Рішення

від 23.08.2024 по справі 182/6925/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6925/23

Провадження № 2/0182/1747/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.08.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Рунчевої О.В., секретаря Паламарчук П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Товарна біржа «Нове століття» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 30.11.2023 року звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

29.04.1998 року на Товарній біржі «Нове століття» між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, а саме: житлового будинку з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 , загальною площею 51,10 кв.м. та житловою площею 23,00 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,0341 га, та складається з житлового будинку «А», цегляного підвалу «Б», цегляної літньої кухні «Д», дощатої вбиральні «В», споруди - №1-4,І.

Відповідно до умов договору продаж будинку було здійснено за грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн. (інвентаризаційна ціна (15593, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три грн. 00 коп)). Продаж земельної ділянки було здійснено за 307,41 (триста сім грн. 41 коп.), про що свідчать відповідні положення у договорах купівлі-продажу, а саме: підписання цього договору продавцем є підтвердженням факту повного розрахунку за проданий будинок та земельну ділянку та свідчить про відсутність до покупця будь-яких претензій фінансового характеру.

Договір купівлі-продажу нерухомості від 29.04.1998 року було зареєстровано у Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 99 та здійснено відповідний запис у реєстрову книгу № 55 від 11.06.1998 року.

При укладанні вказаного договору позивачу було роз`яснено, що відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, який діяв на час укладення договору купівлі-продажу, цей договір було зареєстровано на товарній біржі «Нове століття», та він не підлягав нотаріальному посвідченню.

На теперішній час позивач бажає розпорядитися належним їй майном, але позбавлена такої можливості, тому просить суд:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами, що розташований за адресою а по АДРЕСА_1 , зареєстрований в Товарній біржі «Нове століття» 29.04.1998 року, та визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0341 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований в Товарній біржі «Нове століття» 29.04.1998 року.

- визнати за позивачем право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок - літера "А", загальною площею 66,4 кв.м. та житловою площею 22,4 кв.м., вбиральня - літера "В", гараж літера «Г», літня кухня - літера "Д", сарай літера «Е», споруджень № 1-4-І, та на земельну ділянку розміром 0,366 га, яка надана для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 08.05.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.49).

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштовий конверт (а.с. 56).

08.05.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.47).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про дату розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом надсилання судової повістки на останню відому адресу її реєстрації, про що свідчить поштовий конверт (а.с.55), згідно якого поштове відправлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання. Причина неявки відповідача суду невідома.

Представник Товарної біржі «Нове століття» в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом надсилання судової повістки на останню відому адресу (а.с. 57), до суду повернувся конверт, як не вручений у зв`язку з закінченням терміну зберігання. У відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою. Причина неявки представника суду невідома.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 28.04.1998 року на Товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 загальною площею 51,10 кв.м. та житловою площею 23,00 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,0341 га, та складається з житлового будинку «А», цегляного підвалу «Б», цегляної літньої кухні «Д», дощатої вбиральні «В», споруди - №1-4,І (а.с. 7).

Крім того, 28.04.1998 року на Товарній біржі «Нове століття» між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, розміром 0,0341 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Вказані договори від 28.04.1998 року було зареєстровано у Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 99 та здійснено відповідний запис у реєстрову книгу № 55 від 11.06.1998 року, що підтверджується довідкою №118 30.03.2023 року (а.с. 12).

В обґрунтування позову позивач посилалася, що на теперішній час вона бажає розпорядитися належним їй майном, але позбавлена такої можливості, оскільки змінилися вимоги щодо дійсності правочинів.

Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно до статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України, у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Згідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року визначає щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі - продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договору купівлі продажу нерухомого майна від 28.04.1998 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.1998 року, визначені в ст.224 ЦК УРСР, було виконано.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно з ч.3 ст.9 ЖК України, громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року за № 697-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Як встановлено судом, в укладених 28.04.1998 року договорах купівлі-продажу нерухомості та земельної ділянки, зареєстрованих в Товарній біржі «Нове століття», сторони повністю погодили всі істотні умови в тексті договору, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, покупцем ОСОБА_1 сплачено, а продавцем ОСОБА_3 отримано грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн. та 307,41 (триста сім грн. 41 коп.) відповідно, про що свідчать їх підписи в даних договорах. Факт купівлі-продажу нерухомості і виконання умов укладених договорів ніким не оскаржено і ніким не оспорюється. Так, відповідно до зазначених Договорів купівлі-продажу нерухомості та земельної ділянки, позивач отримала у власність житловий будинок з надвірними побудовами та земельну ділянку, площею 0,0341 га. за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаних договорах купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 28.04.1998 року було зазначено, що на підставі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу», зазначений договір зареєстровано на Товарній біржі «Нове століття» за №4-47 та №4-48 від 29.04.1998 року відповідно.

Так, дійсно, відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» у редакції, що діяла на момент укладення Договору купівлі-продажу, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, реєстрація КП „Нікопольським міським бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради за позивачем права власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку на підставі договору купівлі продажу нерухомості, зареєстрованого в Товарній біржі «Нове століття» та не посвідченого нотаріусом, станом на квітень 1998 року не суперечило чинному законодавству.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. за N 1952-IV право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Як встановлено судом, у передбаченому законом порядку угода купівлі - продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною.

Оскільки покупець ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу нерухомості та земельної ділянки, сплатила за придбане майно визначену договорами суми, договори у відповідності з вимогами ч. 2ст.227ЦК УРСР були зареєстровані в КП „НМБТІ", у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, то ОСОБА_1 на підставі ст. ст.128,153 ЦК УРСРі ст. 49Закону України "Про власність"набула право власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 і правомірно володіє ними з дня придбання та до цього часу.

В той же час визнання дійсними договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованих 28.04.1998 року в Товарній біржі «Нове століття», судом не вимагається та не є належним способом захисту порушеного права позивача, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право власності на житловий будинок з надвірними побудовами за АДРЕСА_1 , загальною площею 51,10 кв.м., житловою площею 23,00 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0341 га., та складається з: житлового будинку літера «А», цегляного підвалу літера «Б», цегляної літньої кухні літера «Д», дощатої вбиральні літера «В», споруджень №1-4,І, та на земельну ділянку, розміром, 0,0341 га, що розташована за цією ж адресою, оскільки в договорі купівлі-продажу нерухомості від 28.04.1998 року зазначені саме ці нерухомі об`єкти, а в іншому відмовити.

Керуючись 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, ст.ст. 321,391,392 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Товарна біржа «Нове століття» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсними та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0341 га, та складається з житлового будинку - літера «А» загальною площею 51,10 кв.м. та житловою площею 23,00 кв.м, цегляного підвалу літера «Б», цегляної літньої кухні - літера «Д», дощатої вбиральні літера «В», споруджень - №1-4,І.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0341 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

В іншому відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева