Справа № 369/2713/23
Провадження № 2/369/898/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
01.07.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
секретаря Ведмеденко Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
ВСТАНОВИВ:
23.02.2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свою вимогу позивач обґрунтовував тим, що згідно із відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Витяг № 83129405 від 22.03.2017), власником квартири АДРЕСА_1 є Відповідач.Позивача обрано управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 згідно із Протоколом № 1 від 18.04.2021 року зборів співвласників багатоквартирного будинку. 31.05.2021 року між Управителем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № В29/Б3Б4 (далі -«Договір про управління») в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
За Договором про управління Управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язались оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору (п. 1.1 Договору про управління).
Відповідно до п. п. 2.2.3 Договору про управління співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 3.2 Договору про управління плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Крім послуги з управління багатоквартирним будинком, Управителем забезпечується надання співвласникам будинку комунальних послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення.Вартість послуги з управління багатоквартирним будинком встановлена п. 3.1 Договору про управління та становить 8,33 грн на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. При цьому, у зв`язку з введенням військового стану на території України та частковою неможливістю надання послуг Управителем, за березень та квітень 2022 року було здійснено перерахунок вартості послуги в бік зменшення, за результатами якого, в ці місяці вартість послуги становила 6,27 грн за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Зазначає, що оскільки загальна площа квартири Боржника становить 41,3 кв. м., щомісячний розмір плати за послугу з управління у вказаному вище періоді становив 345,68 грн, а у березні та квітні 2022 року - 258,95 грн.
Загальний розмір нарахувань Відповідачу за послугу з управління багатоквартирним будинком в період з 01.06.2021 року по 31.01.2023 року становить 6 740,14 грн. Тариф на постачання електричної енергії встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», зокрема згідно з якою фіксована ціна на електричну енергію для колективних побутових споживачів становить: за 1 кВт. год. - 1,68 грн з ПДВ. Згідно із даними показників приладів обліку Відповідачем за період з 01.06.2021 року по 31.01.2023 року спожито 1 кВт електроенергії, загальна вартість якої становить 1,68 грн.
Станом на дату подання цієї заяви, грошові кошти в оплату за спожиті послуги, починаючи з червня 2021 року від Відповідача не надходили. Таким чином, у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за надані послуги, сума якої складає 6740, 14 грн. Позивачем також проведено розрахунок 3% річних та інфляційних страт за період з 21.07.2021 року по 23.02.2022 року, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 105, 98 грн, а сума 3% річних 25,12 грн.
На підставі викладеного, просив Суд:
стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК «Управління комфортом» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 6871, 24 грн (шість тисяч вісімсот сімдесят одну гривню двадцять чотири копійки), з яких сума боргу за житлово-комунальні послуги 6740, 14 грн, інфляційні втрати - 105,98 грн, 3% річних- 25.12 грн та судові витрати у розмірі 6 684, 00 грн, з яких судовий збір 2 684, 00 грн та витрати на правничу допомогу 4000, 00 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.02.2023 року відкрито позовне провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.07.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» заборгованість у сумі 131,10 грн, з яких інфляційні втрати 105, 98 грн, 3% річних 22, 12 грн та судові витрати у розмірі 6 684, 00, з яких судовий збір 2 684, 00 грн витрати на правничу допомогу 4000, 00 грн.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного рішення не заперечував.
Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками не отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв`язку « за закінченням терміну зберігання».
Причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що згідно із Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: № 239626615 від 04.01.2021 року),власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 .
Відповідно до Протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 від 22.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом»обрано управителем вказаного багатоквартирного житлового будинку.
31.05.2021 року між Управителем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № П24Б/Д12.
Відповідно до п. 3.1 Договору про управління вартість послуги з управління багатоквартирним будинком встановлена п. 3.1 Договору про управління та становить 8,33 грн на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. При цьому, у зв`язку з введенням військового стану на території України та частковою неможливістю надання послуг Управителем, за березень та квітень 2022 року було здійснено перерахунок вартості послуги в бік зменшення, за результатами якого, в ці місяці вартість послуги становила 6,52 грн за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема,Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон).
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). ВласникомЗаконвизначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленомузакономпорядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина першастатті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).
Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першійстатті 19 Законупередбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувативчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Частинами першою та другою ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установленихстаттею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно із Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: № 83129405від 22.03.2017 року.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири, відповідно до вимогзаконубула зобов`язана своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги.
Судом також встановлено, що утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_2 здійснювалось позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом».
Як свідчать матеріали справи, для виконання вказаних завдань, 31.05.2021 року між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № В29/Б3Б4.
За Договором про управління Управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язались оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору (п. 1.1 Договору про управління).
Відповідно до п.п. 2.2.3 Договору про управління співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 3.2 Договору про управління плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Крім послуги з управління багатоквартирним будинком, Управителем забезпечується надання співвласникам будинку комунальних послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення.
Звертаючись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплатужитлово-комунальних послуг, позивач посилається на те, що відповідач зазначених вимогзакону, які покладають на неї обов`язок своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги, не дотримувалась, не виконувала обов`язки, щодо оплати коштів за комунальні послуги, в результаті чого, у утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги перед позивачем, розмір якої з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних становить 6 871,24 грн, інфляційні втрати - 105,98 грн, 3% річних- 25.12 грн
Водночас 18.05.2023 року Відповідачем на користь Позивача було перераховано суму у розмірі 6 740, 14 грн у рахунок сплати основної заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2021 року по 31.01.2023 року .
У зв`язку з цим Позивач надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» заборгованість у сумі 131,10 грн, з яких інфляційні втрати 105, 98 грн, 3% річних 25, 12 грн та судові витрати у розмірі 6 684, 00, з яких судовий збір 2 684, 00 грн витрати на правничу допомогу 4000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що з 24.02.2022 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат за період з 21.07.2021 по 23.02.2022, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 105,98 грн, а сума 3% річних 25,12 грн. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а такождостатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість уточнених вимог позивача, а тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 131,10 грн, з яких інфляційні втрати 105, 98 грн, 3% річних 25, 12 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір, а також витрати на правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, визначені ст. 137 ЦПК України, зокрема й те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу відбувається за клопотанням сторони.
Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
У рішення ЄСПЛ, ухваленому в справі "Бєлоусов проти України", констатовано, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є "фактично понесеними", оскільки заявник має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями.
Позивачем підтверджено витрати на правову допомогу та надано на їх підтвердження письмові докази: Договір про надання правничої допомоги № 01/22 від 18.11.2022 року, Додаток №1 до Договору про наданняправничої допомоги № 01/22 від 18.11.2022 року, Додаток №3 до Договору про надання правничої допомоги № 01/22 від 18.11.2022 року Акт № 04/22-У приймання-передачі наданих послуг по Договору №01/22 про надання правничої допомоги від 18 листопада 2022 року.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
КеруючисьЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.15,16,322,509,525,526,610,611,625-629 ЦК України, ст. ст.10,12,13,76-81,133,137,141,258,263-265,273,354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» заборгованість у сумі 131,10 грн, з яких інфляційні втрати 105, 98 грн, 3% річних 25,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом» судові витрати, з яких судовий збір 2 684, 00 грн витрати на правничу допомогу 4000, 00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників:
Позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Управління комфортом», ЄДРПОУ: 43530760, місцезнаходження: 08134, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 27, корп.1, прим. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя Андрій ВОЛЧКО
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 02.09.2024 |
Номер документу | 121302184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні