Ухвала

від 30.08.2024 по справі 580/8589/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 серпня 2024 року Справа № 580/8589/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову громадської організації «Майбутнє місту», подану до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2024 громадська організація «Майбутнє місту» до подання позовної заяви, звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- забезпечити позов ГО «Майбутнє місту» шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, що оскаржується.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що 23.07.2024 відбулося ІІ-ге пленарне засідання 78-ї позачергової сесії Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання, на якому депутатами було прийняте рішення від 23.07.2024 №78-7/VIII «Про обрання голови постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури Корсунь-Шевченківської міської ради», прийняте з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції» двома депутатами цієї міської ради. Дане питання стосувалося обрання депутата ОСОБА_1 головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури Корсунь-Шевченківської міської ради. ОСОБА_2 обрана депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання від Черкаської регіональної організації Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ЗА ЖИТТЯ», що підтверджується протоколом І-го пленарного засідання першої чергової сесії Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання від 27.11.2020. Від Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ЗА ЖИТТЯ» до Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання увійшло ще два депутати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується вищевказаними доказами. Під час розгляду питання «Про обрання голови постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури Корсунь-Шевченківської міської ради», яким пропонувалося обрати головою даної постійної комісії депутата Гриб С.П., у її депутатів-однопартійців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник реальний конфлікт інтересів про який вони не повідомили колегіальний орган депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради під час 78-ї позачергової сесії міської ради та взяли участь у голосуванні з даного питання. Тобто депутати Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи суб`єктами відповідальними за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII), порушили вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені Законом № 1700-VII, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР), адже, вони є депутатами-однопартійцями ОСОБА_2 , не повідомили депутатів Корсунь-Шевченківської міської ради про наявність у них реального конфлікту інтересів під час прийняття, що буде оскаржуватися і взяли участь у голосуванні, чим вчинили корупційні правопорушення, що підтверджується протоколом засідання Корсунь-Шевченківської міської ради від 04.07.2024 та 23.07.2024. Оскільки оскаржуване рішення буде розглядатися за заявою громадської організації «Майбутнє місту» в судовому порядку і до набрання рішенням в цій справі законної сили, пройде певний проміжок часу, а тому заявник вважає, що необхідно зупинити дію рішення Корсунь-Шевченківської міської ради від 23.07.2024 р. №78-7/VIII «Про обрання голови постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань управління комунальним майном, житлово-комунального господарства, торгівлі, підприємництва, промисловості, транспорту і зв`язку, будівництва та архітектури Корсунь-Шевченківської міської ради», адже ОСОБА_2 в цей період виконуватиме, як голова постійної комісії, повноваження, передбачені розділом 4 Положення, що в майбутньому унеможливить ефективний захист та призведе до додаткових зусиль для скасування прийнятих нею, як головою постійної комісії рішень та оскарження дій, зокрема, вона матиме і надалі право скликати і вести засідання постійної комісії, давати доручення членам постійної комісії, інформувати Погоджувальну Раду, підписувати протоколи постійної комісії та інше.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову не вбачається, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення.

Приписами ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Суд відповідно ч. 2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Основні доводи заявника та викладені ним в заяві факти стосуються безпосередньої протиправності рішення, яке буде оскаржене до суду.

При цьому, в прохальній частині заяви про забезпечення позову заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, що оскаржується не вказуючи реквізитів такого рішення та без зазначення органу, що прийняв таке рішення.

Суддя зазначає, що перевірка законності рішення ради на час розгляду заяви про забезпечення позову, є фактично вирішенням позовних вимог, до подання позовної заяви про оскарження такого рішення.

В свою чергу наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлено тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Отже заявником не зазначено обґрунтованих обставин та не надано належних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Також заявником не зазначено обґрунтованих обставин та не надано належних доказів щодо наявності очевидних ознак протиправних рішення, дії чи бездіяльності відповідача та порушення прав, свобод або інтересів заявника.

Наведене свідчить про відсутність підстав, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання даного рішення суду.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову громадської організації «Майбутнє місту», поданої до подання позовної заяви - відмовити.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА