Ухвала

від 29.08.2024 по справі 766/8065/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/8065/24

н/п 1-кп/766/2941/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку дії запобіжного заходу

29.08.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши увідкритому підготовчомудистанційному судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв залісуду вм.Херсоні,кримінальне провадженнявнесене доЄРДР за №12024231020000118від 01.02.2024,за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.185,ч.1ст.360,ч.2ст.360КК України,-

в с т а н о в и в:

23.05.2024 року на розгляд до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.360, ч.2 ст.360 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.04.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» до 28.05.2024 року включно, який продовжено до 05.09.2024.

Прокуроромпід час підготовчого судового засідання було заявлено клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою». В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які мали місце на момент його обрання не зменшились.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою».

У ч. 3ст. 315 КПКзазначено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Отже за правилами ч. 3ст. 315 КПКсуд з урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначенихст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження.

Суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до порядку, визначеногоГлавою 18 КПК, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні. При цьому про право вирішення судом самостійно питання щодо продовження запобіжного заходу, який має обмежений строк дії (домашній арешт, тримання під вартою), та порядок розгляду цього питання уст. 315 КПКне визначені.

Оскільки при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (для запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою), тому за наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч. 1ст. 197 КПК. Крім того, суд зазначає, що питання обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за умови не вичерпання строку дії запобіжного заходу обраного до направлення обвинувального акту до судує неприпустимим.

Таким чином, можна дійти висновку про те, що за наявності клопотання сторони обвинувачення має бути вирішено саме питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки строк тримання під вартою останнього завершується 25.07.2024 року.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою виходячи з наступного.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що ОСОБА_4 , обвинувачується, в тому числі, у вчинені тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_4 , відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; також судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, судовий розгляд не завершено.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 27.10.2024)

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.360, ч.2 ст.360 КК України, на 60 днів до 27.10.2024 включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5(п?яти)днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

СуддяОСОБА_1