Ухвала

від 29.08.2024 по справі 300/6431/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"29" серпня 2024 р. Справа № 300/6431/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача Управління державної казначейської служба України в м. Івано-Франківську про визнання про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 , звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача Управління державної казначейської служба України в м. Івано-Франківську, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську для повернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло; зобов`язати підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України м. Івано-Франківську для повернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачі просять суд, зокрема, зобов`язати відповідача підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України м. Івано-Франківську для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що 06.10.2023 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до квитанцій №103, №106 і №107 від 06.10.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, який становить 25053 грн. до ГУК в Ів.-Фр.об. 30.01.2024 позивачі звернулися до пенсійного органу із заявою, в якій просили повернути помилково сплачений ними збір, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовлено в задоволенні прохання позивачів.

Суд зауважує, що початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивачів саме з часу, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а саме 06.10.2023.

До суду із цим позовом позивачі звернулися 21.08.2024.

Таким чином, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, що об`єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду у строк, встановлений КАС України.

Не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду отримання позивачем листа від пенсійного органу у відповідь на його письмове звернення, оскільки вказаний документ свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.

Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім наведеного, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Згідно долученого до позову свідоцтва про народження від 10.02.2014 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, звертаючись з позовом, в тому числі, і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діють як законні представники неповнолітньої особи в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізичні особи, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.

Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є не тільки позивачами, а й законними представниками неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

Таким чином, в позовній заяві необхідно уточнити позивачів та законних представників неповнолітнього ОСОБА_3 .

Також пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позові позивачі визначили третьою особою на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України в м. Івано-Франківськ, вказавши код ЄДРПОУ 37951998 та адресу вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області знаходиться за такою адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 37952250.

Головне управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області знаходиться за адресою: вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 37951998.

Таким чином, визначивши третьою особою Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, позивачами вказано ідентифікаційний код та адресу іншого державного органу, а саме Головного управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

При цьому, за змістом квитанцій №103, №106 і №107 від 06.10.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, на рахунок ГУК в Ів.-Фр.об., код отримувача 37951998.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачами звернено до суду одну позовну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв`язку зі ст. 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами ст. 53 КАС України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до ч. 1 зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Як зазначалося судом вище, звертаючись з позовом, в тому числі, і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - діють як законні представники неповнолітнього в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізичні особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закону України "Про судовий збір" не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19, в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2024 в справі №140/34665/23.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють від імені та в інтересах ОСОБА_3 , як його законні представники, звернулися до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, за подання якої передбачено сплату судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позивачами однією позовною вимогою немайнового характеру складає 968,96 грн. (3028,00 х 0,4 х 0,8).

Вказаний розмір судового збору повинен бути сплачений кожним із позивачів окремим платіжним документом.

Згідно платіжної інструкції від 27.08.2024 №0.0.3848585865.1 ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Отже, ОСОБА_2 та законними представниками ОСОБА_3 в порушення вимог КАС України та Закону України "Про судовий збір" зазначений судовий збір не сплачено (968,96 грн. кожен).

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача Управління державної казначейської служба України в м. Івано-Франківську про визнання про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, - залишити без руху.

Надати позивачам з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду і доказів поважності причин його пропуску, приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в частині обґрунтування, суб`єктного складу учасників справи та прохальної частини позову, документів про сплату судового збору ОСОБА_2 в розмірі 968,96 грн., а також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законними представниками ОСОБА_3 в розмірі 968,96 грн.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.