Ухвала

від 30.08.2024 по справі 758/10472/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10472/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100070001836, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся в рамках кримінального провадження №12024100070001836, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, до слідчого судді з клопотанням, у якому просить накласти арешт на об`єкт нерухомості, загальною площею 272,1 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 та відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно належить ТОВ «Юридичне бюро «Стратегія» (код ЄДРПОУ 36716154), із встановленням заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міський, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна. Метою застосування такого заходу забезпечення прокурор зазначає необхідність збереження вказаного об`єкта нерухомості як речового доказу у кримінальному провадженні.

При цьому з метою забезпечення арешту майна прокурор просить проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, щодо якого подане клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав.

Крім того, до суду надійшла заява представника ОСОБА_4 , на підставі заяви якого внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, у якій він підтримав клопотання прокурора та просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі прокурора та з урахуванням ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001836, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Як вбачається із витягу з ЄРДР, вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі заяви адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 з приводу вчинення шахрайських дій стосовно належної ОСОБА_4 житлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення та інших матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, встановлено, що на підставі договору №1-98 від 08.06.1998 громадянин України ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , а саме на чотирикімнатну квартиру площею 120,1 кв. м., а також підсобні та технічні приміщення (теплопункт, електрощитову та водомірну).

Відповідно до технічного паспорту від 26.12.2017 та довідки до нього загальна площа будинку, який перебуває у власності ОСОБА_4 , складає 365,7 кв. м.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №109824120 від 03.01.2018 у вказаному реєстрі міститься запис про право власності №24280097, згідно з яким власником будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .

Рішенням Київської міської ради №481/8054 від 19.12.2019 ОСОБА_4 було передано земельну ділянку площею 0,0411 га. (к/н 8000000000:85:384:0050) на АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок, право власності на який за ним зареєстровано.

Тобто, станом на 19.12.2019 ОСОБА_4 володів всіма правомочностями щодо земельної ділянки та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що 25.07.2024 невідомими ОСОБА_4 особами та ТОВ «Юридичне бюро «Стратегія» було здійснено спробу протиправного відчуження (заволодіння) приватної власності ОСОБА_4 , шляхом внесення неправдивих відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, з метою надання вигляду законності вчинюваним протиправним діям ТОВ «ЮБ «Стратегія» за допомогою окремих посадових осіб, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших невстановлених на цей час осіб КП «Путрівське» (код ЄДРПОУ 41943094), внесло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно завідомо неправдиві відомості щодо реального власника майна за адресою АДРЕСА_1.

Зазначене внесення відбулося шляхом «обміну» відомостей між об`єктами нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , а саме державним реєстратором КП «Путрівське» було змінено право власності ОСОБА_4 з будинку НОМЕР_1 (№ 1455725180000) на будинок НОМЕР_2 (№ 1725940080000), а будинок НОМЕР_1 на підставі підробленого договору «передано» у власність ТОВ «ЮБ «Стратегія».

Крім того, встановлено, що підставою для реєстрації права власності за ТОВ «ЮБ «Стратегія» став договір купівлі-продажу від 27.09.2002, відповідно до якого ПП «КОМІНТЕХСЕРВІС» відчужило на користь ТОВ «ЮБ «Стратегія» (код ЄДРПОУ 36716165) нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1, що має наступні технічні характеристики: нежитлова будівля літера «А», площею 272,1 кв.м.

При цьому встановлено, що ТОВ «ЮБ «Стратегія» (код ЄДРПОУ 36716165) зареєстровано лише 05.10.2009, тобто на сім років пізніше від дати укладання договору купівлі-продажу вищевказаного будинку.

Крім того, встановлено, що на даний час ТОВ «ЮБ «Стратегія» вчиняються дії щодо примусового виселення ОСОБА_4 з належного йому майна, а також дії, направлені на знищення його особистих речей.

Враховуючи викладені обставини, наявні підстави вважати, що відносно будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , вчинялися незаконні реєстраційні дії, і така будівля є об`єктом кримінально-протиправних дій.

У зв`язку з наведеним 19.08.2024 старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 винесено постанову про визнання вищевказаного об`єкта нерухомого майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100070001836 від 13.08.2024.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З доданих до клопотання документів вбачається, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Оцінивши в сукупності надані прокурором докази, слідчий суддя вважає за можливе застосування вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлені докази за матеріалами клопотання в їх сукупності, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки його для інших осіб, слідчий суддя вбачає достатні та обґрунтовані підстави для задоволення поданого клопотання.

При цьому слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах власника та володільця вказаного майна та інтересах інших осіб, із встановленням заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міський, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна, що надасть можливість органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100070001836, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості, яким є нежитлова будівля загальною площею 272,1 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридичне бюро «Стратегія» (код ЄДРПОУ 36716154), із встановленням заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міський, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1