Ухвала

від 02.09.2024 по справі 357/10259/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 357/10259/24

Провадження № 2/379/373/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

02 вересня 2024 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Шабрацький Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справх дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

До Таращанського районного суду Київської області з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області передано на розгляд справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справх дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання. дитини

Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Шабрацького Г.О.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст.ст. 175,177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що вказаний позов має бути залишено без руху з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, відповідно до положень ст.19 Сімейного Кодексу України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах цивільної справи відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

До матеріалів справи позивачем не надано доказів звернення до органу опіки та піклування за наданням висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Разом з тим, з клопотанням про витребування із Служби у справах дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації висновку про доцільність позбавлення батьківських прав до суду не звертався.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено про наявність спору між сторонами щодо місця проживання дитини, відсутній виклад обставин з посиланням на докази, відносно того, що відповідач заперечує проти визначення місця проживання дитини разом із батьком, що має істотне значення для розгляду справ такої категорії.

Отже, позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування відносно того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що дитина проживає із позивачем та перебуває на його утриманні.

Крім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено дві немайнові вимоги, а саме про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини.

В матеріалах справи наявний документ - квитанція №21 від 27.06.2024 про сплату судового збору в розмірі 1211 грн. 20 копійок, за одну немайнову вимогу.

До позовної заяви позивач не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону щодо другої немайнової вимоги в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Реквізити для сплати: населений пункт - Таращанська міська ТГ; отримувач - ГУК у Київській області /Таращанська міс/22030101; код отримувача ЄДРПОУ 37955989; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) -UA408999980313111206000010850; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справх дітей та сім`ї Білоцерківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.

Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заяву вважати неподаною і повернути позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяГ. О. Шабрацький