Рішення

від 30.08.2024 по справі 560/8944/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8944/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000021/2 від 06.02.2024.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000010.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при зверненні до митного органу, декларантом подано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення імпортованого товару (в тому числі для підтвердження митної вартості товару). Проте, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000021/2 від 06.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000010. Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам декларування, відповідач неправомірно затребував у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та в подальшому не врахував такі додатково надані документи, чим штучно створив умови і підстави для відмови у визнанні заявленої митної вартості, оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування самостійно визначеної митої вартості. Просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 19.07.2024 відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за ІМ40ДЕ№24UА400030000541U0 в результаті опрацювання документів, поданих до митного оформлення оцінюваного товару, митним органом встановлено, що дані документи містять розбіжності, не підтверджують усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2024/000021/2 від 06.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000010, які відповідач вважає правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позовну заяву відповідач також просить розглянути справу №560/8944/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, що суд розцінює як клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання мотивоване необхідністю всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Щодо цього клопотання суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому, в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Представником позивача 22.07.2024 подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України, під час проведення консультацій було додано додаткові наявні в позивача документи на вимогу митного органу. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 26.07.2024 відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 20.06.2024 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос", залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 25.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №560/8944/24 до 01.07.2024.

Ухвалою від 04.07.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА-РОДОС" (код ЄДРПОУ 32065083) є виробником меблів для ванної кімнати, меблів для житлових та спальних кімнат, меблів для дитячих (підліткових) кімнат, меблів для прихожих та інші групи меблів.

14.07.2015 між ТОВ "АКВА-РОДОС" (Покупець) та Німецькою компанією "Hettich Marketing- und Vertriebs GmbH Co. KG" (Продавець) укладено Контракт №07/2015, згідно якого Продавець постачає, а Покупець - оплачує та приймає Товар меблеву фурнітуру.

Згідно вказаного Контракту ціни на Товар встановлюється в Євро та є договірними; умови поставки FCA Bunde/Vlotho, Німеччина, згідно Правил Інкотермс 2010.

На виконання умов укладеного Контракту ТОВ "АКВА-РОДОС" було здійснено зовнішньо-економічну імпортну операцію з компанією "Hettich Marketing-und Vertriebs GmbH Co. KG", Німеччина, та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.

Згідно інвойсу №1800320882 від 02.02.2024 до Контракту № 07/2015 від 14.07.2015 на адресу ТОВ "АКВА-РОДОС" було поставлено товар "меблева фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується при складанні дерев`яних меблів, і не містить у своєму складі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв".

Позивач звернувся до митного посту "Славута" Хмельницької митниці з метою оформлення Товару в режимі Імпорт придбаного згідно Контракту №07/2015 від 14.07.2015.

Декларантом було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту.

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано митному органу пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, а саме:

До митної декларації №24UA400030000541U0 від 06.02.2024 подано:

1) Пакувальний лист (Packing List) Transport б/н від 02.02.2024;

2) Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1800320172 від 22.01.2024;

3) Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №1800320882 від 02.02.2024;

4) Автотранспортна накладна (Road consignment note) №1813623/5690678 від 02.02.2024;

5) Банківський платіжний документ, що стосується товару №15 від 23.01.2024;

6) Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка транспортних витрат б/н від 6.02.2024;

7) Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №9034912 від 02.02.2024;

8) Доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 18.01.2017;

9) Доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 13.01.2020;

10) Доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 24.06.2022;

11) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницький (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №07/2015 від 14.07.2015;

12) Договір (контракт) про перевезення №01/12/2023-АР-П від 01.12.2023;

13) Договір (контракт) про перевезення Заявка №31/01 від 31.01.2024;

14) Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №18003200882 від 02.02.2024;

15) Інші некласифіковані документи Технічні характеристики б/н від 02.02.2024;

16) Копія митної декларації країни відправлення MRN 24DE800826079622ВО від 02.02.2024.

Митним органом 06.02.2024 року (до митної декларації №24UA400030000541U0 від 06.02.2024) засобами електронного документообігу надіслано позивачу запит про необхідність надати додаткові документи, а саме: «Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України просимо Вас надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копія митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 9) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.».

Митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000021/2 від 06.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000010.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено "неподання до митного оформлення документів, які підтверджують вартість товару у відповідності до вимог ч. 2, 8, 9 ст. 52 МКУ, ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, а саме рахунку, передбаченого договором перевезення. Документи , подані на виконання ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині: відсутні окремі артикули в у рахунку-проформі, за які здійснено передплату та фактично поставлених. Також, подані до митного оформлення документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, а саме: витрати на навантаження та обробку оцінюваних товару до місця ввезення на митну територію України, визначених пунктом 3.2. договору 01/12/2023-АР-П, які понесені покупцем. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» витрати на навантаження та страхування декларуються у ДМВ окремими графами. Таким чином, витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування тощо. Також, митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару №1 (4,31 дол. США/кг.) нижчий, ніж рівень цін таких же товарів того ж виробника, оформлених в попередні періоди даним підприємством (5,0136 дол. США/кг).

Позивач листом вих. №590 від 25.04.2024 на адресу відповідача направив пояснення до якого було додано наступні документи:

- Експертний висновок №22042024 від 22.04.2024 виданий Рівненською торгово-промисловою палатою;

- Експортна декларація країни походження товару MRN 23DE800826079622B0;

- Бухгалтерська довідка №1 від 25.04.2024;

- Витяг з Документації з трансфертного ціноутворення за 2022 рік;

- Рахунок на оплату №92 від 02.02.2024 ФОП ОСОБА_1 ;

- Акт надання послуг №92 від 07.02.2024 ФОП ОСОБА_1 .

Листом №7.26-2/15- 01/14/1905 від 02.05.2024 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду поданих позивачем додаткових пояснень та підтверджуючих документів на даний час відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA400000/2024/000021/2.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000021/2 від 06.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000010 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 2 МК України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 МК України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Відповідач як обставину прийняття оскаржуваного рішення зазначив, що "документи, подані на виконання ч.2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині: відсутні окремі артикули у рахунку-проформі, за які здійснено передплату та фактично поставлених.» Суд зазначає, що рахунок-проформа є по своїй суті замовленням, тобто попереднім документом, остаточним документом згідно якого здійснюється поставка є саме Інвойс. Тобто, вже при відвантаженні можуть відбуватись зміни і остаточна інформація про відвантажений товар вказується саме в Інвойсі. Так, у поданому Інвойсі (Invoice note) №1800320882 від 02.02.2024 вказано про товар із замовлення №19703295 від 21.11.2023, який поставляється разом із замовленням №1800320882 від 02.02.2024.

Крім того, відповідач підставою прийняття оскаржуваного рішення зазначив, що «Також, митним органом встановлено, що заявлений рівень митної вартості товару №1 (4,31 дол. США/кг.) нижчий, ніж рівень цін таких же товарів того ж виробника, оформлених в попередні періоди даним підприємством (5,0136 дол. США/кг).»

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань. У спірному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Отже, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості, що не було зроблено митницею у спірному рішенні.

На думку суду, у разі здійснення коригування митної вартості за другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, які передбачені пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Водночас, в оскаржуваному Рішенні відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо), що свідчить, що в такому випадку оскаржуване Рішення не відповідає вимогам митного законодавства, зокрема частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено вимоги до змісту рішення про коригування митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Крім того, на підтвердження числових значень митної вартості товарів, позивачем надіслано на адресу відповідача Експертний висновок №22042024 від 22.04.2024 виданий Рівненською торгово-промисловою палатою, Експортну декларація країни походження товару MRN 23DE800826079622B0, а також бухгалтерська довідка №1 від 25.04.2024.

Щодо вказаного митним органом про наявність підстав вважати, що є пов`язаності продавця та покупця, суд зазначає, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З матеріалів справи слідує, що таке письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Щодо вказаного в оскаржуваному рішенні «Також, подані до митного оформлення документи не містять документального підтвердження всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, а саме: витрати на навантаження та обробку оцінюваних товару до місця ввезення на митну територію України, визначених пунктом 3.2. договору 01/12/2023-АР-П, які понесені покупцем, суд зазначає наступне. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» витрати на навантаження та страхування декларуються у ДМВ окремими графами.».

Вказаний договір 01/12/2023-АР-П містить типові умови перевезення. Крім того, згідно поданої до митного оформлення довідки від 06.02.2024, відсутня інформація про здійснення завантажувальних/розвантажувальних робіт. Також, умови поставки FCA згідно правил Інкотермс визначають, що обов`язок по навантаженню товару покладається на Продавця.

Враховуючи вищевикладене, митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості.

Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA400000/2024/000021/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 06.02.2024 №UA400030/2024/000010.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" (вул. Козацька, 122А, м. Славута, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 32065083) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов