Постанова

від 27.08.2024 по справі 440/12033/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 р. Справа № 440/12033/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Взуття- Полтава" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 (суддя С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, повний текст складено 05.06.24) по справі № 440/12033/23

за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взуття- Полтава"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Взуття- Полтава" звернулось до суду із заявою, в якій просило суд відстрочити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №440/12033/23 за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взуття- Полтава" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії строком на один рік.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Взуття-Полтава" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 440/12033/23 - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Взуття- Полтава" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року та задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №440/12033/23.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що ТОВ «Взуття -Полтава» на виконання рішення суду проводяться заходи і роботи щодо приведення сховища № 60051 у стан готовності з метою використання за призначенням, відповідно до « Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженого Наказом МВС України №579 від 09.07.2018. Однак постійне підтоплення приміщення сховища водою, що підтверджується актами оцінювання стану сховища, унеможливлює виконати рішення суду та судового виконавця у короткий термін.Зазначає, що з метою встановлення можливих причин затоплення сховища водою, а також встановлення походження води, ТОВ «Взуття -Полтава» із сховища відібрано зразки води та направлено для дослідження в лабораторію ДП ПРАТ «НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» ДП Укрнаукагеоцентр». За результатами дослідження встановлено, що вода, котрою підтоплюється приміщення сховища за складом подібна до води центральної системи водопостачання м. Полтави та розбавлена ґрунтовими водами, що свідчить про одночасне підтоплення приміщення як водою централізованого водопостачання м. Полтави так і ґрунтовими водами. 18.03.2024 ТОВ «Взуття -Полтава» направлено листа в КП ПОР «Полтава водоканал» з проханням направити спеціалістів для обстеження території прилеглої до бомбосховища, а також встановлення місця прориву центральної системи водопостачання та усунення протікання, так як в самому бомбосховищі відсутнє водопостачання та трубопровід яким забезпечується централізоване водопостачання. До цього часу місце протікання централізованої системи водопостачання не встановлено. Вказує, що одночасне підтоплення приміщення сховища ґрунтовими водами унеможливлює приведення у стан готовності захисної споруди - Сховище № 60051, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженого Наказом МВС України №579 від 09.07.2018 .

Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому сторони просять суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі № 440/12033/23 позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Антона Грицая, 1, м. Полтава, 36000) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України в надзвичайних ситуацій у Полтавській області (вул. Маршала Бірюзова, 26/1, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38610079), Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 05384689), Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 00022591) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взуття-Полтава" (код ЄДРПОУ 01554605, вул. Комарова, 7, м. Полтава) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ТОВ «Взуття - Полтава» (код ЄДРПОУ 00308264) щодо не приведення захисної споруди - Сховище № 60051, що перебуває у його власності в належний для експлуатації стан. Зобов`язано ТОВ «Взуття - Полтава» (код ЄДРПОУ 00308264) привести у стан готовності захисну споруду - Сховище № 60051, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Комарова, 7 з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

11.01.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/12033/23.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №440/12033/23.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено факт існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, з наступних підстав.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Суд зазначає, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку право вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

З огляду на те, що конкретний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити виконання судового рішення, не встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, суд вирішує питання про відстрочення виконання судового рішення, виходячи із конкретних обставин, які впливають на спроможність сторони виконати судове рішення, та балансу між інтересами стягувача та боржника.

Відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Однак, ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Таким чином, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зі змісту заяви ТОВ "Взуття- Полтава" про відстрочення виконання рішення суду встановлено, що до обставин неможливості виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі №440/12033/23 заявник відносить підтоплення сховища № 60051, що унеможливлює виконати рішення суду та вимоги державного виконавця у короткий термін, оскільки встановлення можливих причин затоплення сховища водою потребує додаткового часу.

Із змісту заяви та долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що ТОВ "Взуття- Полтава" проводяться заходи і роботи щодо утримання та приведення сховища № 60051 у стан готовності з метою використання за призначенням, відповідно до « Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затвердженого Наказом МВС України №579 від 09.07.2018 року.

Так, з метою встановлення можливих причин затоплення сховища водою, а також встановлення походження води, ТОВ «Взуття» із сховища відібрано зразки води та направлено для дослідження в лабораторію ДП ПРАТ «НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» ДП Укрнаукагеоцентр».

Згідно протоколу дослідження проб води № 27538 від 14.03.2024 встановлено, що вода, якою підтоплюється приміщення сховища за складом подібна до води центральної системи водопостачання м. Полтави, яка піддалася впливу процесам фільтрації або дещо розбавлена ґрунтовими водами.

18.03.2024 ТОВ «Взуття» направлено листа в КП ПОР «Полтава водоканал» з проханням направити спеціалістів для обстеження території прилеглої до бомбосховища, а також встановлення місця прориву центральної системи водопостачання та усунення протікання, так як в самому бомбосховищі відсутнє водопостачання та трубопровід яким забезпечується централізоване водопостачання.

Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення він не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи щодо приведення у стан готовності до використання за призначенням сховища № 60051, що, в свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань, встановлених судом.

Зважаючи на всі викладені обставини у поєднанні з наведеними нормами права, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

При цьому, частиною 5 ст.378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що приписами КАС України не передбачено можливості продовження чи поновлення такого строку, отже, він є присічним, та не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Юридична природа строків в адміністративному судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов`язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових спорах.

З огляду на вищезазначене, встановлення строків відстрочення виконання судового рішення у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу виконання прийнятого судового рішення не матиме невизначеної дії у часі. Тобто встановлений строк відстрочення виконання судового рішення сприяє уникненню ситуації правової невизначеності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви шляхом відстрочення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 по справі №440/12033/23 строком на 1 рік з дня ухвалення рішення.

За цим, доводи апеляційної скарги відповідача є частково обґрунтованими.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі № 440/12033/23 з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви ТОВ " Взуття- Полтава" про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Взуття- Полтава" - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 440/12033/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Взуття- Полтава" задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №440/12033/23 за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю " Взуття- Полтава" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії строком на 1 рік з дня ухвалення рішення.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 30.09.24.