Рішення

від 28.08.2024 по справі 766/11550/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/11550/23

н/п 2/766/3472/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги обґрунтувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2006 року. За договором купівлі-продажу від 02.11.2015 року сторони придбали за спільні кошти подружжя житловий будинок загальною площею 54,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на вказаний будинок зареєстровано за відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Білозерським районним судом Херсонської області 27.07.2018 року видано судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, та відкрито виконавче провадження на виконання судового наказу. Однак, аліменти на утримання дітей відповідач не сплачує, заборгованість по аліментах за період з січня 2021 року по жовтень 2023 року становить 127814,96 грн. Шлюб між сторонами було розірвано 13.12.2021 року. Після розірвання шлюбу сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеного будинку. Оскільки майно було придбане сторонами в період шлюб, воно належить сторонам, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити зазначене майно. Також позивач вважає, що проживання дітей з нею та наявність у відповідача заборгованості по аліментах на утримання дітей дає підстави для збільшення її частки в спільному сумісному майні при його поділі з частини до 2/3 частини житлового будинку загальною площею 54,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою дотримання балансу справедливості. НА підставі викладеного, позивач просить визнати житловий будинок загальною площею 54,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку загальною площею 54,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини житлового будинку загальною площею 54,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Припинити спільну сумісну власність подружжя. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2006 року, який було розірвано рішенням Білозерського районного суду Херсонської області 13.12.2021 року.

Сторони по справі мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно договору купівлі-продажу від 02.11.2015 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок АДРЕСА_1 має житлову площу - 33,5 кв.м, загальну площу 54,8 кв.м, при ньому є:літня кухня літ. «Б», сарай літ «В», «Г», туалет літ «Д», душ літ «Е», навіс літ «Ж», споруди №1,2, огорожа № 3-6, та розташований на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0659 га, кадастровий номер 6520383000:01:001:0088. Договір посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотарільного округу Ноздрачовою Т.Е., зареєстровано в реєстрі за №632.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за № 46745602 за ОСОБА_2 02.11.2015 року зареєстровано право приватної власності на житловий будинок літ «А» № АДРЕСА_1 , житловою площею - 33,5 кв.м, загальною площею 54,8 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літня кухня літ. «Б», сарай літ «В», «Г», туалет літ «Д», душ літ «Е», навіс літ «Ж», споруди №1,2, огорожа № 3-6.

Згідно зістаттею 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентуєтьсястаттею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено устатті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, другастатті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина другастатті 364 ЦК України.

Частинами 1, 2ст.70 СК Українивстановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК Українивстановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшенням, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п.п. 23, 24постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст.63, ч. 1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Також, суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставіст. 60 СК України.

Зазначений будинок відповідно дост.60 СК Україниє спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. Оскільки добровільно сторони не домовилися про розмір часток, які мають бути визначені кожному з них, суд вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, а тому розділяє спільний будинок на дві рівні частини, визнавши за сторонами право приватної власності на нерухоме майно по 1/2 частині житлового будинку, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Підстав для відступлення від принципу рівності часток при поділі житлового будинку, суд не вбачає. Надані стороною позивача довідки про розмір заборгованості по аліментам станом на 11.10.2023 року не впливають на висновок суду щодо доцільності поділу спільного майна подружжя в рівних частинах.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,77-81,141,263,265,280-283,287 ЦПК України, ст. ст.60,69-71 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати житловий будинок літ «А» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , житловою площею - 33,5 кв.м, загальною площею 54,8 кв.м, спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку літ «А» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , житловою площею - 33,5 кв.м, загальною площею 54,8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку літ «А» з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , житловою площею - 33,5 кв.м, загальною площею 54,8 кв.м.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І.Майдан