Рішення

від 23.08.2024 по справі 136/759/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/759/24

провадження № 2/136/161/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Вознюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до суду з позовом до відповідача Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна матір позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина. До складу спадкової маси увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0491 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області. Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, нотаріусом було відкрито спадкову справу №43/2023. Після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану вище земельну ділянку, зважаючи на те, що на час відкриття спадщини із померлою була зареєстрована також дочка - ОСОБА_3 . А тому позивач вимушена звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки сестра позивача ОСОБА_3 більше як двадцять років виїхала та проживає на території росії - країни агресора. Відповідно зв`язок із нею втрачений, жодні документи які б вона мала змогу надіслати на територію України, не можуть братися державними органами до уваги. Водночас вона отримала громадянство росії.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 06.05.2024 було витребувано у приватного нотаріуса Врублевської Ю.В. матеріали спадкової справи №43/2023 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак у своїй заяві представник просила суд про розгляд справи за її відсутності, а при вирішенні позовної вимоги покладалась на розсуд суду.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.07.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак остання у своїй заяві просила суд про розгляд справи за її та позивача відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, при цьому не здійснюючи фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази в цілому, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна матір позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.12.2022 (а.с. 17). Родинні зв`язки підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 11.01.2023 (а.с. 16) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.08.1982 (а.с. 15). На ім`я ОСОБА_2 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0491 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, серія НОМЕР_4 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010684000049 від 12.01.2006 (а.с. 19). Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001268232023 від 03.07.2023 (а.с. 21) кадастровий номер вищевказаної земельної ділянки 0522284000:04:000:0045. Оціночна вартість земельної ділянки - 103743,23 грн. (а.с. 24-25), що підтверджується довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості.

На виконання ухвали суду від 06.05.2024, на адресу суду надійшла спадкова справа №43/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої слідує, що позивач звернулась до приватного нотаріуса Врублевської Л.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 за заповітом від 19.12.2013. Крім позивача, у спадкодавця є інші спадкоємці за законом: дочка ОСОБА_3 , 1960 р.н., син ОСОБА_4 , 1961 р.н., які мають право на обов`язкову частку у спадщині, а також син ОСОБА_5 , 1965 р.н., дочка ОСОБА_6 , 1971 р.н., син ОСОБА_7 , 1973 р.н., які право на обов`язкову частку у спадщині не мають. Інших спадкоємців за законом, в тому числі, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, в тому числі таких, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини або вважаються такими, що прийняли спадщину, немає (а.с. 41).

Згідно до заповіту, посвідченого 19.12.2013 секретарем Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, реєстровий номер 72 спадкодавиця ОСОБА_2 заповіла все своє майно дочці ОСОБА_1 (а.с.47).

Відповідно до довідки Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 18.01.2023 за №21 (а.с. 45) слідує, що померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою були зареєстровані та постійно проживали слідуючі особи: донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зять ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Надалі, позивач 07.11.2023 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0491 га, яка розташована на території Турбівської територіальної громади (раніше Новоприлуцької сільської ради) Вінницького (раніше Липовецького) району .Вінницької області (а.с.53). Однак, постановою від 07.11.2023 приватним нотаріусом Врублевською Ю.В. було відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки на день смерті спадкодавця була зареєстрована спадкоємець на обов`язкову частку по спадщині - ОСОБА_3 .

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що її сестра ОСОБА_3 більше як двадцять років виїхала та проживає на території росії - країни агрессора, що також підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 21.11.2023 (а.с. 9), відповідно до якого ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає більше 20 років. Відповідно ОСОБА_3 у встановлений законом сстрок у спадщину не вступила та втратила право на неї.

Судом було встановлено, що крім позивача, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, крім того строк для подачі заяви про прийняття спадщини сплинув. Позовної заяви про продовження строку для прийняття спадщини не подано. Тому позивач є єдиною спадкоємицею, яка заявила про прийняття спадщини та прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем підтверджується свідоцтвом про народження позивача (а.с. 16) та свідоцтвом про шлюб позивача (а.с. 15), з якого слідує, що позивач змінила прізвище при реєстрації шлюбу з " ОСОБА_11 " на " ОСОБА_12 ".

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Верховний Суд у Постанові від 21 жовтня 2020 року у справі N 569/15147/1 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Як зазначено у позові та встановлено судом сестра позивача, ОСОБА_3 , була зареєстрована за адресою місця проживання спадкодавця ОСОБА_2 , однак фактично там не проживала, що підтверджується Актом обстеження матеріально-побутових умов. Оскільки, фактично більше 20 років проживала та проживає на території російської федерації.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_3 , як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_13 , а отже, не набула права на спадкове майно.

Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 6: 38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 6 27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 6 3620св210).

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_1 , оскільки на момент смерті постійно проживала разом зі спадкодавцем, що підтверджено довідкою органу місцевого самоврядування. Інші спадкоємці у спадщину не вступили. Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження позивача та свідоцтво про шлюб.

Як було встановлено судом, при зверненні позивача до нотаріуса з метою оформлення спадщини, нотаріусом було відмовлено з тих підстав, що на час відкриття спадщини із померлою була зареєстрована також дочка ОСОБА_3 , яка має право на обов`язкову частку у спадщині.

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 року за №7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду відповідачем не надано та в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання права власності на спадкове майно, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру 44, смт. Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 04326230) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,0491 га, кадастровий номер 0522284000:04:000:0045, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с.Нова Прилука Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О.Д. Іванець