Рішення

від 29.08.2024 по справі 500/2049/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2049/24

29 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Щепанюк Ю.Ю.

представника позивача Мартищук Л.П.

представник відповідача Гриців М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до відділу соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації з заявою щодо встановлення їй статусу "Член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці" відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та видачу відповідного посвідчення.

Проте, відділ соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації листом від 26.02.2024 року № 01-15/497 повідомив про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_3 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачу відповідного посвідчення, оскільки не надано документів про причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 із пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини, який встановлюється постановою військово-лікарської комісії.

З такою позицією Відповідача позивачі не згідні, вважають вказану відмову у встановленні ОСОБА_3 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі відповідного посвідчення, протиправною.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.05.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 11.06.2024 року о 11:00 год.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 13.05.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Підпункт «в» пункту 21.5 Положення №402 передбачає, що формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

Довідка видана військовою частиною НОМЕР_1 АДРЕСА_1 від 13.04.2023 року №204/д/3 не є підставою для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, підставою для встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України відповідно до зазначеного вище Закону є причинний зв`язок смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини, який встановлюється постановою військово - лікарської комісії.

Таким чином, виходячи із вище викладеного, враховуючи, що травма військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_4 одержана в результаті нещасного випадку та причина смерті, пов`язана з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини або під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці ОСОБА_2 немає законних підстав.

На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

10.06.2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

11 червня 2024 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 03.07.2024 року о 11:00 год.

13 червня 2024 року представником відповідача надіслано через електронний суд заперечення на відповідь на відзив.

03 липня 2024 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 13.08.2024 року о 10:30 год.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області 07 червня 2019 року у справі № 605/69/19 їхній шлюб було розірвано.

Від шлюбу колишнє подружжя мають неповнолітню дитину ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.04.2009 року.

ОСОБА_4 призваний під час мобілізації, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора - обчислювача відділення управління штабу дивізіону взводу управління самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, що підтверджується Витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 від 23.03.2023 року.

У період з 30.07.2022 року по 22.09.2022 року ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а саме в Херсонській області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України видану Військовою частиною НОМЕР_1 від 13.04.2023 № 204/д/3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 15.12.2022 року.

Причиною смерті ОСОБА_4 , згідно витягу з протоколу засідання № 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.03.2023 року № 1047 є травма, а саме "Набряк, набухання та сдавлення головного мозку. Забій головного мозку. Перелом кісток склепіння та основи черепа". Крім того, дана травма, яка призвела до смерті, одержана в результаті нещасного випадку, ТАК пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (надалі - Закон № 3551-ХІІ) ОСОБА_2 належить до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а саме:

- діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.

Тому, з метою набуття статусу особи, на яку поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту» ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , так як остання є неповнолітньою звернулася до відділу соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації з заявою щодо встановлення їй статусу "Член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці" відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та видачу відповідного посвідчення.

Проте, відділ соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації листом від 26.02.2024 року № 01-15/497 повідомив про відсутність підстав для встановлення ОСОБА_3 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачу відповідного посвідчення, оскільки не надано документів про причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 із пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини, який встановлюється постановою військово-лікарської комісії.

Не погодившись із протиправною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 1, 1-2, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать зокрема: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 затверджено Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок №740).

П. 2 Порядку № 740 встановлює, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема:

- сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально- виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у п. 2 цього Порядку, відповідно до п. 3 Порядку № 740 належать, зокрема, діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.

Згідно із пп. 4 п. 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, є: для осіб, зазначених в абзаці п`ятому (крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку:

-свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

-документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування. Відповідно до п. 5 Порядку № 740 для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

П. 7 Порядку № 740 встановлює, що посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302.

П. 2 цього Положення № 302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з п. 4 Положення № 302 членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 3551 чинність цього Закону поширюється, зокрема, на сім`ї військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Тобто визначальним для застосування цієї норми є наявність причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які заподіяли смерть військовослужбовця, із захистом Батьківщини або виконанням інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Водночас встановлення зазначеного причинного зв`язку належить до основних завдань військово-лікарської експертизи, яка проводиться штатними ВЛК.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 глави 1 розділу I вказаного Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пунктів 21.30, 21.32 глави 2 розділу II Положення № 402 постанова про причинний зв`язок захворювань оформлюється:

на військовослужбовців свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК;

на колишніх військовослужбовціввитягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).

Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.

Згідно з пунктом 21.5 глави 2 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини "якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Отже, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які спричинили смерть військовослужбовця, із захистом Батьківщини або виконанням інших обов`язків військової служби (службових обов`язків) є виключною компетенцією військово-лікарських комісій, до складу яких входять лікарі-експерти та які володіють спеціальними знаннями у медичній сфері.

Відтак для поширення чинності Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовцями з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 10-1 цього Закону, обов`язковою є постанова ВЛК, оформлена витягом з протоколу засідань штатної ВЛК, з формулюванням, яке підтверджує причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) та смерті військовослужбовця із захистом Батьківщини або виконанням інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

При зверненні до УСЗН з заявою про встановлення статусу «Член сім`ї загиблого Захисника чи захисниці України» мамою Ковальської Аліни було надані всі визначені порядком № 740 документи, зокрема Витяг з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.03.2023 року № 1047 є травма, а саме "Набряк, набухання та сдавлення головного мозку. Забій головного мозку. Перелом кісток склепіння та основи черепа". Крім того, дана травма, яка призвела до смерті, одержана в результаті нещасного випадку, ТАК пов`язана з проходженням військової служби.

Отже, травма старшого сержанта ОСОБА_4 , яка призвела до його смерті, пов`язана з проходженням військової служби.

Однак, за наслідками розгляду звернення Ковальської Р. в інтересах ОСОБА_2 , в якому вона просила розглянути надані копії документів для призначення її дочці статусу "Член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України" Відповідачем було прийнято рішення про відмову у встановленні Позивачці статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що є порушенням вимог п. 4 Порядку № 704.

Таким чином, дії Відповідача щодо відмови ОСОБА_3 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі відповідного посвідчення є протиправною.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії щодо відмови відділу соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого Захисника України, батька ОСОБА_4 згідно із п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати відділ соціального забезпечення № 6 Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про встановлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України батька ОСОБА_4 згідно із п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та видачі відповідного посвідчення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 МС976331);

відповідач:

- Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (місцезнаходження/місце проживання: вул. Кривоноса, 10,м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195518).

Головуючий суддяПодлісна І.М.