Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/13583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/13583/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Ковачової В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/13583/23

За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) в інтересах держави в особі: Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерна Затока» (04131, м. Київ, вул. Галерна, 2)

про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 5 166 474, 11 грн

За участі представників сторін:

Прокурор (процесуальний позивач): Винник О. О. - службове посвідчення;

Від позивача: Буханистий О. В. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

Від відповідача: Іщенко Г. М, - адвокат, ордер серії АА №1373255 від 14.11.2023;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерна Затока» про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 5 166 474, 11 грн.

13.09.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 13.09.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

21.09.2023 від Київської міської прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

16.10.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначив на 14.11.2023.

03.11.2023 до суду через електронний кабінет від відповідача надійшло 2 примірники відзиву на позов.

07.11.2023 до суду від відповідача надійшов також відзив засобами поштового зв`язку.

14.11.2023 до суду від Київської міської прокуратури у справі надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 14.11.2023 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати представника відповідача на наступне судове засідання надати належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги, на підставі якого був виписаний ордер, (2) зобов`язати прокурора надати письмові пояснення щодо позиції прокурора у справі, (3) оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні на 19.12.2023.

28.11.2023 до суду від Київської міської прокуратури надійшли письмові пояснення на виконання вимог протокольної ухвали суду від 14.11.2023.

04.12.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 19.12.2023 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати представника відповідача на наступне судове засідання надати належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги, на підставі якого був виписаний ордер, (2) закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті (3) оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи на 26.03.2024.

У судовому засіданні 26.03.2024 суд на місці ухвалив: (1) оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи до 07.05.2024, (2) зобов`язати відповідача викласти в письмовій формі позицію щодо винесення судом окремої ухвали.

У судовому засіданні 07.05.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи до 23.05.2024.

У судове засідання 23.05.2024 прибув прокурор та представники сторін. Суд, заслухавши у судовому засіданні виступ у судових дебатах прокурора та представників сторін, доліпивши матеріали справи-

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

17.04.2008 на підставі Договору купівлі-продажу №1689 ТОВ «Галерна Затока» набуло на праві власності нежилі будівлі і споруди загальною площею 659, 70 кв. м. по вул. Галерна, острів Галерний, буд. № 2 у місті Києві (колишні приміщення рибгоспу).

14.05.2021 (через 13 років після правочину) на підставі вказаного договору № 1689 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58140280 та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про реєстрацію права власності за ТОВ «Галерна Затока» на вище вказані нежилі будівлі і споруди.

12.09.2022 за заявою ТОВ «Галерна Затока» відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівський області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 41, 9175 га з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 по вулиці Галерна, 2 у Голосіївському районі міста Києва з цільовим призначенням - код 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Отже, спір стосується сформованої земельної ділянки як об`єкту цивільних прав з конкретним цільовим призначенням, у розумінні статті 791 Земельного кодексу України.

Прокурор стверджує, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 41, 9175 га з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064, всупереч статті 125 Земельного кодексу України право оренди на земельну ділянку не зареєстрував.

Таким чином, відповідач використовує вказану земельну ділянку без достатньої правової підстави, що в свою чергу є підставою для стягнення з товариства в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 5 166 474, 11 грн за період з 01.01.2023 по 10.04.2023.

Обґрунтовуючи звернення прокуратури в суд в інтересах держави, прокурор посилається на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру».

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача (КМР) до відповідача про стягнення у порядку статті 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 41,9175 га з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 у сумі 5 166 474, 11 грн за період з 01.01.2023 по 10.04.2023.

3. Доводи прокурора (процесуального позивача) та позивача щодо суті позовних вимог.

Київська міська прокуратура обґрунтовує позовні вимоги наступним:

(1) ТОВ «Галерна Затока», як власник нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 41, 9175 га з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 по вул. Галерна, 2 у Голосіївському районі міста Києва, не здійснивши державної реєстрації права оренди земельною ділянкою та не сплачуючи орендну плату, використовує вказану земельну ділянку для обслуговування об`єктів нерухомості, які перебувають у його власності з моменту укладення договору купівлі-продажу без достатньої правової підстави, що, в свою чергу, є підставою для стягнення з відповідача у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 5 166 474, 11 грн за період з 01.01.2023 по 10.04.2023.

(2) ТОВ «Галерна Затока» не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, відтак, єдина можлива форма здійснення плати за землю, як користувача вже сформованої земельної ділянки є орендна плата, яка товариством не сплачувалась;

(3) розрахунок плати за користування земельною ділянкою (орендна плата) за період з 01.01.2023 по 10.04.2023 здійснено з урахуванням встановленої ставки плати за землю згідно додатку 11 до рішення Київської міської ради від 08.12.2022 №5828/5869 «Про бюджет міста Києва на 2023 рік», а саме у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (652 400 298, 03 грн);

Також у відповіді на відзив та пояснення на виконання вимог протокольної ухвали суду від 14.11.2023, прокурор додатково зазначив, що позов подано з дотриманням статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, у спірних правовідносинах «інтерес держави» полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що не отримує до бюджету кошти від використання земельної ділянки відповідачем, що в свою чергу також порушує економічні інтереси держави.

Доводи Київської міської ради зводяться до тверджень про те, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника спірної земельної ділянки комунальної власності зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування такою земельною ділянкою, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі статті 1212 ЦК України. Таким чином, Київська міська рада погодилась з позицією прокуратури та із здійсненим розрахунком коштів, що підлягає стягненню з відповідача, відтак просила позовні вимоги задовольнити.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

ТОВ «Галерна Затока» заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:

(1) прокурор не довів наявність підстав для представництва інтересів держави у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;

(2) договір оренди земельної ділянки всупереч рішенню Господарського суду міста Києва від 06.10.2008 у справі №17/354, яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2010, Київська міська рада продовжувала ухилятись від реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки;

(3) ТОВ «Творче об`єднання виробників «Франклін груп» не зверталося до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та її уповноваженим органам з метою оформлення прав на зазначену земельну ділянку, отже, ТОВ «Галерна Затока» не набула права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 з підстави набуття права власності на об`єкти нерухомого майна за Договором купівлі-продажу нежитлових будівель і споруд, посвідченого 17.04.2008;

(4) відповідач добровільно здійснює нарахування та сплату плати за землю з моменту формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, а оскільки, підставою для нарахування орендної плати є договір оренди, що наразі між сторонами не оформлений у передбаченому законом порядку, то у задоволенні позову слід відмовити;

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача?

- чи здійснює відповідач фактичне користування спірною земельною ділянкою та чим це підтверджується?

- якщо так, то чи виникли у відповідача (з якого моменту виникли) кондикційні зобов`язання зі сплати безпідставно збережених коштів орендної плати?

- чи вірно проведений позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів орендної плати, а відтак, чи підлягають позовні вимоги задоволенню в заявленій сумі?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

5.1. Щодо представництва інтересів держави прокурором у спірних правовідносинах.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України "Про прокуратуру".

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначив, що у спірних правовідносин саме Київська міська рада є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень із розпорядження землями комунальної власності у межах міста Києва. Водночас, прокурор вказує, що Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування, захист інтересів держави щодо стягнення з ТОВ «Галерна Затока» коштів за користування земельною ділянкою не здійснюється, при цьому, відповідні порушення вказаний орган усвідомлює.

Відповідно до ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі охорони земель на їх території належать прийняття рішення про здійснення виконавчим органом міської ради повноважень щодо державного контролю за використанням та охороною земель, організація здійснення такого контролю (абзац четвертий частини першої статті 9 Закону України «Про охорону земель»).

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (частина 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Отже порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

У випадку, що розглядається, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Крім того, спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Києва. Так, доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави.

Листами за вих. №15/1-499вих23 від 29.05.2023, за вих. №15/1-597вмх23 від 28.06.2023 Київська міська прокуратура у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомляла Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 та просила повідомити чи вживались Київською міською радою або за її дорученням Департаментом заходи щодо порушених інтересів держави.

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. №05708-7439 від 08.06.2023, Департамент повідомив суд, що за наявною в нього інформацією Київська міська рада не вживала заходи цивільно-правового характеру щодо порушеного у листі прокуратури питання відносно захисту інтересів держави, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

У листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. №05716-9037 від 10.07.2023, останній просив Київську міську прокуратуру звернутись до суду в інтересах Київської міської ради.

Надалі, на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київська міська прокуратура листом за вих. №15/1-764вих-23 від 17.08.2023 повідомила Київську міську раду про намір звернутися до Господарського суду міста Києва з даним позовом в інтересах держави.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

5.2. Щодо суті позовних вимог.

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 791 Земельного кодексу України).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру №НВ-4600730722022 від 12.09.2022, 12.09.2022 відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівський області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 41, 9175 га з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 по вулиці Галерна, 2 у Голосіївському районі міста Києва з цільовим призначенням - код 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (том 1, а.с. 28-35).

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 по вулиці Галерна, 2 у Голосіївському районі міста Києва у розумінні статті 791 Земельного кодексу України сформована та є об`єктом цивільних прав з 12.09.2022. Інформація щодо форми власності в Державному земельному кадастрі відсутня.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю (частина 1 статті 83 Земельного кодексу України).

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (пункт а частина 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності (пункт б частини 1 статті 80 Земельного кодексу України).

Отже, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 по вулиці Галерна, 2 у Голосіївському районі міста Києва належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується самими сторонами, на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 розташовані об`єкти нерухомості, що належать на праві власності ТОВ «Галерна затока».

Так, на підставі Договору купівлі-продажу нежилих будівель і споруд від 17.04.2008 з ТОВ «Творче об`єднання виробників «Франклін Груп», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О. І. та зареєстрованого у реєстрі за №1689, ТОВ «Галерна Затока» стало власником нерухомого майна - нежитлових будівель і споруд загальною площею 659, 70 кв. м., що розташовані за адресою м. Київ, вул. Галерна, острів Галерний, буд. №2 (літери А, Б, В, Г, Ж, І, З, Е) (том 1, а.с. 21-34).

Право власності відповідача на вищенаведене нерухоме майно через тринадцять років було у встановленому законом порядку зареєстроване у Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно 14.05.2021 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №343772452 від 22.08.2023 (том 1, а.с. 18-19).

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (частина 1 статті 124 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (частини 2 статті 120 Земельного кодексу України у редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина 1 статті 125 Земельного кодексу України).

Як вбачається з положень статті 120 та 125 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 року в справі №924/856/20, від 27.09.2022 у справі №922/423/19, від 02.11.2022 у справі №915/766/21, від 16.11.2022 у справі №922/519/20, від 20.12.2022 у справі №924/250/19, від 06.09.2023 у справі №910/5909/22.

Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов:

набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка (частина 1 статті 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю справляється відповідно до закону (частина 2 статті 206 Земельного кодексу України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пункту 14.1.1.47 статті 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, то єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Отже, з огляду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 є сформованою у розумінні статті 791 Земельного кодексу України з 12.09.2022, то прокурор правомірно обраховує розмір безпідставно збережених відповідачем коштів орендної плати за період з 01.01.2023 по10.04.2023.

Відповідно до пунктів 14.1.125, 14.1.136 статті 14 та статті 288.5 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (пункту 284.1. статті 284 Податкового кодексу України).

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Зокрема, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки (пункт 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).

Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-8000013162023 від 20.02.2023 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 становить 652 400 298, 03 грн (том 1, а.с. 27).

Розрахунок орендної ставки за користування ТОВ "Галерна Затока" земельною ділянкою прокурор здійснив у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен день оренди відповідного місяця згідно з додатком 11 до рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2023 рік" від 08.12.2022 №5828/5869.

Суд також констатує, що проведений прокурором розрахунок узгоджується з позицією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що викладена у листі за вих. №05708-7439 від 08.06.2023.

Суд, перевіривши наданий прокурором розрахунок орендної плати за період з 01.01.2023 по 10.04.2023, вважає правомірним нарахування відповідачу плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:90:019:0064 у розмірі 5 166 474, 11 грн.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

6. Розподіл судових витрат.

Суд встановив, що Київська міська прокуратура при подачі позову сплатила судовий збір у розмірі 77 497, 11 грн за платіжними інструкціями №1185 від 06.07.2023 та №1587 від 21.08.2023.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача на користь Київської міської прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерна Затока» (04131, м. Київ, вул. Галерна, 2; ідентифікаційний код: 34663483) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 22883141) 5166474 (п`ять мільйонів сто шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 11 коп. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 10.04.2023.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерна Затока» (04131, м. Київ, вул. Галерна, 2; ідентифікаційний код: 34663483) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 77 497 (сімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто сім) грн 11 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.08.2024.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких