Постанова

від 02.09.2024 по справі 916/1469/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1469/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024

у справі №916/1469/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг

до Новоолександрівської гімназії Каланчацької селищної ради Херсонської області

про стягнення 60 588,07 грн,-

головуючий суддя Малярчук І.А.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі по тексту - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Новоолександрівської гімназії Каланчацької селищної ради Херсонської області про стягнення заборгованості у загальному розмірі 60 588,07 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 42 126,41 грн., пені у розмірі 8 993,70 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1 629,31 грн. та збитків від інфляції у розмірі 7 838,65 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 03.12.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Новоолександрівською гімназією Каланчацької селищної ради Херсонської області був укладений договір про постачання природного газу № 20-1240/21-БО-Т. Так, позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 у період з грудня 2021 року по березень 2022 року на суму 168 516,83грн., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача. Однак, як стверджує позивач, відповідач частково виконав грошові зобов`язання за договором № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість на суму 42 126,41 грн, на яку позивачем нараховано три проценти річних у розмірі 1 629,31 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 838,65 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 по справі №916/1469/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Новоолександрівської гімназії Каланчацької селищної ради Херсонської області про стягнення 60588,07грн. задоволено частково; стягнуто з Новоолександрівської гімназії Каланчацької селищної ради Херсонської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 32002 грн 17 коп основної заборгованості, 6583 грн 30 коп пені, 6262 грн 63 коп інфляційних втрат, 1262 грн 33 коп три проценти річних, 1843 грн 56 коп судового збору. У решті заявлених позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за період з січня 2022 року по лютий 2022 року на суму 32002,17грн., пеня в розмірі 6583,30грн за період з 16.02.2022 по 31.07.2023, інфляційні втрати на суму 6262,63грн за період з 01.04.2022 по 31.07.2023, а також три проценти річних на суму 1262,33грн за період з 16.02.2022 по 31.07.2023.

При цьому, стосовно заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за березень 2022 року на суму 10124,24грн, суд зазначив, що у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу, місцезнаходженням останнього була тимчасово окупована територія України. Звідси вбачається, що позивач в березні 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу за адресою місця реєстрації останнього. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожитий газ в сумі 10 124,24грн за березень 2022 року, а також нарахованих на вказану суму пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 у справі №916/1469/24 в частині відмовлених позовних вимог, а саме щодо стягнення: 10124,24 грн. основного боргу, 2 410,40 грн. пені, 366,98 грн. 3% річних, 1 576,02 грн. інфляційних втрат; прийняти нове рішення в оскаржуваній частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити повністю.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст..ст. 3,13,131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасового окупованій території України» та з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважав встановленими.

Зокрема, заявник апеляційної інстанції зазначає, що територія Херсонської міської територіальної громади визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення ст..ст. 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахуванням частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022 позивач вважає, що положення ст..ст. 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не можуть бути застосовані до правовідносин сторін та, як наслідок, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1469/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Газопостачальна компанія ,,Нафтогаз Трейдинг на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 у справі №916/1469/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

27.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали №916/1469/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 у справі №916/1469/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Новоолександрівською гімназією Каланчацької селищної ради Херсонської області було укладено договір постачання природного газу № 20-1240/21-БО-Т.

Відповідно до п. 2.1 договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 позивач передав відповідачу в період з листопада 2021 по грудень 2022 замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов?язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Пунктом 5.1 договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 передбачено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Згідно п.п. 7. 2., 13.1. договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 70579,62грн, від 31.01.2022 на суму 63485,23грн, від 28.02.2022 на суму 24327,74грн, від 31.03.2022 на суму 10133,36грн та коригуючий акт приймання- передачі природного газу від 25.04.2022 на суму 10124,24грн, які не завірені та не підписані Новоолександрівською гімназією Каланчацької селищної ради Херсонської області, однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача, як то передбачено умовами договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021.

Відповідачем частково було проведено оплату за спожитий природній газ згідно договору № 20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021. Згідно інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Новоолександрівської гімназії Каланчацької селищної ради Херсонської області за період з 01.12.2021 по 25.04.2024 заборгованість відповідача складає 42126,41 грн.

Несплата відповідачем залишку заборгованості за договором №20-1240/21-БО-Т від 03.12.2021 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У даному випадку, апелянт оскаржує рішення виключно в частині стягнення 10124,24 грн. основного боргу, 2 410,40 грн. пені, 366,98 грн. 3% річних, 1 576,02 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 по справі №916/1469/24 виключно в частині позовних вимог щодо стягнення 10124,24 грн. основного боргу, 2 410,40 грн. пені, 366,98 грн. 3% річних, 1 576,02 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 по справі №916/1469/24 не переглядається

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у спірний період часу (у березні 2022) місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: Україна, 75600, Херсонська область, Каланчацький район, м. Новоолександрівка, вул.. Шевченко, буд.46.

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації Російською Федерацією всієї території Каланчацького (Скадовського) району, Херсонської області, в тому числі с. Новоолександрівка з 24.02.2022.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (у березні 2022 року), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 11 Закону).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13-1 Закону на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону колегія суддів зазначає, що його дія розповсюджується на спірні правовідносини у даній справі.

Отже позивач в березні 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.

Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за спожитий газ в сумі 10124,24грн за березень 2022 року відсутні.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

З огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 10 124,24 грн, у задоволенні позову про нарахування на цю суму пені, 3% річних та інфляційних втрат також слід відмовити.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024 у справі №916/1469/24 в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2024р. у справі №916/1469/24 - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 02.09.2024 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.С. Богацька

Суддя Я.Ф. Савицький