Рішення
від 30.08.2024 по справі 520/9551/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 серпня 2024 року Справа № 520/9551/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА (вул. Залізнична, буд. 1-Б, каб. 49, м. Луцьк, Волинська область, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000277 від 19.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000302 від 01.04.2024.

Також, просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 21926,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 40000,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 та № UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 та картки відмови № UA807200/2024/000277 від 19.03.2024 та № UA807200/2024/000302 від 01.04.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представником Харківської митниці 29.04.2024 через систему Електронний суд було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній, посилаючись на безпідставність позовних вимог та вважаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови цілком обґрунтованими та законними, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником ТОВ «НОВАСФЕРА» 16.05.2024 через систему Електронний суд було подано відповідь на відзив, згідно зі змісту якої позивачем підтримана правова позиція заявлена в обґрунтування позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАСФЕРА» та NOVINO TRADING LIMITED укладено контракт № NTL20230526.

11.07.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАСФЕРА» та NOVINO TRADING LIMITED укладено Додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 6, 7 , 8.

Додатковими угодами б/н до Контракту від 04.09.2023, 13.09.2023, 22.09.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАСФЕРА» та NOVINO TRADING LIMITED доповнено статтю 3 Контракту.

Абзацами 1,2 ст. 1, ст.2, абз.1,2 ст.3 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 11.07.2023 року) визначено, що постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті, Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору. Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку. Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст. 4 Контракту ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США. Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту сторони домовились, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця..

09.07.2021 між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (виконавець) (далі - Декларант) і ТОВ «НОВАСФЕРА» (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/07-21 (далі Договір №09/07-21).

Пунктом 1.1. Договору 09/07-21 визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

На виконання умов Договору № 09/07-21, Декларантом було подано до Харківської митниці дві електронні митні декларації:

1. 19.03.2024 декларантом було подано електронну митну декларацію №24UA807200004586U9 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на умовах вищевказаного Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

1.Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 01.01.2024;

2.Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024;

3.Коносамент (Bill of lading) № MWSHCON23123113FD від 06.01.2024;

4.Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2387 від 13.03.2024;

5.Декларація № MRN24ROCT190000166163 від 13.03.2024;

6.Декларащя про походження товару (Declaration of origin) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024;

7.Прейскурант (прайс лист) виробника товару № NTR20231127/1 від 27.11.2023 (з перекладом);

8.Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-32/03-2024 від 18.03.2024;

9. Розрахунок ціни (калькуляція) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 (з перекладом);

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.07.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 08.01.2024;

12. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230526 від 26.05.2023;

13. Договір про надання послуг митного брокера № 09/07-21 від 09.07.2021;

14. Видаткова накладна № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 (з перекладом);

15. Відвантажувальна специфікація № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 (з перекладом);

16. Комерційна пропозиція № NTL20230515 від 15.05.2023 (з перекладом);

17. Лист № 03/07-1 від 07.03.2024 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що страхування вантажу не здійснювалося;

18. Лист № 03/07-2 від 07.03.2024 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що вантаж не підлягає ліцензуванню;

19. Лист № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № NVTRL240101/1/2 від 01.01.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

21. Лист № NVTRL240101/1/3 від 01.01.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

22. Лист № NVTRL240101/1/4 від 01.01.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

23. Лист № NVTRL240101/1/5 від 01.01.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

24. Якісний опис № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 (з перекладом).

19.03.2024 митним органом направлено позивачу повідомлення № 450738, в якому зазначалося, що необхідно «надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АС АУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».»

19.03.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення митного органу, в яких позивач зазначив:

-у відповіді № 19/03/24-1 щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), вказано що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника № NVTRL240101/1/2 від 01.01.2024 на підтвердження цього факту. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 19/03/24-2 щодо надання виписки з бухгалтерської документації позивач вказав, що пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. Статтею 5 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

-у відповіді № 19/03/24-3 щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, зазначено, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» таких договорів не вимагається.

-у відповіді № 19/03/24-4 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, позивач посилається на п. 6. ч. 3 ст. 53 МК України, яким встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № NTR20231127/1 від 27.11.2023 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200004586U9 та він вже знаходиться у відповідача

-у відповіді № 19/03/24-5 щодо копії митної декларації країни відправлення, зазначено, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію № MRN24ROCT190000166163 від 13.03.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200004586U9 та вона вже знаходиться у відповідача.

-у відповіді № 19/03/24-6 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, вказано, що висновок експерта № 20-32/03-2024 від 18.03.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200004586U9 та він вже знаходився у відповідача.

-у відповіді № 19/03/24-7 щодо транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо зазначається, що відповідно до ст. 3 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «НОВАСФЕРА» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо не вимагається.

-у відповіді № 19/03/24-8 щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів зазначається, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Також 19.03.2024 митницею направлено повідомлення № 450742, в якому зазначалося « З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор , мінімальна митна вартість ідентичного/ подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов.№ 1 = 3,97 USD/кг, № 2 = 3,97 USD/кг».

Листом № 19/03/24-9 від 19.03.2024 представник позивача зазначив, що разом із митною декларацією № 24UA807200004586U9 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Вказано, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Подані ТОВ «НОВАСФЕРА» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

19.03.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000242/2 в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано напідставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57, 58, 59, 69 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- документ під кодом « 3014» № NTR20231127/1 від 30.04.2024 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "НОВАСФЕРА" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під"дійсною вартістю" слід розумітиціну, за яку, під час та місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

- декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю ( рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку

- відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 13.03.2024 № 2387;

- у гр.23 CMR від 13.03.2024 № 2387 відсутній підпис перевізника ;

- в інвойсі від 01.01.2024 № NVTRL240101/1 не зазначені умови оплати;

- декларантом не надано (відсутня) митна декларація країни відправлення, ;

- відповідно до листа від 01.01.2024 № NVTRL240101/1/1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- відповідно до листа від 01.01.2024 № NVTRL240101/1/2 вами зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат, та можливо не включені всі складовідо розрахунку митної вартості;

- наданий до митного оформлення висновок експерта від 18.03.2024 №20-32/03-2024, щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1 ) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

А також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 N 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 3,97дол.США/кг., товар 2) 3,97 дол. США/кг... ».

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807200/2024/000277 від 19.03.2024.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "НОВАСФЕРА" складена нова ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200004680U1, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.

2. 01.04.2024 року декларантом було подано електронну митну декларацію № 24UA807200005347U9 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено на умовах вищевказаного Контракту.

1.Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 23.01.2024;

2.Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVTRL240123/1 від 23.01.2024;

3.Коносамент (Bill of lading) № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024;

4.Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0085 від 20.03.2024;

5.Декларація (Dispatch note model T1) № 24PL322080NS6JD418 від 19.03.2024;

6.Декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVTRL240123/1 від 23.01.2024;

7.Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20231127/9 від 27.11.2023 (з перекладом);

8.Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-47/03-2024 від 26.03.2024;

9.Розрахунок ціни (калькуляція) № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 (з перекладом);

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.07.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 29.01.2024;

13. Договір про надання послуг митного брокера № 09/07-21 від 09.07.2021;

14. Видаткова накладна № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 (з перекладом);

15. Відвантажувальна специфікація № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 (з перекладом);

16. Комерційна пропозиція № NTL20230515 від 15.05.2023 (з перекладом);

17. Лист № 03/14-1 від 14.03.2024 з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що страхування вантажу не здійснювалося;

18. Лист № 03/14-2 від 14.03.2024 року з інформацією від ТОВ "НОВАСФЕРА", що вантаж не підлягає ліцензуванню;

19. Лист № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № NVTRL240123/1/2 від 23.01.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

21. Лист № NVTRL240123/1/3 від 23.01.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

22. Лист № NVTRL240123/1/4 від 23.01.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

23. Лист № NVTRL240123/1/5 від 23.01.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

24. Якісний опис № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 (з перекладом).

01.04.2024 митницею направлено позивачу повідомлення № 452528, в якому зазначалося, що необхідно "надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 №° 476. 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АС АУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів."

01.04.2024 року позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:

- у відповіді № 01/04/24-1 щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника № NVTRL240123/1/2 від 23.01.2024 на підтвердження цього факту. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 01/04/24-2 щодо надання виписки з бухгалтерської документації, позивач зазначає, що п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. Статтею 5 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 01/04/24-3 щодо ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, зазначено, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Отже, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» таких договорів не вимагається.

- у відповіді № 01/04/24-4 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, зазначено, що п. 6. ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № NTR20231127/9 від 27.11.2023 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200005347U9 та він вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 01/04/24-5 щодо копії митної декларації країни відправлення вказано, що п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що декларацію

№ MRN24PL322080NS6JD418 від 19.03.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200005347U9 та вона вже знаходиться у Відповідача.

-у відповіді № 01/04/24-6 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями вказано, що висновок експерта № 20-47/03-2024 від 26.03.2024 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 24UA807200005347U9 та він вже знаходився у Відповідача.

-у відповіді № 01/04/24-7 щодо транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо зазначено, що відповідно до ст. 3 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «НОВАСФЕРА» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо не вимагається.

- у відповіді № 01/04/24-8 щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів вказано, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України.

Також, 01.04.2024 митним органом направлено позивачу повідомлення № 452540, в якому зазначалося, що «З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1 = 3,97 USD/кг., тов. №2 = 3,97 USD/кг., тов. №3 = 3,97 USD/кг.

Листом № 01/04/24-9 позивачем надано відповідь на повідомлення № 452540 в якому вказано, що ТОВ «НОВАСФЕРА» разом із митною декларацією № 24UA807200005347U9 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

01.04.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000261/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59. Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

-наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;

-документ під кодом « 3014» прайс-лист № NTR20231127/9 від 27.11.2023 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "НОВАСФЕРА" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994. Так відповідно до ст. VП Генeральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;

-декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю (рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 20.03.2024 № 0085;

-в інвойсі від 23.01.2024 № NVTRL240123/1 не зазначені умови оплати;

-декларантом не надано (відсутня) митна декларація країни відправлення, ;

-відповідно до листа від 23.01.2024 № NVTRL240123/1/1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

-у наданій до оформлення митній декларації зазначені умови поставки СРТ Харків, але згідно коносаменту № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024 зазначено маршрут SHANGHAI - порт розвантаження GDANSK POLAND, але декларантом не надано відомостей щодо вартості транспортних послуг від Гданська (Польща) до кордону України тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості ;

- відповідно до листа від 23.01.2024 № NVTRL240123/1/2 зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактроотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактроотримувача, що потребує додаткових витрат. та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;

- наданий до митного оформленнявисновок експерта від 26.03.2024 № 20-47/03-2024 , щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Згідно зі ст..9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт №1 ) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

А також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МКУ та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 3,97дол. США/кг.; товар 2) 3,97дол. США/кг.; Товар 3) 3,97 дол. США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний (аналогічний) товар, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні: проаналізувавши якість товару, репутацію на ринку, наявність торгової марки, країну виробництва CN (Китай), приблизно однакову кількість товару: тов..№1 (вага нетто 17259,00 кг), і однакові умови поставки (СРТ) МД - №UA100330/2024/501286 від 22.01.2024 (тов.1.) ; тов..№2 (вага нетто 26670,00 кг), і однакові умови поставки (СРТ) МД - №UA100330/2024/504022 від 05.03.2024 (тов.2.) ; тов..№3 (вага нетто 10697,00 кг), і однакові умови поставки (СРТ) МД - №UA500080/2024/2578 від 26.02.2024(тов.1.). При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до статті 60 МКУ. Розрахунок митної вартості складає: товар. 1) 3,97 дол. США/кг.; товар. 2) 3,97 дол. США/кг.; товар. 3) 3,97 дол. США/кг...».

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "НОВАСФЕРА" складена нова МД ІМ 40 ДЕ МД №24UA807200005388U6, відповідно до якої товари були випущені у вільний обіг та визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд з такими доводами та висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257Митного кодексу України).

Згідно положень статті 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 53 Митного кодексу України, передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами позивачем, в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Харківську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД.

Також, ТОВ «НОВАСФЕРА» повідомлено митний орган, що разом із ЕМД подавалися усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Суд звертає увагу, що з наданих як до митниці, так і до суду документів встановлено, що вартість товару дол. США/кг вказана у вже наявних у відповідача прайс-листах № NTR20231127/1 від 27.11.2023, № NTR20231127/9 від 27.11.2023. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у відповідача інвойсами № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 та № NVTRL240123/1 від 23.01.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, №NVTRL240123/1 від 23.01.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується наявними у відповідача листами постачальника № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024 та № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника № NVTRL240101/1/4 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/4 від 23.01.2024 та листами ТОВ «НОВАСФЕРА» № 03/07-1 від 07.03.2024, №03/14-1 від 14.03.2024.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника № NVTRL240101/1/5 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/5 від 23.01.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника № NVTRL240101/1/2 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/2 від 23.01.2024.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника № NVTRL240101/1/3 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/3 від 23.01.2024 та листами ТОВ «НОВАСФЕРА» № 03/07-2 від 07.03.2024, № 03/14-2 від 14.03.2024.

Звертаємо увагу, що всі витрати вказано у калькуляціях № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.

Відтак, відповідачем було отримано вичерпну інформацію та додаткові документи на підтвердження митного оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Додатково позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також відповідачем не враховано.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд звертає увагу, що товар, визначений в ЄМД № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024, № 24UA807200005347U9 від 01.04.2024, поставлено в рамках умов одного контракту. Підстави для винесення оскаржуваних в цій справі рішень №UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 та №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, фактично є майже ідентичними та за своїм змістом дублюються.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 зазначено: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству»

Суд звертає увагу, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки Позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а: «У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».

Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18, зокрема: «Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».

Спірні рішення № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 містять посилання відповідача на те, що: «документ під кодом « 3014 не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позицій, наданим до митного оформлення є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "НОВАСФЕРА" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;».

Відповідач зокрема, запитував у позивача такі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції.

Суд звертає увагу, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (постанова ВС від 27.01.2022 у справі №810/3667/15).

Як свідчать матеріали справи, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи № NTR20231127/1 від 27.11.2023, № NTR20231127/9 від 27.11.2023.

Про факт надання та наявності у митного органу прайс-листів до митних декларацій № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024, № 24UA807200005347U9 від 01.04.2024, також наголошувалося у листах ТОВ «НОВАСФЕРА» № 19/03/24-4 від 19.03.2024 та № 01/04/24-4 від 01.04.2024.

Проте, відповідачем дана обставина не була взята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митних декларацій, ані під час ознайомлення з відповідями на повідомлення, ані на момент прийняття протиправних рішень та карток відмови.

Твердження митниці, що наданий прайс не можна вважати прайс-листом, адже містить інформацію тільки стосовно позиції, не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Верховним Судом зроблено у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.

В постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження відповідача про «недоліки» прайс-листів № NTR20231127/1 від 27.11.2023, № NTR20231127/9 від 27.11.2023 до митних декларацій № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024, № 24UA807200005347U9 від 01.04.2024, є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містить достатню цінову інформацію про товар.

Щодо посилання відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості № UА807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 про відсутність в CMR підпису Перевізника як підставу для коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таку, твердження відповідача про відсутність підпису на автотранспортних накладних не може бути підставою для не прийняття до уваги наданого документу митним органом, як і інших документів.

Окрім того, на автотранспортній накладній № 2387 від 13.03.2024 міститься відтиск печатки відповідного перевізника. Суд зазначає, що відсутність підпису на автотранспортній накладній жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 820/250/17: «Стосовно ж тверджень відповідача про надання позивачем під час митного оформлення комерційних та транспортних документів, в яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб, відмітки митних органів іноземних держав, які повинні проставлятися при перетині митного кордону у передбачених міжнародними угодами випадках, відмітки офіційних органів країни експортеру, то, як вказали суди, вони не відповідають фактичним обставинам, адже такі комерційні документи як страховий поліс, комерційний інвойс, сертифікати якості та пакувальний лист мають всі необхідні реквізити, підписи та печатки».

Також у Постанові ВС від 30 червня 2022 року у справі №280/1824/19 викладена така правова позиція: «Що ж до посилань Митниці на відмінність підписів відповідальної особи продавця у контракті від 10.10.2018 № DZH-ASSOL-2018/2, специфікації від 11.10.2018 № 1, додаткових угодах до зазначеного контракту від 10.12.2018 № 1 від 02.01.2019 № 2, то такі розбіжності, навіть якщо вони фактично мали б місце, жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилання відповідача на відсутність в CMR підпису Перевізника як на підставу для коригування митної вартості товару, є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях на відсутність митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Судом встановлено, що разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товарів надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме № MRN24ROCT190000166163 від 13.03.2024, №MRN24PL322080NS6JD418 від 19.03.2024, на які відповідач також посилається у спірних картках відмови №UA807200/2024/000277 від 19.03.2024, №UA807200/2024/000302 від 01.04.2024.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання зазначених документів позивачем з його одночасним посиланням на них у спірних картках відмови вказує на їх необґрунтованість.

Про факт надання позивачем та наявності у відповідача вказаних документів також наголошувалося відповідачу на повідомлення у листах до митних декларацій ТОВ «НОВАСФЕРА» № 19/03/24-5 від 19.03.2024, № 01/04/24-5 від 01.04.2024.

З огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації (зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18)).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18 ): «Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення.

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Таким чином Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами».

Отже, судом встановлено, що декларації на підтвердження факту експорту товарів № MRN24ROCT190000166163 від 13.03.2024, № MRN24PL322080NS6JD418 від 19.03.2024 були подані позивачем одночасно з митними деклараціями щодо імпортованого товару.

Щодо транспортних (перевізних) документів та включення витрат на транспортування у вартість товару, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, містяться наступні зауваження: «відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 13.03.2024 № 2387; декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю (рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відповідно до листа від 01.01.2024 № NVTRL240101/1/1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості»

Також у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 зазначено: «декларантом не надана інформація, щодо вартості фрахту товару з Китаю (рахунки фрахту) тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 20.03.2024 № 0085; відповідно до листа від 23.01.2024 № NVTRL240123/1/1 зазначено що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно- розвантажувальні роботи включені в ціну товару, таким чином наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи що не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання та не наданням декларантом документального підтвердження відомостей, щодо вартості цих складових, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості»

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

З матеріалів справи встановлено, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, абз. 1, 2 ст. 3 Контракту № NTL20230526. : «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунках-фактурах) № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 року, №NVTRL240123/1 від 23.01.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс-2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18): "З`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД № 9125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах СРТ Київ.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки СРТ, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця".

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися калькуляції собівартості товару № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024, в які включено фрахт.

Також митному органу одночасно з митними деклараціями надавалися листи постачальника № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Суд зазначає, що посилання відповідача у спірних рішеннях № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, № UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 на те, що згідно листів постачальника № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024 наперед відомо про вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи, що на його думку "не логічно у зв`язку із складною логістикою постачання" є безпідставними з огляду на наступне.

В інвойсах №NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 сторони визначили, узгодили та вказали, що умовою поставки є CPT Kharkiv, Ukraine, а тому всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, що додатково було підтверджено листами постачальника № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024.

Також до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в т.ч., але не виключно, Контракт, калькуляції собівартості товару № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024, листи постачальника № NVTRL240101/1/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/1 від 23.01.2024, інвойси № NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є CPT, вартість фрахту включено у вартість товару.

Враховуючи, що витрати на транспортування покладено на продавця, вимога щодо надання транспортних (перевізних) документів від покупця є незаконною.

Аналогічна правова позиція міститься і у постанові ВС від 17.01.2023 у справі № 0440/5532/18.

Судом встановлено, автотранспортні накладні (CMR № 2387 від 13.03.2024, № 0085 від 20.03.2024), а також і коносаменти № MWSHCON23123113FD від 06.01.2024, № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024 також все надавалися до митного органу.

Відповідно вимога відповідача про надання транспортних/перевізних документів є протиправною, оскільки з урахуванням умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання відповідно нормам митного законодавства документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Також, вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеним у постанові від 23.03.2020 у справі №804/4905/15 (провадження №К/9901/6043/18): «...вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем».

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсами № NVTRL240101/1 від 01.01.2024 року, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 та іншими документами), відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була необґрунтованою, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача як на підставу коригування митної вартості на те, що в інвойсі не зазначені умови оплати, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, вказано: «в інвойсі від 01.01.2024 № NVTRL240101/1 не зазначені умови оплати».

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА807000/2024/000261/2 від 01.04.2024, вказано аналогічне посилання: «в інвойсі від 23.01.2024 № NVTRL240123/1 не зазначені умови оплати.

Суд зазначає, що умови оплати визначені абз. 2 ст. 5 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023, яким встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16: «В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ «Дарком» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання».

Щодо посилання відповідача на те, що висновок експерта не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та п. п. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає наступне.

Відповідачем з посиланням на ст.9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні вказано, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України. Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі Національний стандарт №1) є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідач в оскаржуваних рішеннях вказав, що відповідно до Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями Всіх вихідних даних, а також у разі потреби інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зв`язку з чим, надані висновки підготовлені з порушенням вищезазначеного підходу, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних.

Проте суд зазначає, що надані звіти не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, оскільки за змістом вказаного документа вартість товару відповідає ринковій вартості подібного майна як відповідно до п. 5.2.2. за порівняльним підходом так і повністю відповідає ринковій вартості за п. 7 (загальний висновок) звіту про оцінку майна №Б-06/11/23/05 від 06.11.2023

Вказана позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16, в якій судом щодо зауважень митного органу до експертного висновку ДП Держзовнішінформ, зокрема, що цей висновок виданий на попередні поставки, вказано, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

Крім того, суд зазначає, що відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціям не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15.

Отже, оскільки надані позивачем звіт та висновки не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, тому суд приходить до висновку про безпідставність вказаних доводів відповідача.

Щодо умови поставки, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 міститься таке зауваження митного органу; «у наданій до оформлення митній декларації зазначені умови поставки СРТ Харків, але згідно коносаменту № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024 зазначено маршрут SHANGHAI - порт розвантаження GDANSK POLAND , але декларантом не надано відомостей щодо вартості транспортних послуг від Гданська( Польща) до кордону України тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості»

Судом встановлено, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту; «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ШКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.».

На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали в інвойсі №NVTRL240123/1 від 23.01.2024 умови поставки CPT, Харків.

Коносаменти не є тими документами, що підтверджують умови поставки.

На підтвердження цього факту до митного органу також надано CMR № 0085 від 20.03.2024, в якій чітко вказано всі відомості та обставини відправлення та переміщення партії товару, а саме;

-місцем навантаження товару є Гданськ, Польща;

-місцем розвантаження є Україна, що узгоджується зі ст. 3 Контракту та інвойсом № NVTRL240123/1 від 23.01.2024.

Суд зазначає, що у наданому коносаменті № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024 прямо зазначено «CARGO IN TRANSIT TO UKRAINE», що в перекладі означає «ВАНТАЖ ТРАНЗИТОМ В УКРАЇНУ».

Посилання відповідача, що пункт призначення згідно з наданим коносаментом № UTRUST24011413ABCDEFG від 29.01.2024 Gdansk, Poland є помилковим, адже в коносаменті зазначено «PORT OF DISCHARGE» - Gdansk, Poland, що означає «Порт розвантаження» - Гданськ, Польща, яка була транзитною країною, а не кінцевим пунктом призначення, як вказує відповідач.

У коносаменті у розділі «Freigt and Charges» (Фрахт і Збори) зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування/пов`язаних із транспортуванням до ціни товару.

Тобто, Гданськ, Польща був транзитним/проміжним пунктом розвантаження товару, після якого товар вже надійшов до названого (кінцевого) місця призначення в Україну.

Як зазначено позивачем, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та нестабільністю у роботі морських портів України, імпорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а поставлявся через третю/транзитну країну (Польща), проте, транзитна країна не є названим (кінцевим) місцем призначення, адже кінцевим місцем призначення є Україна.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові ВС від 13.05.2021 у справі № 400/2126/19:

"Окрім того, судами враховано, що у Специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD. "

Виходячи з вищенаведеного, припущення Відповідача про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості та іншого місця призначення є явно необґрунтованим, адже всі витрати на транспортування вже включені у вартість товару на умовах поставки CPT до кінцевого місця призначення, яким є держава Україна.

Щодо не залучення посередницьких послуг.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 містять наступну підставу коригування: «відповідно до листа від 01.01.2024 № NVTRL240101/1/2, листа від 23.01.2024 № NVTRL240123/1/2 вами зазначено про те що посередницькі послуги не залучалися але товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат, та можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;».

Cудом встановлено, що відповідачу одночасно з митними надавалися листи постачальника за Контрактом № NVTRL240101/1/2 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/2 від 23.01.2024, з інформацією від постачальника, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах №NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 посередницькі послуги не залучалися.

Таким чином, посилання відповідача на те, що "товаровідправником є особа відмінна від контрактоотримувача, морським та авто перевізниками є особи відмінні від китайського контрактоотримувача, що потребує додаткових витрат" є безпідставними.

Судом також встановлено, що, відповідно до поданої одночасно з митною декларацією № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024 додаткової угоди № б/н від 08.01.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту наступним абзацем: «Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути JLANGGYIN HENGHENG INTERNATIONAL CO. LTD (Адреса: ZONYAN VILLAGE, ZHOUZHUANG TOWN, JLANGYIN CITY, CHINA».

Так, відповідно до поданої одночасно з митною декларацією № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024 додаткової угоди № б/н від 29.01.2024 до Контракту, сторони домовилися доповнити статтю 3 Контракту наступним абзацем: «Вантажовідправниками по даному контракту окрім Постачальника можуть бути ORION INTERNATIONAL TRADE(SHANGHAI) CO., LTD (Адреса: RM1007 10/F LT SQUARE NO.500 CHENGDU RD (N) 200003 SHANGHAI, CHINA)».

Таким чином, Відповідачу одночасно з митними деклараціями № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024, № 24UA807200004586U9 від 19.03.2024 надавалися як листи постачальника за Контрактом № NVTRL240101/1/2 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1/2 від 23.01.2024 на підтвердження того, що у відношення товару відвантаженого по інвойсах №NVTRL240101/1 від 01.01.2024, № NVTRL240123/1 від 23.01.2024 посередницькі послуги не залучалися, так і додаткові угоди № б/н від 08.01.2024 та б/н від 29.01.2024 до Контракту на підтвердження того, що вантажовідправниками по Контракту окрім постачальника також можуть бути й інші особи.

Щодо ненадання позивачем при митному оформленні інформації стосовно ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та даних відносно витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Тобто, відповідачем, як підставу для винесення спірних рішень, вибірково процитовано положення ст. 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, та не мають жодного відношення до поданих позивачем Митних декларацій.

Суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.

Отже, позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірних рішень, що свідчить про протиправність таких дій.

Також, суд зазначає, що представником відповідача вказано посилання на дані з АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України і встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, проте до суду не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; надалі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, перевіривши оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024, № UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 та картки відмови №UA807200/2024/000277 від 19.03.2024, № UA807200/2024/000302 від 01.04.2024, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання вимог законодавства.

Стосовно питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби на користь позивача понесених судових витрати в справі, зокрема витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 21926,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 40000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання адвокатом позивачу правничої допомоги до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ за №1181698 від 07.04.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською дальністю №1709; договір про надання правової допомоги від 04.04.2024; додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 04.04.2024; додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги №б/н від 04.04.2024, платіжна інструкція від 05.04.2024 № 1186 у сумі 40000,00 грн..

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 04.04.2024 Бюро приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги клієнту щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000277 від 19.03.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000302 від 01.04.2024, винесених Харківською митницею на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 1 058 058 ,83 грн.

У Додатковій угоді №2 до Договору про надання правової допомоги від 04.04.2024 визначено фіксовану суму гонорару за надання правової допомоги за цим договором у розмірі 40000,00 грн. Сплата клієнтом гонорару у повному обсязі визначено у п. 2 Додаткової угоди № 2 - до кінця квітня 2024.

Вартість послуг із надання правничої допомоги позивачем сплачена у повному обсязі 05.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 1186 у сумі 40000,00 грн..

Відповідно до положень ч. 8 ст. 137 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник Харківської митниці у відзиві на адміністративний позов навів заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають розподілу.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт суд зазначає, що сума надання послуг правничої допомоги не можна вважати співмірною зі складністю предмета спору.

Суд зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд зауважує, що в межах даної справи досліджувалось питання правомірності рішень Харківської митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Крім того, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги, як того вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та додаткових угод, а також і зміст наданих послуг з урахуванням позиції, висловленій Європейським судом з прав людини у його рішенні наведеному вище, суд приходить до висновку, що визначення їх обсягу і розміру у загальній сумі 40000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.

Водночас, судом враховано, що дана справа не є складною, враховуючи ціну позову, а спірні правовідносини такими, що вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу первинної документації.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що позов задоволено, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн..

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 141, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА (вул. Залізнична, буд. 1-Б, каб. 49, м. Луцьк, Волинська область, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000242/2 від 19.03.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000277 від 19.03.2024 Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626).

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000261/2 від 01.04.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000302 від 01.04.2024 Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА (вул. Залізнична, буд. 1-Б, каб. 49, м. Луцьк, Волинська область, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) сплачений судовий збір у розмірі 21926 (двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять шість) гривень 88 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАСФЕРА (вул. Залізнична, буд. 1-Б, каб. 49, м. Луцьк, Волинська область, 43006, код ЄДРПОУ 44324382) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 30.08.2024.

Суддя Супрун Ю.О.


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	30.08.2024
Оприлюднено	02.09.2024
Номер документу	121298702
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —520/9551/24

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

П’янова Я.В.

Ухвала від 21.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

П’янова Я.В.

Ухвала від 07.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

П’янова Я.В.

Рішення від 30.08.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

Ухвала від 12.04.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Супрун Ю.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.08.2024 по справі 520/9551/24ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/9551/24

Ухвала від 06.11.2024

Ухвала від 21.10.2024

Ухвала від 07.10.2024

Рішення від 30.08.2024

Ухвала від 12.04.2024

Рішення
від 30.08.2024 по справі 520/9551/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД