Рішення

від 02.09.2024 по справі 547/688/24

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/688/24

Провадження №2/547/291/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі, інфляційних втрат, пені, моральної шкоди,

представник позивача ОСОБА_2 адвокат С.С.Лисенко,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом до відповідача ТОВ "ДВК Агро" про стягнення 8700,00 грн несплаченої орендної плати за 2022 рік, 8700,00 грн несплаченої орендної плати за 2023 рік, а також штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язання щодо сплати за землю, що включають в себе: 2756,77 грн інфляційних втрат, 1,74 грн пені та 10000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказує, що за договором оренди землі від 08.09.2020 відповідач користується належною позивачеві на праві власності земельною ділянкою кадастровий номер 5324584600:00:002:0120, площею 1,9202 га на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області. Орендна плата сплачується у грошовій формі 8700,00грн на рік, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання. Відповідач не сплатив позивачеві орендну плату за 2022-2023 роки.

Ухвалою від 30.07.2024 прийнято справу до провадження судді В.Ф.Харченка, визначено розглядати справу у порядку у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачеві, зокрема, у 15-денний строк подати відзив на позов.

30.07.2024 відповідач копію ухвали суду від 30.07.2024, інформацію щодо розгляду справи, копію позовної заяви з додатками отримав в свій електронний кабінет і на свою електронну пошту, що є їх належним врученням (а.с. 20, 21, 22). В установлений судом строк письмовий відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

Станом на 02.09.2024 суд не отримував відзив на позов чи будь-яких заяв, клопотань тощо від відповідача.

Відповідно до ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши наявні у справі дані і докази, суд встановив таке.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №222682281 від 04.09.2020 позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,9202 га на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324584600:00:002:0120 (а.с.11).

Згідно договору оренди землі б/н від 08.09.2020 позивач передав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення в оренду відповідачеві на строк 15 років; нормативна грошова оцінка земельної ділянки 33000,80 грн за 1 га; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8700,00 грн за рік, сплачується в повному обсязі за мінусом податку на доходи фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати; орендна плата вноситься протягом року, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання; у разі несвоєчасної сплати орендної плати у визначені строки справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с.12-14).

Отже між сторонами укладено договір оренди землі.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Прооренду землі").

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст. 36 Закону України "Прооренду землі").

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526Цивільного кодексу України даліЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст.22ЦК).

Неустойкою (штрафом,пенею)єгрошовасума абоіншемайно,якіборжникповинен передатикредиторовіуразі порушенняборжникомзобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2ст. 551 ЦК).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2ст. 625 ЦК).

Щодо орендної плати та пов`язаних з цим розрахунків

За умовами договору оренди землі розмір річної орендної плати, який має бути сплачений за 2022 рік не пізніше 31.12.2022, складає 8700,00 грн.

За умовами договору оренди землі розмір річної орендної плати, який має бути сплачений за 2023 рік не пізніше 31.12.2023, складає 8700,00 грн.

Спір між сторонами виник внаслідок стверджуваної позивачем несплати відповідачем орендної плати за 2022-2023 роки у сумі 17400,00 грн (8700,00 + 8700,00). Також саме 8700,00 грн визначено як щорічний розмір орендної плати за кожен календарний рік, що має бути сплачена не пізніше 31 грудня поточного року.

Судові не надано доказів здійснення даного платежу відповідачем позивачеві за користування земельною ділянкою у 2022-2023 роках.

Відтак позовні вимоги у цій частині є законними і обґрунтованими. Суд задовольняє цю частину позовних вимог.

Відповідач не оспорив розрахунок у частині обрахунку сплати боргу з орендної плати у сумі 8700,00 грн за 2022 рік з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 2314,48 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та 442,29 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, а всього 2756,77 грн. На вказані періоди вказує позовна заява і відповідний розрахунок у позовній заяві.

Так само не оспорено відповідачем розрахунок позивача про стягнення всього 2756,77 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у сумі 2314,48 грн і за період 01.01.2023 по 31.12.2023 у сумі 442,29 грн.

Так само не оспорено відповідачем розрахунок позивача про стягнення всього 0,87 грн пені за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та 0,87 грн пені за період 01.01.2023 по 31.12.2023.

Однак, за умовами п. 11 договору оренди землі орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати за перший рік використання. Отже відповідні інфляційні нарахування і пеня повинна обраховуватися починаючи із 01.01.2023 і до дати, яку вкаже позивач у позові, щодо заборгованої орендної плати за 2022 рік, а щодо орендної плати за 2023 рік починаючи із 01.01.2024.

Натомість у цій справі розрахунок зі сплати інфляційних втрат і пені складено за 2022 рік за період 01.01.2022 по 31.12.2022, який ще не розпочався щодо заборгованої орендної плати за 2022 рік. За умовами п. 11 договору оренди землі про прострочку може йтися лише починаючи із 01.01.2023.

Відтак достатні правові підстави для стягнення обрахованих позивачем за період 01.01.2022 31.12.2022 2314,48 грн інфляційних втрат і 0,87 грн пені із заборгованої за 2022 рік орендної плати відсутні через не настання відповідного терміну платежу. Суд відмовляє у стягненні цих сум.

Інфляційні втрати 442,29 грн і пеня 0,87 грн, що є наслідком заборгованості зі сплати орендної плати за 2022 рік у сумі 8700,00 грн за період 01.01.2023 31.12.2023 є коректно розрахованими та обґрунтованими. Суд задовольняє цю частину позовних вимог.

Розрахунок зі сплати інфляційних втрат і пені складено за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, який ще не почався щодо заборгованої орендної плати за 2023 рік.

Вказані розрахунки місять ознаки описки, однак суд не може з власної ініціативи здійснити обрахунок інфляційних втрат і пені позиваючи із коректної дати 01.01.2024 заборгованої орендної плати за 2023 рік, оскільки у такому разі вийде за межі позовних вимог. Так само суд не може з власної ініціативи визначити дату до якої слід здійснити відповідні розрахунки.

З вказаних підстав суд відмовляє у стягненні 0,87 грн пені щодо заборгованої орендної плати за 2023 рік.

Всього суд стягує з відповідача на користь позивача по 8700,00 грн несплаченої заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки, 442,29 грн інфляційних втрат щодо заборгованої орендної плати за 2022 рік і 0,87 грн пені щодо заборгованої орендної плати за 2022 рік, а всього стягує 17843,16 грн.

Щодо моральної шкоди

Пунктом 5Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що скільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст. 1167 ЦК).

Вказана підстава стягнення моральної шкоди перебуває у підрозділі 2 "Недоговірні зобов`язання" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України.

Натомість у цій справі спір між сторонами виник щодо неналежного виконання договору оренди землі у частині несплати орендної плати, як неналежного виконання договірного зобов`язання. Не з недоговірного зобов`язання.

Водночас упостанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц викладена правова позиція, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі,якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК і статей 4 та 22 Закону "Про захист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі N 496/1691/19 зазначив, що тлумаченнястатті 23 ЦК свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див.ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 в справі N 216/3521/16-ц,постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 у справі N 569/20510/19.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК).

Відтак суд частково задовольняє позов у частині стягнення 5000,00 грн моральної шкоди.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 від 04.07.2007 (а.с. 10).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже позивач звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно п.п. 1, 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже належна до сплати сума судового збору із позовної вимоги майнового характеру на суму 30158,51 грн, від сплати якої звільнено позивача, складає 1211,20 грн (1,0 % 30158,51 ? 3028,00 0,4).

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, з огляду на виникнення спору через неправильні дії відповідача (не сплату орендної плати за 2022 і за 2023 роки у визначені договором суми і строки) суд стягує з відповідача на користь держави усі судові витрати, від сплати яких звільнено позивача, у сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Задоволити позов частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_2 17843,16 грн відмовивши у стягненні більшої суми 20158,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_2 5000,00 грн моральної шкоди, відмовивши у стягненні моральної шкоди у більшому розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" 1211,20 грн судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, Семенівська ТГ, с. Новий Калкаїв, вул. Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 41256598).

Повне рішення складене і підписане суддею 02.09.2024.

Суддя В.Ф.Харченко