Рішення

від 28.11.2007 по справі 16/293-07-8024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/293-07-8024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2007 р.Справа  № 16/293-07-8024

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:     Сахань Н.М. за дов. №16 від 26.01.2007р.;

Від відповідача: не зявився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 15162” до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Стройресурс”  про стягнення 16656,77 грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 15162” (далі по тексту ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Стройресурс”  (далі по тексту ТОВ ВКФ “Стройресурс”) про стягнення 16080 грн. заборгованості за оренду автотранспортних засобів та пені у розмірі 576,77 грн.. Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе за договорами оренди автотранспортних засобів зобов'язань в частині своєчасного перерахування орендних платежів.   

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” (Орендодавець) та ТОВ ВКФ “Стройресурс”  (Орендар) були укладені договори оренди автотранспортних засобів, а саме:

-          договір №8 від 03.01.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1, 3.3  якого Орендодавець передає, а Орендар  приймає в строкове (до 31.12.2006р.) платне користування автомобіль КамАЗ –5511 державний номер 465-17 ОДО;

-          договір №9 від 03.01.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1, 3.3  якого Орендодавець передає, а Орендар  приймає в строкове (до 31.12.2006р.) платне користування автомобіль МАЗ-5433 державний номер 21-28 ОДО, п/пр. ТЦ-10 державний номер 07-33 ОВ;

-          договір №10 від 03.01.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1, 3.3  якого Орендодавець передає, а Орендар  приймає в строкове (до 31.12.2006р.) платне користування автомобіль МАЗ-54322 державний номер 000-40 ОВ, п/пр. МАЗ-93971 державний номер 017-08 ОА;

-          договір №11 від 03.01.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1, 3.3  якого Орендодавець передає, а Орендар  приймає в строкове (до 31.12.2006р.) платне користування автомобіль МАЗ-5433 державний номер 57-38 ОДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому, згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, умовами укладених між сторонами 03.01.2006р. договорів Орендарем були прийняти на себе зобов'язання не пізніше ніж за 2 дня до закінчення кожного місяця перераховувати орендну плату шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця або шляхом внесення готівкою в касу.

Умовами п.2.5. договору №8 сума орендних платежів була визначена сторонами у розмірі 1000 грн.

Умовами п.2.5. договору №9 сума орендних платежів була визначена сторонами у розмірі 1000 грн.

Умовами п.2.5. договору №10 сума орендних платежів була встановлена сторонами у розмірі 1200 грн.

Умовами п.2.5. договору №11 сума орендних платежів була визначена сторонами у розмірі 1300 грн.

З урахуванням встановлених договорами сум орендних платежів, позивачем  були виставлені Орендарю для оплати наступні рахунки: рахунок №307 від 29.09.2006р. на суму 4600 грн. для перерахування орендних платежів за вересень місяць (один рахунок для оплати всіх договорів за кожний місяць окремо); рахунок №351 від 31.10.2006р. на суму 4600 грн. для перерахування орендних платежів за жовтень місяць; рахунок №397 від 30.11.2006р. на суму 4600 грн. для перерахування орендних платежів за листопад місяць; рахунок №435 від 31.12.2006р. на суму 4600 грн. для перерахування орендних платежів за грудень місяць.

Позивач стверджує, що починаючи з вересня 2006 року ТОВ ВКФ “Стройресурс”  припинило перерахування орендних платежів, у зв'язку з чим станом на 01.01.2007р. за ним виникла заборгованість у розмірі 16080 грн.. яку відповідачем до теперішнього часу погашено не було.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представника позивача суд встановив наступне.

Як вбачається з умов укладених між сторонами угод та виставлених позивачем для сплати розрахунків, щомісячно за усіма договорами відповідач повинен сплачувати орендні платежі на загальну суму у розмірі  4600 грн. Однак, в розрахунках заборгованості, доданих до позовної заяви, за грудень місяць 2006 року ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” була визначена сума заборгованості відповідача у розмірі 9.780 грн, що не відповідає  умовам підписаних між сторонами угод. При цьому, будь-якого правового обґрунтування нарахованої за грудень місяць та заявленої до стягнення по тексту позову суми у розмірі 9.780 грн. замість 4600 грн.   позивачем суду надано не було.

З огляду на викладене, нарахування позивачем до суми заборгованості  5.180 грн., яка при цьому, не була включена орендодавцем до виставлених відповідачу рахунків,  суд оцінює як необгрунтоване та безпідставне збільшення суми заборгованості, яка виникла у ТОВ ВКФ “Стройресурс” за договорами №№ 8, 9, 10, 11 від 03.01.2006р. протягом вересня –грудня 2006 року.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення вищенаведених умов п.п. 2.5. договорів №№ 8, 9, 10, 11 від 03.01.2006р., вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України ТОВ ВКФ “Стройресурс”  протягом вересня –грудня 2006 року  договірні зобов'язання з щомісячного перерахування на користь Орендодавця орендних платежів були виконані частково на суму 7.500 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” по вказаним договорам на суму у розмірі 10.900 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено. Претензію ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” від 28.02.2007р. за №16 Орендарем залишено без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги неналежне виконання Орендарем договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів за договорами оренди №№ 8, 9, 10, 11 від 03.01.2006р., ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ ВКФ “Стройресурс”  16.080 грн. заборгованості по вказаним договорам.

У відповідності до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ТОВ ВКФ “Стройресурс” перед ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” за договорами №№ 8, 9, 10, 11 від 03.01.2006р. у сумі 10.900 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Правомірність нарахування ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” до суми заборгованості 5.180 грн. позивачем суду доведена не була.  

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ВАТ “Автотранспортне підприємство 15162” позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 10900 грн., у зв'язку з чим позов в даної частині вимог слід задовольнити  частково відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 610, 615, 617, 629, 759, 762 ЦК України та стягнути з відповідача суму заборгованості з орендних платежів  у розмірі 10900 грн.  

Посилаючись на умови п.п. 2.5. договорів оренди, укладених між сторонами по справі, відповідно до яких у випадку несвоєчасного внесення орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% середньомісячної суми за кожний день прострочення, позивачем додатково було нараховано для стягнення пеню у розмірі 576,77 грн.

Розглянувши позовні вимоги в цієї частині позову, суд зазначає наступне. Як вбачається з розрахунку пені, доданого до позовної заяви, пеня розрахована позивачем виходячи з суми заборгованості у розмірі 16080 грн., в той час як судом, в процесі вирішення спору, було встановлено необґрунтоване нарахування даної суми заборгованості, яка повинна відповідати умовам договорів та складати 10900грн. З огляду на викладене, розрахунок пені, здійснений позивачем довільно без врахування фактичної суми заборгованості відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість розрахованої та заявленої до стягнення суми пені у розмірі 576,77 грн. та відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову частково шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості, яка виникла за договорами оренди №№ 8, 9, 10, 11 від 03.01.2006р., укладеними між сторонами по справі, у розмірі 10900 грн. відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 610, 615, 617, 629, 759, 762 ЦК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Стройресурс” / 65000, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 87/165, вул. Мечникова, 4 п/р 2600101637032 в філії банку „Укрексимбанк” в  м. Одесі, МФО 328618, код ЄДРПОУ 31728359 / на користь відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 15162”/ 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21, п/р 26006301535073 в Іллічівському відділенні № 6 філії „Одеське центральне відділення Промінвестабанку”, МФО 328135, код ЄДРПОУ 03118038/ 10900 грн.00 коп. /десять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп./ - боргу; 109 грн.00 коп. /сто дев'ять грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.  

Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 10.12.2007р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.