Постанова

від 29.08.2024 по справі 584/809/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Суми

Справа №584/809/23

Номер провадження 22-ц/816/1278/24

22-ц/816/1361/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Служба у справах дітей Путивльської міської ради Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Служенко Ольги Вікторівни на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року про забезпечення позову у складі судді Данік Я.І, постановлену у м. Путивль,

та апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ординат Зої Анатоліївни на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 квітня 2024 року про забезпечення позову, у складі судді Данік Я.І, постановлену у м. Путивль,

в с т а н о в и в :

13 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дочка ОСОБА_1 проживає разом із відповідачем, однак останній чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та не створює належних умов для проживання та розвитку дитини.

ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком по АДРЕСА_2 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_1 залишилася проживати з ним, а син ОСОБА_3 проживає з матір`ю, однак остання чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, не створює належних умов для проживання та розвитку дітей.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Путивльської міської ради Сумської області, про визначення місця проживання дитини об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Путивльської міської ради Сумської області, про визначення місця проживання дитини.

27 березня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, а 03 квітня 2024 року ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення зустрічного позову.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , кожного тижня місяця в період з 10 год. 00 хв. суботи до 19 год. 00 хв. неділі, без присутності батька.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 03 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання батька ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , кожного тижня місяця в період з 10 год. 00 хв. суботи до 19 год. 00 хв. неділі, без присутності матері, з можливістю відвідувати, за бажанням дитини, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно- ігрові майданчики, місця громадського харчування: їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території м. Путивль та м. Суми.

В апеляційній скарзі на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Служенко О.В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вказує, що під час розгляду заяви про забезпечення позову, судом не забезпечені найкращі інтереси дитини, не вислухана її думка, а заявником не обґрунтовано жодних мотивів, що пропонований нею захід забезпечення буде відповідати інтересам дитини та не викладені мотиви з приводу завданих перешкод зі сторони батька та неможливість приймати участь у спілкуванні з дитиною.

В апеляційній скарзі на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Ординат З.А., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 03 квітня 2024 року проігнорував принцип забезпечення якнайкращих інтересів обох дітей сторін, внаслідок чого останні фактично не зможуть проводити спільно час, спілкуватися наживо, бачити один одного. Вважає, що суд мав би визначити інший час спілкування та проведення часу ОСОБА_2 із малолітнім сином - ОСОБА_3 , враховуючи резолютивну частину своєї ж ухвали від 28 березня 2024 року.

Доводить, що відсутні підстави для забезпечення зустрічного позову, вказує на небажання малолітнього сина зустрічатися з батьком та проводити з ним час.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони належним чином повідомлені, проте в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяви про забезпечення позову суду першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі та, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Зі змісту позовних вимог убачається, що предметом спору між сторонами є визначення місця проживання малолітніх дітей.

Суд першої інстанції, застосовуючи вказаний вид забезпечення позову, взяв до уваги характер спору, специфіку сімейних відносин, тривалий розгляд даної категорії справ судом, а також напружені відносини, які склались між сторонами, що може негативно вплинути на психологічне здоров`я дітей та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання негативних наслідків у вигляді можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому.

Вид забезпечення позову, про який просили позивачі та який був застосований судом, відповідає заявленим позовним вимогам.

Доводи апеляційних скарг про відсутність підстав для забезпечення основного та зустрічного позову не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Посилання в апеляційних скаргах на небажання малолітніх дітей зустрічатися з тим з батьків, хто проживає окремо та проводити з ними час не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних ухвал, оскільки оскаржувані ухвали не зобов`язують дітей вчиняти якісь дії, а лише зобов`язують одного з батьків не чинити перешкоди іншому у спілкуванні, побаченні та спільному проведенні часу з дитиною. Колегія суддів не вбачає порушення прав малолітніх дітей у визначеному судом способі забезпечення позовів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваних ухвал судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують, а тому ухвали суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Служенко Ольги Вікторівни та представника ОСОБА_1 адвоката Ординат Зої Анатоліївни залишити без задоволення.

Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 28 березня 2024 року та ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина