Рішення

від 03.12.2007 по справі 55/355-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/355-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2007 р.                                                            Справа № 55/355-07

вх. № 11230/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Погорєловій А.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Х-в  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир", м. Х-в  

про стягнення 1787,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Х-в , звернулосьдо господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир", м. Х-в, 1415,68 грн. заборгованості, 263,03 грн. пені, 66,54 грн. інфляційних, 42,47 грн.- 3 % річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору  поставки № А/75 від 05.12.06 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару. Крім того позивач з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на майно, яке  належить відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 листопада 2007 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 19 листопада 2007 року представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  19 листопада 2007 р. було відкладено розгляд справи на 03 грудня 2007 р.

 Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав .

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області станом на 01 листопада 2007 року юридична адреса відповідача - 61007, м. Харків, просп. Орджонікідзе,15, саме на вказану адресу судом було направлено ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу ппро відкладення розгляду справи.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

05 грудня 2006 р. між ТОВ "Малті" (позивач) і ТОВ "Еліксир" (відповідач) було укладено договір поставки № А/75, у відповідності до умов  якого позивач зобов"язується систематично поставляти та передавати товар у власність , а відповідач, в свою чергу, приймати та своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 1.2 вказаного договору сторонами було визначено, що предметом поставки є алкогольні напої та продукти харчування. Пунктом 4.3 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, а саме відповідач сплачує за товар за кожну поставлену партію на розрахунковий рахунок або в касу позивача не пізніше 14  календарних днів з моменту отримання кожної партії товару. Відповідно до  п. 6.4 договору, у разі несвоєчасної оплати партії товару у встановлені терміни відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню з розрахунку 0,1 % від вартості отриманої, але не сплаченої в строк партії товару за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання за даною угодою.Пунктом 7.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписаня та діє до 31 грудня 2007 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму  1415 , 68 грн.,  що підтверджуються  видатковими накладними : № 192 від 10.01.2007 року на суму 184,86 грн.;№ 1271 від 31.01.2007 року на суму 270,24 грн.; № 2112 від 14.02.2007 року на суму 486,68 грн.; № 2520 від 21.02.2007року на суму 87,00 грн.; № 3332 від 07.03.2007 року на суму 191,94 грн.;  № 3335 від 07.03.2007 року на суму 194,96 грн. Вказані видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками .

У вищезазначених видаткових накладних в графі підстава вказано договір від 05.12.06 р,  що свідчить про те, що поставка товара позивачем здійснювалась саме на виконання вказаного договору.

Таким чином, позивач свої зобов"язання згідно вказаного договору поставки виконав належним чином, поставивши товар, проте відповідач за отриманий товар не сплатив.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було відправлено лист вих № 125 від 25.04.07 р. на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 1415,68 грн. у семиденний строк, що  підтверджується копією  поштового повідомлення № 5780678(яке позивач додав до позовної заяви), але відповідач на претензію не відреагував, кошти не перерахував.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1415,68 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –1415,68 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 66,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  3% річних допустив помилки в розрахунках.

Враховуючи це, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню у сумі  20,69 грн. , в решті заявленої вимоги слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 263,03 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором,  підлягає задоволенню частково у сумі 114,02 грн., в решті заявленої вимоги слід відмовити, як зайво нарахованої.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на  майно відповідача,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно  розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124,ст.129 Конституції України,  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України,ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліксир", м. Х-в(61007, пр. Орджонікідзе, буд. 15, м. Харків, ОКПО 25455612 ,   р/р 26007301730646 в 1ї філії Орджонікідзевського ПІБ м. Харкова, МФО 351351) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", м. Х-в(61145 м. Харків, вул. Кримська 8, кв.82, р/р 260060135102 в ВАТ „Інпромбанк" , МФО 351878, код ОКПО 30291478, ІПН 302914720305 ) 1415,68 грн. основного боргу, 20,69 грн.- 3 % річних, 66,54 грн. інфляційних, 114,02 грн. пені, 92,25 грн.  державного мита   та 106,72  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову в частині стягнення 21,78 грн. -3% річних та 149,01 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 04 грудня  2007 року.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.