Рішення

від 29.08.2024 по справі 462/4346/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/4346/24

Номер провадження 2-о/462/156/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Шиманської Д. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядкуокремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Житлово-будівельний кооператив № 96 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція заявника.

ОСОБА_1 , 27.05.2024 року (вх. № 12580) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій просить суд:

-встановити факт належності заявнику довідки прочленство особив кооперативіта внесенняпайового внескув повномуобсязі № 16 від 14.02.1995 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 ;

-встановити факт належності заявнику реєстраційного посвідченняпро правовласності на кв. АДРЕСА_1 від 07.03.1995 року виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 1-3).

Заява обґрунтована, зокрема тим, що заявнику на підставі реєстраційного посвідчення від 07.03.1995 року про право власності на квартиру, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації Управління житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу № 96 від 14.02.1995 року № 16, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . При видачі реєстраційного посвідчення про право власності на квартиру в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власність на свій розсуд. Так, у реєстраційному посвідченні про право власності на квартиру прізвище заявника записано, як « ОСОБА_2 », і не збігається із записом прізвища у паспорті громадянина України, де прізвище вказано, як « ОСОБА_3 ». Аналогічна помилка зроблена і у довідці № 16 від 14.02.1995 року, що була підставою для виписки реєстраційного посвідчення. З метою внесення інформації про належне нерухоме майно до державного реєстру нерухомого майна, заявник звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно і отримав відмову на підставі розбіжностей у написанні прізвища. Так, з метою надання можливості вільно розпоряджатися своїм майном, заявник просить суд задовольнити вказану заяву у повному обсязі.

ІІ. Рух справи в суді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М. (а.с. 18).

Судом у порядку ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) 27.05.2024 року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи заявника у справі (а.с. 19).

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 03.07.2024 року (а.с. 20).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.07.2024 року заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками (а.с. 21-22).

23.07.2024 року (вх. № 17395) до суду від заявника ОСОБА_1 надійшла письмова заява про усунення недоліків заяви (а.с. 25).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження. Призначено судове засідання у справі (а.с. 27-28).

ІІІ. Позиція сторін по справі.

Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, у таке не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Однак, суд приймає до уваги подану 29.08.2024 року (вх. № 19893) письмову заяву від ОСОБА_1 , із змісту якої вбачається, що останній просить суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Так, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи.

Копією реєстраційного посвідчення від 07.03.1995 року стверджується, що кооперативна квартира АДРЕСА_1 (кооператив ДБК-96) зареєстрована за ОСОБА_4 в праві особистої власності на підставі довідки ЖБК-96 № 16 від 14.02.1995 року, та записано у реєстрову книжку № 61 за реєстровим № 10367 від 07.03.1995 року (а.с.4).

Копією довідки № 16 від 14.02.1995 року стверджується, що така видана члену житлово-будівельного кооперативу № 96 з 19.09.1973 року Оси ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Копією технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 стверджується, що такий складений 07.03.1995 року на ім`я ОСОБА_4 (документом який посвідчує право власності вказано довідку ЖБК-96 № 16 від 14.02.1995 року (а.с. 6-7).

Копією свідоцтва про народження (складенеросійською табілоруською мовами) серії НОМЕР_1 (повторне) стверджується, що 12.05.1938 року народився ОСОБА_6 , батьками якого зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Копією диплома серії НОМЕР_2 від 30.06.1967 року (реєстраційний номер 1502), стверджується що такий видано Оси ОСОБА_5 (а.с. 14).

Однак суд приймає до уваги, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 стверджується, що такий виданий на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 13.08.1967 року стверджується, що ОСОБА_9 , 1938 року народження одружився з ОСОБА_10 , 1944 року народження, після реєстрації одруження чоловікові присвоєно прізвище Осіпов, дружині ОСОБА_3 (а.с. 13).

Також карткою фізичної особи платника податків від 30.07.2003 року стверджується, що Осіпов ОСОБА_11 отримавідентифікаційний номер НОМЕР_5 (а.с. 9).

Копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 від 23.07.2019 року (серія НОМЕР_6 ), також стверджується, що Осі ОСОБА_5 встановлено пенсію за віком, довічно (а.с. 12).

Довідка ЖБК № 96 (№ 12) від 10.05.2024 року видана Осі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 згідно реєстраційного посвідчення № НОМЕР_7 від 07.03.1995 року, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, і прописаний та проживає за вказаною адресою з грудня 1976 року (а.с. 17).

Окремо суд приймає до уваги, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_12 № 72958953 від 03.05.2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій ухвалено відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із наявними розбіжностями щодо прізвища суб`єкта права (а.с. 10).

V. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як зазначено у постанові Верховного Суду № 320/948/18 від 10.04.2019 року у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Суд враховує у якості консультативних роз`яснення, викладені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», за змістом якого при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Також суд приймає до уваги роз`яснення, викладені у листі Верховного Суду України 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де зазначено, що громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Встановити факт належності довідки про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску та реєстраційного посвідчення про право власності на квартиру у інший спосіб, як через встановлення даного факту судовим рішенням, заявник не має змоги.

Так, вбачається, що помилка у написанні прізвища у довідці прочленство особив кооперативіта внесенняпайового внескута уреєстраційному посвідченніпро правовласності наквартиру (« ОСОБА_2 »замість вірного « ОСОБА_3 ») є результатом технічної помилки при оформлені тексту документів житлово-будівельного кооперативу № 96 (та відповідно Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації). Окрім цього, помилка мала місце при здійсненні перекладу з російської на українську мову.

Згідно з ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Отже суд зазначає, що факт належності вказаних правовстановлюючих документів заявнику стверджується співпадінням інших особистих даних зазначених у інших документах, наданих заявником, а саме: паспорті громадянина України, картці фізичної особи-платника податків, пенсійному посвідченні, свідоцтві про одруження, довідці ЖБК № 96, які додані до матеріалів справи та у яких збігається прізвище ім`я та по батькові, проте у довідці про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі № 16 від 14.02.1995 року та реєстраційному посвідченні про право власності на кв. АДРЕСА_1 від 07.03.1995 року не вірно зазначено прізвище (« ОСОБА_2 » у довідці про членствоособи вкооперативі тареєстраційному посвідченніпро правовласності,« ОСОБА_3 » у паспорті громадянина України), що у свою чергу дає суду підстави вважати, що вказані докази є належними та містять достатню інформацію для встановлення обставин, що обґрунтовують вимоги заявника.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

При цьому, суд враховує, що метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права власності на квартиру, при цьому у іншому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа заявник не має можливості, остільки вирішення питання приведення його у відповідність можливе лише у судовому порядку.

З врахуванням наведеного, а саме встановлення та підтвердження належними доказами факту належності заявнику зазначених документів, заява підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати по справі.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З цих підстав, керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 247, 259, 263-265, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Житлово-будівельний кооператив № 96 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів:

-довідки про членство особи в кооперативі та внесення пайового внеску в повному обсязі № 16 від 14.02.1995 року, виданої житлово-будівельним кооперативом № 96;

-реєстраційного посвідчення про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 07.03.1995 року, виданого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації (реєстровий № 10367).

Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 );

Заінтересована особа: Житлово-будівельний кооператив № 96 (код ЄДРПОУ: 20855821, адреса: 79040, м. Львів, вул. Ряшівська, 9).

Текст судового рішення складено 29.08.2024 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко