Ухвала

від 30.08.2024 по справі 560/7912/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7912/24

УХВАЛА

30 серпня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши заяву про забезпечення позову по справі за позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2024 року судом отримано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №ПШ 069893 від 01 травня 2024 року у розмірі 17000 грн, в межах виконавчого провадження №75813372 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/7912/24.

В обґрунтування заяви вказує, що, не дивлячись на оскарження в судовому порядку постанови про накладення штрафу в сумі 17000 грн, відповідачем пред`явлено оскаржуваний документ для примусового стягнення. 15 серпня 2024 року заступником начальника Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу в сумі 17000 грн.

Таким чином, наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам, до набрання законної сили рішенням суду, а захист прав та інтересів значною мірою ускладниться без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Невжиття заходів забезпечення може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат.

Вирішуючи заяву державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

При цьому вищезазначені підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року по справі № 461/3212/17.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року по справі №640/5463/19.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Проте заявником не було наведено відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивача в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Аргументація заяви про забезпечення позову в тій частині, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, ґрунтується на припущеннях заявника без підтвердження того, що такі обставини настануть.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року по справі №640/8742/20 вказав, що положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п.35).

Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний, виключно прогнозований характер, позивач не зазначив про негативні наслідки, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб. Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Однак посилання на негативний вплив рішень суб`єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі №640/110/20, від 09 вересня 2020 року по справі №813/944/18 та від 28 вересня 2020 року по справі №620/2206/20.

Отже, наслідки незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав, свобод та інтересів, оскільки після звернення спірних рішень до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення виконання таких в порядку, передбаченому статтею 33 Закону №1404-VIII, а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 по справі № 200/3887/19-а.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи вищезазначене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап