Рішення

від 27.08.2024 по справі 500/3781/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3781/24

27 серпня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403070/2024/000004/2 від 07.02.2024, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403070/2024/000004/2 від 07.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 2024 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару: оливки зелені консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти в скляних банках:

1. оливки зелені з кісточкою вагою нетто 350г (370 мл), 260 ящиків по 12 банок, 3120 банок;

- оливки зелені без кісточки вагою нетто 350 г (370 мл), 260 ящиків по 12 банок, 3120 банок;

2. маслини чорні, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти в жерстяних банках:

- маслини без кісточки вагою нетто 390г±5% (425 мл), 3120 ящиків по 12 банок, 37440 банок.

Термін придатності 06/2027р., 10-11/2027р., 01/2028 р. Вага нетто 16785,60кг. Товар не містить ГМО. Країна виробництва Греція. Виробник: DEAS S.A. Торгівельна марка: Diva Oliva, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію №24UA403030001560U9 від 06.02.2024р. з вартістю товару згідно рахунку:

-маслини чорні - 0,3500 євро/банку;

-оливки зелені - 0, 3800 євро/банку.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403030/2024/000004/2 від 07.02.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 2,0447євро/кг, аргументуючи наступним:

-встановлено інші відомості щодо виробника товару, у документах наявні розбіжності;

-документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару;

-не подано документів, що підтверджують митну вартість оцінюваного товару;

-не подано інші платіжні та/або бухгалтерські документи (виписку з бухгалтерської документації), що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-згідно з договором перевезення від 29.01.2024 року №EG1066/24 (п.4.1. передбачено, що перевезення здійснюється за заявками), у рахунку від 05.02.2024р. №СФ24/32 наявне посилання і на замовлення від 29.01.2024р. №СФ-0002274, проте заявки на перевезення до митного, оформлення не надано, що впливає на підтвердження вартості транспортних витрат;

-вартість товару (15775 євро) в копії митної декларації країни відправлення від 31.01.2024р. №24GREX523400002970 відрізняються від вартості, зазначеній у рахунку-фактурі від і 31.01.2024р. №1538 (15475 євро);

-прайс-лист від 31.01.2024р. містить інформацію щодо цій товарів виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність;

-заявлена митна вартість товару є нижчою, ніж вартість подібних (аналогічних) товарів раніше ввезених на територію України.

Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення Про коригування митної вартості товару, Відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають, можливість митному органу однозначно визначити, митну вартість, задекларованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 03.07.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000004/2 від 07.02.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що встановлено інші відомості щодо виробника товару, у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Згідно з договором на перевезення від 29.01.2024 № EG1066/24 (п.4.1передбачено, що перевезення здійснюється за заявками), у рахунку від 05.02.2024 № СФ24/32 наявне посилання на замовлення від 29.01.2024 № СФ-0002274, проте заявки на перевезення до митного оформлення не надані, що впливає на підтвердження вартісті транспортних витрат. Вартість товару (15775 євро) в копії митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 №24GREX523400002970 відрізняється від вартості, зазначеній у рахунку-фактурі від 31.01.2024 №1538 (15475 євро), що впливає на підтвердження фактурної вартості. Прайс-лист від 31.01.2024 містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність. У митного органу виникає сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару є вищою за заявлену декларантом. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 17.11.2023 №UA209230/2023/121942 (товар - оливки ...; країна виробництва Греція; умови поставки FCA) на рівні 2,0447 дол. EUR/кг.».

Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2024/000004/2 від 07.02.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 27.08.2024 року о 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно інвойсу №1663 від 20.04.2024 року передбачено умови оплати - 100% передоплата, товару до завантаження, тобто на день митного оформлений імпортованоготовару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт від 29.01.2024р. на суму 15475,20 євро). Однак, даний факт не було взято до уваги митним органом. Зауважимо, що контролюючий, орган сам вказав даний платіжний. Документ у спірному рішенні, чим підтвердив оплату імпортованого товару.

У процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У даній ситуації, поставка товару (консервованих овочів) з Греції на адресу ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД відбулась в повному обсязі, Відправником надано усі товарно-супровідні, документи, в тому числі CMR №б/н від 31.01.2024р. - видання якої підтверджує, що. Відправник немає жодних Претензій до Вантажоодержувача стосовно оплати товару (100% передоплата до завантаження товару). Також, з метою додаткового підтвердження ціни (Вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано:

- проформа-інвойс № 1663 від 20.04.2023р. року в якій Чітко визначено товар, умови поставки, вартість за одиницю (банку), кількість банок та загальна вартість Поставленого товару;

-специфікацію цін від 31.01.2024 року;

-прайс-лист №б/н від 31.10.2024 року;

-митна декларація країни відправлення №24GREX523400002970 від 31.01.2024р., в якій теж чітко визначено: Відправника товару, Вантажоодержувача, країну відправлення та країну доставки; транспортний засіб; назву товару та вартість.

Надуманою підставою для коригування вартості імпортованого товару є те, що встановлено інші відомості щодо виробника товару. Так, у спірному рішенні Відповідач не навів жодного аргументу щодо підтвердження цієї підстави. Отже, твердження контролюючого органу є безпідставним та необґрунтованим.

Однією із підстав коригування митної вартості Відповідач вказував, що вартість товару (15775євро) в копії митної декларації країни відправлення від 31.01.2024р. №24GREX523400002970 відрізняється від вартості, зазначеній у рахунку-фактурі від 31.01.2024р. №1538 (15475 євро).

Так от, вищевказана митна декларація країни відправлення оформлялась не Позивачем, а Відправником у країні відправлення (Греція). Складання декларації країни відправлення є виключно прерогативою продавця і втручатися в її складання покупець немає права. Технічна помилка при її оформленні не впливає На ціну товару, так як усі інші відомості даної декларації повністю відповідають усім решту товарно-супровідним документам.

Окремі недоліки у заповненні митної декларації країни відправлення не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів Жодних доказів того, що надані Декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Доречно сказати, що відповідно до висновку, який викладено у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.05.2015 у справі № 804/9934/13-а, з урахуванням змісту ч.2 ст. 53 МК України, декларація країни відправлення не є документом. Що підтверджує митну вартість товарів та числові значення складових митної вартості, на. підставі яких, проводився розрахунок митної вартості товару.

Тобто, відомості з експортної митної декларації митний орган може використовувати лише в якості додаткової довідкової інформації, а тому посилання на Них, як на підставу для коригування, заявленої декларантом митної вартості, є хибним.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Так, декларант надав документи, які підгверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту та рахунку ціни за товар.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей Щодо ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Аргументи Відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме, підтверджуючих сплату коштів за імпортований товар згідно заявленої митної вартості є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені даною статтею, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Також, слід зауважити, що декларант зобов`язаний надати на письмову вимогу митного органу додаткові документи передбачені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: каталог, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією лише в разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В даному випадку жодної із перелічених, підстав немає.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися вправильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи, такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 400/3830/19, 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, 15.02.2023 у справі № 815/2552/16 тощо).

Зокрема Верховний Суд у постанові від 13,10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної Вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, Порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

А тому, ненадання Позивачем до митного оформлення інших платіжних та/або бухгалтерських документів та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями не може бути підставою для коригування митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до пункту 6.4. Контракту №PF/DEA001 від 20.04.2023р. Декларантом було Надано в повному обсязі наступні документи:

-Проформа інвойс №1663 від 20.04.2023 року;

- інвойс № 1663 від 31.01.2024 року;

-CMR №б/н від 31.01,2024р.;

-Прайс-лист №б/н від 31.01.2024 року;

- митна декларація країни відправлення №24GREX523400002970 від 31.01.2024 року; договір на перевезення №EG1066/24 від 29.01.2024 року;

-довідка, що підтверджує вартість перевезення вантажу №СФ-0002274 від 05.02.2024 року;

- рахунок-фактура №СФ24/32 від 05.02.2024 року;

-світ від 29.01.2024 року про оплату імпортованого товару.

Важливо, що згідно вище Перелічених документів чітко визначено: Відправника товару, Отримувача товару; ціну товару, умови поставки, ідентифікувати сам товар за якісними та кількісними характеристиками, країну походження останнього, а також транспортування товару до кінцевої точки доставки.

Однією з підстав коригування митної вартості імпортованого товару Відповідач вказав, що згідно з договором перевезення від 29.01.2024 року №EG 1066/24 (п.4.1. передбачено, що Перевезення здійснюється за заявками), у рахунку від 05.02.2024р. №СФ24/32 наявне посилання на замовлення від 29.01.2024р. №СФ-0002274, проте заявки на перевезення до митного оформлення не надано, що впливає на підтвердження вартості транспортних витрат.

Суд звертає увагу, що даний вид перевезення вантажів також підлягає під дію Конвенції про договір міжнародного автомобільного Перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) (надалі по тексту - Конвенція).

Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, Коли зазначені в договорі місце Прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (ст. 1 Конвенції). Отже, надання послуг перевезення є оплатними послугами,, що підтверджує обов`язок Замовника їх оплатити.

Статтею 4 Конвенції передбачено, що Договір перевезений підтверджується складанням вантажної накладної. В Нашому випадку долучена до позовної заяви CMR №б/н від 31.01.2024р. безспірно підтверджують факт надання Позивачем послуг транспортного перевезення та право вимоги оплатити надані послуги. Так, на підтвердження наданих транспортних послуг декларантом було надано Довідку довідка, що підтверджує вартість перевезення вантажу №СФ-0002274 від 05.02.2024 року та рахунок-фактура №СФ24/32 від 05.02.2024 року.

При цьому слід врахувати Правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у Якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на Перевезення товарів.

Все вищевказане свідчить, що аргументи Відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під Сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Надуманими є доводи митного органу, що прайс-лист від 31.01.2024р. містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність, оскільки: - згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, Яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу Товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж Число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Разом із Тим, для підтвердження ціни, Як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим Органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог До її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Суд зауважує, що інформація яка міститься у прайс-листі від 31.01.2021 відповідає інйіикі документам, які надавались позивачам до митного оформлення, а саме: проформі №1663 від 20.04.2023р., інвойсу №1663 від 31.01.2024р. Тому ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії оцінюваного товару

Отже, декларант Позивача надав Митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу, Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Зауважимо, що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (Постанова ВСУ від 21.04.2021 р. у справі № 809/1838/15).

У постанові від .2,1.04.2021 р. у справі № 820/3.07/.17 Верховний Суд, у якості підстави діві визнання незаконним та скасування рішення митного органу, зазначив, що митним органом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

У справі № 820/263/17 Верховний Суд також наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою.

Отже, відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів може стати однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості незаконним.

Суд вважаємо, що рішення про коригування митної вартості складене формально та обмежується лише посиланнями на норми законодавства, без опису конкретної ситуації, а тому воно може бути визнане судом протиправним (постанова ВСУ від 04.11.2021 р, у Справі № 120/2634/19-а).

Щодо мотивів Відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за раніше ввезені товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути, підставою для коригування митної вартості товарів.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17, від 21.10.2021 р. у справі № 420/4820/19 зазначив: "Сама лише наявність в інформаційних базах даних Митного органу інформації про те, що у попередні періоди1 аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить Неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано всі документально підтверджені дані про ціну договору.

Формально нижчий рівень митної Вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в Декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.

Позивач не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування Митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів від 06 лютого 2024 року, ні в спірному рішенні Про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність Проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме Відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну раніше ввезених товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою Митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну Вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій Статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо Митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються Другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України, За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В даному, випадку у митного органу відсутні обґрунтовані підстави не застосування першого методу- за ціною договору.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого Спеціалізованою експертною організацією, оскільки Відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення; митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем,, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність, проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які самескладові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/неї піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для, висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицій Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити і конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на , підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність Перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого Показника.

Звертаємо увагу, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної і вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами іположеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини Другої статті 55 МК України прийняте митним орґаном письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості Товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної Вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до Положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята За основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та Послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав Для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на Принципах автономії волі та свободи договору, при Цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована, система аналізу та управління ризиками не. може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом Первинні документи про Товар.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для Застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також, Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Вважаємо, що Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що Такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від 07 лютого 2024 року №UA403030/2024/000004/2 - доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Відповідачем не надано.

Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 07 лютого 2024 року №UA403030/2024/000004/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини Другої статті 55 МК України відсутні.

Суд вважає, що Відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом на рівні - 2,0447євро/кг (ЕМД від 17.11.2023р. №UA209230/2023/121942).

Оскільки Відповідай не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування, митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо раніше ввезених товарів, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів, №UA403030/2024/000004/2 від 07.02.2024 року є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не було повідомлено Позивача про те, які саме складові митної вартості товару були не підтвердженими, та в порушення вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України неправомірно спочатку витребовано, а далі й невраховано надані додаткові документи, що повністю підтвердили заявлену митну вартість, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Адвокатом заявлено вимогу про стягнення понесених витрат на переклад документів в сумі 1777,00 грн з відповідача.

Витрати, пов`язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов`язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом наданих послуг від 12.02.2024 року ТОВ "Перемога Фуд" були надані послуги з англійської на українську мову, сума наданих послуг склала 1777,00 грн.

Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземної мови.

Отже, наявні в матеріалах справи копії акта виконаних робіт, платіжного доручення та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов`язані з розглядом даної судової справи.

Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 1777,00 грн. у відповідності до статті 138 КАС України як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.

За правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, суд вирішив стягнути з відповідача в користь ТОВ "Перемога Фуд" судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3028,00 грн, за звернення до суду із позовною заявою.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір у сумі 3028,00 грн, витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 1777,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000004/2 від 07.02.2024р.

Стягнути з Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн.), та витрати, пов`язані з перекладом документів, на суму 1777,00 (одна тисяча сімсот сімдесят сім грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.