво ЖК NVER, що знаходиться за адресою м. Київ, бул. Лесі Українки, 7-9 , будівництво якого здійснювалося АТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» (код ЄДРПОУ 24089818).

До того ж, за твердженням заявника, при будівництві ЖК NVER, вказані ним в заяві особи, шахрайським способом, здійснюють ошукування інвесторів та вчиняють ряд інших кримінальних правопорушень, в тому числі ухиляються від сплати податків та легалізують грошові кошти, отримані від реалізації злочинних схем за допомогою ряду юридичних осіб, зокрема: ТОВ «ГК «ТАРЯН» (код ЄДРПОУ 37954744), ТОВ «КРЕАТИВ ЛАБ» (код ЄДРПОУ 41293472), ТОВ «ВЕБПРОМО» (код ЄДРПОУ 37445217), ТОВ «ЄВРОВІКНОБУД-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 39222780), ТОВ «ФЕСТ АПЕТИТ» (код ЄДРПОУ 40253622), ТОВ «ПРЕМІУМ АКВА СПА» (код ЄДРПОУ 44596555), ТОВ «СЛІПЕРС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 44528731), ТОВ «НК ЛТД» (код ЄДРПОУ 37117315), ТОВ «ГОТЕЛЬ-СЕРВІС Україна» (код ЄДРПОУ 38021027), ТОВ «САФФРАН Україна» (код ЄДРПОУ 41373496).

Разом з тим, заявник наголошує, що службові особи Міністерства інфраструктури України, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, в тому числі ОСОБА_4 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, правоохоронних та контролюючих органів, банків, зловживаючи своїм службовим становищем, систематично отримують неправомірну вигоду та покривають реалізацію цих злочинних схем, не вживають належних заходів реагування, не проводять необхідних перевірок, не здійснюють належним чином розслідування та будь-якими способами намагаються приховати злочинну діяльність ОСОБА_5 та інших осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів.

Проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаними особами кримінальних корупційних правопорушень, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.

У поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини вчинення вказаними особами дій, які б містили хоча б загальні ознаки об`єктивної сторони вказаних ним злочинів, передбачених статтями ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. Так, заявник не зазначає, які конкретні дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку службових осіб та свідчать про використання наданих їм повноважень всупереч інтересам служби, так само не вказує якими особами отримано та надано неправомірну вигоду від такої діяльності.

Крім того, для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 364 КК України необхідно настання тяжких наслідків, які відповідно до примітки цієї статті у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. В обґрунтування настання таких наслідків, заявник не вказує суму шкоди, яка завдана від таких дій, що унеможливлює встановити чи існує причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками.

Не підтверджені ознаки об`єктивної сторони і інших складів злочинів, зокрема із інформації викладеної в скарзі неможливо встановити чим підтверджується вчинення вказаними заявником особами дій направлених на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом.

Натомість, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявником, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень та дій службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування та керівництва приватних підприємств.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника про наявність певної змови між вказаними особами, які з метою отримання неправомірної вигоди нібито створюють умови для здійснення представниками приватних підприємств злочинної діяльності, недостатньо для висновку про наявність вказаних кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб.

Слідчий суддя доходить висновку, що у даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.

Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1