Рішення

від 30.08.2024 по справі 676/8032/23

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/8032/23

Номер провадження 2/676/620/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу № 676/8032/23 за позовом Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Велес-Агро», про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав на неї, -

В С Т А Н О В И В :

21.11.2023 року Жванецька сільська рада звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Велес-Агро», про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення речових прав.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18.12.2023 року відповідач ОСОБА_2 надіслав відзив на позов.

29.12.2023 року представник позивача ОСОБА_1 , який представляє інтереси на підставі ордера ВХ № 1057424 від 20.11.2023 року, надіслав відповідь на відзив.

20.05.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду та повідомлено учасників справи.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги голова Жванецької сільської ради Т.Криворучко, вказує, що рішенням Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області було передано у колективну власність КСП «Обрій» 1193,5 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Станом на 17.02.2003 року кількість осіб, які мають право на земельну ділянку частку (пай) по реструктиризованому КСП «Обрій» становить 461 особа. В тому числі 5 осіб набули право на земельну частку (пай) по рішенню районного суду за рахунок земель резервного фонду.

В січні 2018 року Сесією Жванецької сільської ради прийнято рішення, про те, що Жванецьку сільську раду слід вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Рудської сільської ради. В червні 2023 року отримали інформацію про те, що наказом № 22-30964-СГ від 24.11.2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» було передано у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га, ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_4 , відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, який в березні 2017 року передав її в оренду ФГ «Велес-Агро».

Вважають, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із володіння органу місцевого самоврядування, оскільки відноситься до не витребуваних земель (паїв), а проведення її державної реєстрації як земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передача її у приватну власність є незаконними. Спірна земельна ділянка може бути передана виключно особам, які визначені в ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Крім того, необхідно скасувати і державну реєстрацію земельної ділянки з одночасним припиненням усіх речових прав, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Підставою для скасування є визнання не чинним рішення про затвердження документації, за якою сформована земельна ділянка, та припинення реєстрації речових прав.

Відновлення порушених прав позивача, необхідно для організації розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (поїв), формування масиву земель та визнання належного цільового призначення, але це можливо зробити лише за умови усунення всіх породжених наказом Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.11.2016 року № 22-30964-СГ правових наслідків шляхом припинення усіх речових прав на спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації.

Представник позивача ОСОБА_1 , просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , в судовому засіданні позов не визнав і просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 земельну ділянку було передано в правовому полі, не порушуючи чинного законодавства,він є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки за договором купівлі-продажу.

В судове засідання не з`явився представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно, належним чином. Надіслали лист, в якому вказують, що станом на сьогоднішній день речове право на земельну ділянку ОСОБА_2 не скасовано, тому підстави щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» відсутні. Земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027, відведена за рахунок земель державної власності, що підтверджується Державним актом на право користування власності на землю виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Обрій» села Гаврилівці, та технічним звітом по виготовленню Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Обрій» с. Гаврилівці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Представник Фермерського господарства «Велес-Агро» Сергійчук Юрій Вікторович, який представляє інтереси на підставі ордера ВХ № 1059279 від 18.12.2023 року, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає і просить суд у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши осіб, які приймають участь в судовому розгляді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що наказом № 22-30964-СГ від 24.11.2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» було передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га. В подальшому, 14.03.2017 року ОСОБА_4 , відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 212, який 15.03.2017 року передав її в оренду ФГ «Велес-Агро».

У позовній заяві позивач вказує, що земельна ділянка із кадастровим номером 6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 незаконно вибула із володіння органу місцевого самоврядування, оскільки відноситься до невитребуваних земель (паїв), а проведення її державної реєстрації як земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передача її у приватну власність є незаконними. Тобто, позивач вважає, що вказана земельна ділянка, відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв), наразі має перебувати у володінні органу місцевого самоврядування з метою організації її розподілу.

Відповідач ОСОБА_2 вважає, що позивачем пропущено строк позовної

давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, оскільки відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 04.10.2023 року, яка долучена позивачем до позовної заяви, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 зареєстрована 25.10.2016 року.

14.03.2017 року ОСОБА_2 придбав на підставі договору купівлі-продажу N? 212 від 14.03.2017 року, земельну ділянку за кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 у П? ОСОБА_5 . До передачі у власність, земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 знаходилася поза межами населенних пунктів Рудської сільської ради Кам?янець-Подільського району.

Згідно приписів ч. 1 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція, яка була чинна станом на 25.10.2016), інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків,передбачених цим Законом.

З урахуванням того, що станом на 25.10.2016 (відчуження земельної ділянки) інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, була відкритою, загальнодоступною, а також з урахуванням тих обставин, що для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об?єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав, то Рудська сільська рада та Жванецька сільська рада, як її правонаступник, були обізнані у відчужені спірної земельної ділянки за кадастровим номером 6822486800:04:001:0027.

Таким чином слід рахувати, що строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність - сплинув 25.10.2019 року після закінчення трирічного строку подання такого позову.

Таких висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у справі N? 372/1036/15-ц (провадження N? 14-252ц18), від 30 січня 2019 року у справі N? 357/9328/15-ц(провалження N? 14-460п18).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N?22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінго та інші протии Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Відповідно, інформація про те, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади, знаходилась у відкритому доступі з жовтня 2016 року, що об?єктивно дозволяло Рудській сільській раді та позивачу, як правонаступнику, дізнатись про можливу помилку та вжити необхідних заходів для виправлення такої помилки та повернення земельних ділянок у випадку її незаконного, поза волевиявленням ради відчуження.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначені органи діють у безперервній послідовності. Ліквідація одних органів і створення інших, є зміною структури органів державної влади і органів місцевого самоврядування, яке не впливає на зміну повноважень органів державної влади. Оскільки державні органи і органи місцевого самоврядування повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, тому, як Рудська сільська рада, так і позивач мали об?єктивну можливість протягом тривалого періоду часу виявити можливу помилку або порушення, яке полягало у неправомірному, поза волевиявленням ради, відчуженням землі. Матеріали справи не містять жодних відомостей про вчинення Рудською сільською радою та Позивачем будь-яких дій, направлених на повернення землі протягом тривалого періоду часу - з моменту вилачі наказу ГУ Держгеокаластру у Хмельницькій області 24.07.2016 р., з моменту державної реєстрації 25.10.2016 р., і до початку процедури реорганізації 02.01.2018 р.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що начебто земельна ділянка із кадастровим номером 6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га, яка належить на праві приватної власності Відповідачу-2, незаконно вибула із відання органу місцевого самоврядування, оскільки відноситься до невитребуваних земель (паїв), а проведення її держаної реєстрації як земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передача її у приватну власність є незаконними.

Однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді на адвокатський запит від 12.12.2023 року Відділом N? 2 Управління про надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надано інформацію,щодо земельної ділянки: із кадастровим номером 6822486800:04:001:0027.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 площею 2,000 га, яка належить на праві власності ОСОБА_2 не є невитребуваною земельною часткою (паєм) оскільки відведена для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 не належить до земель бувшої колективної власності реструктиризованого КСП «Обрій», що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ 018 виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Обрій» с. Гаврилівці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 22.12.1995 року та технічним звітом по виготовленню Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Обрій» с. Гаврилівці Кам?янець-Подільського району Хмельницької області.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент Лгд та інші проти Ірландії» від23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. Крім того, за змістом рішення ЄС у справі «Рисовський проти України» звернено увагу на принципи «належного урядування».

Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як Правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов?язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Отже, державні органи та органи місцевого самоврядування зобов?язані дотримуватись своїх власних процедур, але не позбавлені можливості/обов?язку/ виправляти випадкові номилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 не належить до земель бувшої колективної власності реструктиризованого КСП «Обрій» та не відноситься до невитребуваних земельних частко (паїв) тому твердження позивача, що дана земельна ділянка має перебувати у віданні органу місцевого самоврядування є не обгрунтованими та є втручанням у приватну власність ОСОБА_2 .

Таким чином, у матеріалах справи відсутні достатні докази, що могли б підтвердити заявлені позовні вимоги.

Статтею 140 Земельного кодексу України визначено «підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України «Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом».

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що під час проведення реєстраційних дій реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

Отже, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822486800:04:001:0027 є неможливим без попереднього скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, тільки,коли така особа незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Крім того,суд погоджується з позицією представника ФГ «ВЕЛЕС АГРО» Сергійчука Ю.В.,що із Технічного звіту вбачається,що земельна ділянка № НОМЕР_1 ,площею 145,6 га /на Плані земель зазначена рожевим кольором/ віднесена до земель «РЕЗЕРВУ».

Саме в межах земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 145,6 га (на Плані земель зазначена

рожевим кольором), які віднесені до земель "РЕЗЕРВУ" було передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером

6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га.

Інших доказів, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером

6822486800:04:001:0027, загальною площею 2 га знаходиться серед земель колективної власності (на Плані земель зазначені жовтим кольором "колективна власність") позивачем не надано.

У Постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 675/2424/16-ц зроблено наступні висновки:

"Отже, Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у

колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначає

лише переважне право певної категорії громадян на отримання земель резервного фонду, однак він не містить прямої заборони надання таких земель іншим громадянам.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду висловленими у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 368/540/16-ц (провадження № 61-23730св18) та від 04 вересня 2019 року у справі № 368/542/16-ц (провадження № 61-1442св17).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходи з того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не відносяться до категорії осіб, яким надано право отримати у власність земельну ділянку з резервного фонду, тому при передачі їм у власність спірних земельних ділянок було порушено порядок такої передачі.

Разом з тим, з таким висновком суду апеляційної інстанцій погодитися не можна,оскільки суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що пункт 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлює переважне право визначеної категорії громадян на отримання таких земель, однак він не містить заборони щодо надання земель іншим громадянам.

Викладене узгоджується з правовими висновком Верховного Суду висловленим у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 687/960/16-ц (провадження № 61-16247св18)".

У Постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 363/428/14

зроблено наступні висновки: "Пунктом 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Виходячи із зазначеної норми, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій у приватну власність передаються земельні ділянки (крім земель резервного фонду) працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки(паю).

Створений у процесі приватизації резервний фонд земель призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Отже, Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у

колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначає

лише переважне право певної категорії громадян на отримання земель резервного

фонду, однак він не містить прямої заборони надання таких земель іншим громадянам.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у

постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 368/540/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 368/542/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 687/960/16-ц, від

01 квітня 2020 року у справі № 675/2424/16-ц.

Установивши зазначені обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 3221886400:35:117:0115, до її передання у власність ОСОБА_6 перебувала у державній власності за межами населеного пункту, ця земельна ділянка була для ведення особистого селянського господарства, а тому розпоряджатися такою ділянкою мала право Вишгородська районна державна адміністрація. При цьому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що неналежність ОСОБА_7 до категорії осіб, визначених пунктом 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», який встановлює переважне право визначеної категорії громадян на отримання таких земель, не свідчить про незаконність передання спірної земельної ділянки їй у власність, адже вказана норма не містить заборони щодо надання земель іншим громадянам."

Таким чином, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що Указ Президента

України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначає лише переважне право певної категорії громадян на отримання земель резервного фонду та не містить прямої заборони надання таких земель іншим громадянам.

Така правова позиція Верховного Суду є сталою. А тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В позові Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , Фермерського господарства «ВЕЛЕС АГРО» про скасування державної реєстрації земельної ділянки із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03), площею 2 га, кадастровий номер 6822486800:04:001:0027, із закриттям Поземельної книги, одночасно припинивши право приватної власності ОСОБА_2 , номер запису 19433284 від 14.03.2017 року, та похідне від нього право оренди ФГ «ВЕЛЕС АГРО» (код ЄДРПОУ 35821081), номер запису 19595868 від 20.03.2017 року на вказану земельну ділянку - відмовити. .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 серпня 2024 року.

Суддя Шевцова Л.М.