ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
30 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14939/24
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна про стягнення заборгованості,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Мічуріна про стягнення заборгованості в розмірі 73223,96 грн.
Ухвалою суду від 14.08.2024 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без руху позовну заяву із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду: доказу надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу; доказу сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
22.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, оскільки кошти для оплати судових витрат надійдуть лише на початку наступного місяця.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 121 КАС України).
Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що продовження строку є правом суду, а не його обов`язком.
Разом із тим, відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
У зв`язку із цим обставини, пов`язані з процедурою фінансування установи чи організації з Державного бюджету України та/або відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для продовження процесуальних строків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
У поданій заяві окрім покликання на відсутність коштів на рахунках, представник позивача не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. До заяви позивач не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Отже, відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строків для сплати судового збору за подання до суду даного позову.
Поміж наведеного, слід зазначити, що позивач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.
Аналогічна позиція наведена Верховним Судом в ухвалах від 19.02.2021 (справа №160/12166/19), від 29.03.2023 (справа № 280/958/22).
Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на думку суду, не можуть вважатися поважною підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Леміщак
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121301755 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні