Рішення

від 17.06.2024 по справі 160/9300/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокуСправа №160/9300/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не надання ОСОБА_1 , відстрочки від призову на підставі ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки він є особою, яка зайнята постійним доглядом за хворою матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки він є особою, яка зайнята постійним доглядом за хворою матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він 25.01.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з тим, що він має матір, яка потребує постійного догляду на підставі постанови ЛКК № 958 від 29.03.2023 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №8», проте відповідачем відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надано.

15.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (далі Позивач) була надіслано листом від 25.01.2024 заява до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви були додані наступні матеріали: 1) копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; 2) копія паспорта та РНОКПП матері заявника ОСОБА_2 ; 3) копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 виданого 21.02.2023 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 4) копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 від 16.02.1967; 5) копія про смерть батька ОСОБА_3 , від 17.09.1998, актовий запис № 1063; 6) копія постанови ЛКК № 958 від 29.03.2023 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8»; 7) копія акту № 37 від 03.04.2023 комісії Центральної міської районної у місті ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 8) копія довідки від 24.01.2024 голови квартального комітету про проживання заявника з матір`ю в домоволодінні за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповіді позивачу на запит не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно з п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства Україниіндивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою яка потребує постійного догляду, що підтверджується постановою ЛКК № 958 від 29.03.2023 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8». Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є вдовою, що підтверджується свідоцтвом про копія про смерть чоловіка ОСОБА_3 , від 17.09.1998, актовий запис № 1063 та проживає виключно з позивачем, що підтверджено довідки від 24.01.2024 голови квартального комітету про проживання заявника з матір`ю в домоволодінні за однією адресою. Актом від 03.04.2023 № 37 встановлено, що позивач дійсно здійсню догляд за своєю матір`ю.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з тим, що він зайнятий постійним доглядом за хворою матір`ю, яка потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, і не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за нею догляд, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

ІНФОРМАЦІЯ_6 відповіді позивачу на запит не надав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства, як чинного на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч. 9 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ як особа, що зайнята постійним доглядом за хворою матір`ю, яка потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, і не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за нею догляд, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надана відповідь позивачу на його звернення від 25.01.2024 про надання відстрочки від мобілізації, також не надійшла відповідь на запит адвоката позивача з того ж приводу, який було надіслано на електронну адресу відповідача 13.02.2024 року.

Також суд зауважує, що у зв`язку з відсутністю відповіді позивачу щодо стану розгляду його звернення, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву позивача від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" суд зазначає, що з огляду на відсутність рішення, за результатами розгляду заяви позивача від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу, означені позовні вимоги є передчасними.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 605,60 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.01.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізаці на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти обгрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 17.06.2024.

Суддя О.В. Царікова