Ухвала

від 02.09.2024 по справі 344/16005/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16005/24

Провадження № 2/344/3830/24

У Х В А Л А

02 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді - Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Круця Володимира Мироновича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову заявленого ОСОБА_1 до приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Круць В.М. звернувся до суду позовною заявою до приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", в якій просить розірвати договір купівлі-продажу майна, яке буде створене в майбутньому №2-19/08/2020 від 19.08.2019; у якій також просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 10758,49 центів США, що у еквіваленті до національної валюти становить 442174 грн. та пеню у розмірі 8795 грн. за прострочення виконання зобов`язання за вказаним договором.

Разом з тим, представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, грошові кошти приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА".

В обґрунтування заяви зазначено, що 19.08.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому №2-19/08/2020, який позивач у позовній заяві просить розірвати. Зазначає, що заява про забезпечення позову подана з метою унеможливлення укладення відповідачем фраудиторних правочинів для виведення коштів та/або майна з балансу відповідача, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду за даним позовом, тому просив суд вжити заходів забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 153 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною 1статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність обраного засобу забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заявник просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача, однак як вбачається з матеріалів заяви, доказів наявності вказаного майна зареєстрованого на праві приватної власності та грошових коштів у приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", стороною заявника не надано.

Адже, до заяви долучено інформацію, а саме безкоштовний запит з сайту Міністерства юстиції України щодо детальної інформації про юридичну особу, якою є приватне підприємство "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", яка не містить необхідних даних, тобто належних, достатніх та допустимих доказів актуальності зареєстрованого права власності на будь-яке майно станом на момент звернення до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, сторона позивача не надає.

Отже, за вказаних умов вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Обґрунтування наміру відчуження нерухомого, рухомого майна, грошових коштів відповідачем без надання суду належних та достатніх доказів такого наміру та дійсного зареєстрованого права власності за відповідачем ( актуальних даних), та співмірності із ціною позову, судом не можуть бути прийняті.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з правової оцінки доводів сторони заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що така відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149-155,157,353,354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У заяві адвоката Круця Володимира Мироновича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову заявленого ОСОБА_1 до приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА" про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.