Ухвала

від 15.08.2024 по справі 296/7399/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/7399/23

2/296/741/24

У Х В А Л А

Іменем України

15 серпня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

секретаря судових засідань Годлюк А.В.,

розглядаючи позовну заяву Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вищевказана цивільна справа.

Слід вказати, що 14.08.2024р. від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду та вирішення питання щодо повернення сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, то заява позивача підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

Згідно з частиною третьою статті 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Питання повернення судового збору у разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється статтею 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову (заяви) без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За змістом приписів статті 142 ЦПК України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення такої заяви судом, судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.

Отже, вирішуючи в ухвалі про залишення позову без розгляду питання про повернення судового збору, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його повернення, оскільки позов залишається без розгляду за заявою позивача.

Керуючись статтею 142, пунктом 5 частиною першою статті 257 ЦПК України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради - Лазарєва Сергія Юрійовича про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків - залишити без розгляду.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. П. Маслак