Постанова

від 23.07.2024 по справі 910/9701/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 910/9701/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поліщука В.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Пантелієнка В.О.

секретар судового засідання: Новик В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві,

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року,

у справі № 910/9701/23 (суддя Омельченко Л.В.),

за заявою ОСОБА_1 ,

про неплатоспроможність боржника фізичної особи (ФОП Чертова Е.А.),

за участю представників:

від Головного управління ДПС у м. Києві : Прит С.В. (представник),

від ОСОБА_1 : Тютюнник Ю.О. - адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/9701/23 відмовлено ГУ ДПС у м. Києві у визнанні кредитором боржника на суму 37 788 грн 74 коп.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ГУ ДПС у м.Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/9701/23 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити грошові вимоги ГУ ДПС у м.Києві до ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року, апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2023 року у справі №910/9701/23, повернення апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9701/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2023 року у справі №910/9701/23, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9701/23 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи (ФОП Чертова Е.А.).

29.04.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/9701/23/2344/24 від 26.04.2024 року матеріали справи №910/9701/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду у 2-ох томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху у зв`язку не поданням доказів надсилання відповідному учаснику справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів та з не сплатою судового збору.

06.05.2024 року до Північного апеляційного господарського суду від ГУ ДПС у міста Києві надійшло Клопотання (№09.1-04/2751/24) про доручення доказів. Скаржником, було додано платіжну інструкцію № 939 від 25.04.2024 року на суму 9084,00 грн.

20.05.2024 року, до Північного апеляційного господарського суду від ГУ ДПС у міста Києві надійшла Заява (№09.1-13/4794/24) про усунення недоліків. Скаржником, було додано на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року про залишення апеляційної скарги без руху докази направлення апеляційної скарги з додатками учасникам справи, а саме фіскальні чеки Укрпошти з описом вкладення у цінний лист (на адресу ФОП Чертова Е.А.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/9701/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2024 року.

У судовому засіданні 18.06.2024 року оголошено перерву до 03.07.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2024 року.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 року, апеляційну скаргу у справі №910/9701/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Гончаров С.А. (у зв`язку з перебуванням судді Доманьсокї М.Л. у відпустці).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року, зокрема, апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщука В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О.,

Гончаров С.А.; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.07.2024 року.

У судовому засіданні 22.07.2024 року до 23.07.2024 року.

До Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Тютюнник Ю.О. надійшли:

- Відзив на апеляційну скаргу, в якому адвокат просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін;

- Письмові пояснення у справі.

Від ГУ ДПС у м.Києві до Північного апеляційного господарського суду 23.07.2024 року надійшли Письмові пояснення у справі.

Під час розгляду апеляційної скарги представник ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу підтримала, обґрунтовуючи доводами, наведеними у апеляційній скарзі та Письмових поясненнях, просила апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити грошові вимоги ГУ ДПС у м. Києві до боржника.

В судових засіданнях апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Тютюнник Ю.О., просила апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши наявні у справі матеріали апеляційної скарги, встановила наступне.

20.06.2023 року ОСОБА_1 (фізична особа - ідентифікаційний номер: 2435820398) звернувся до місцевого господарського суду із Заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі

1 323 913 грн. 86 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 року, серед іншого відкрито провадження у справі №910/9701/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.08.2023 року прийнято Заяву Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, з грошовими вимогами до боржника у розмірі 37 788 грн. 74 коп.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 11.12.2023 року, зокрема, повернено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС Заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 37 788 грн. 74 коп.

29.01.2024 року від Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, надійшла Заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 37 788 грн.

74 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС, у визнанні кредитором боржника на суму 37 788 грн. 74 коп.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ОСОБА_1 на пільгових умовах з 09.09.2016 року досяг віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже, відповідно до законодавства, нарахування боржнику єдиного соціального внеску в період 2017-2020 роки було безпідставним.

Не погоджуючись із прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, ГУ ДПС у м.Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/9701/23 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити грошові вимоги ГУ ДПС у м. Києві до ФОП Чертова Е.А.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема тим, що законодавством передбачено лише право визначених категорій осіб на призначення дострокової пенсії за віком, однак позивач не скористався таким правом й не здійснив правової дії дострокового виходу на пенсію та не надав до місцевого господарського суду відповідних документів. Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається отримання боржником пенсії або соціальної допомоги впродовж 2017-2020 років (період нарахування єдиного соціального внеску).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, гр. ОСОБА_1 з 26.11.2013 року зареєстрований у ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м.Києві як фізична особа-підприємець та з 27.11.2013 року - як платник єдиного соціального внеску.

Відповідно наданим до місцевого господарського суду відомостям ГУ ДПС у

м.Києві, в податковому органі за ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37 788 грн 74 коп.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи Відповіді ГУ ДПС у м.Києві (вих.№6/26-15-24-01-07-09), в інтегрованій картці ОСОБА_1 міститься нарахування єдиного соціального внеску у загальній сумі 37 788 грн 74 коп., з яких: за 2017 рік - 8 448 грн, що дорівнює мінімальному страховому внеску (3 200 x 22%), помноженому на кількість місяців звітного року; за 2018 рік - 9 828 грн 72 коп., або 2 457 грн 18 коп. за кожний квартал, (мінімальна заробітна плата з січня 2018 року 3 723 х 22% = 819 грн 06 коп./міс.); за 2019 рік - 1 016 грн 72 коп. (мінімальна заробітна плата з січня 2019 року 4 173 х 22% = 918 грн 06 коп./міс., за квартал відповідно 918 грн 06 коп. х 3 = 2 754 грн 18 коп.; за 2020 рік по 8 495 грн 03 коп., з урахуванням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (мінімальна заробітна плата з січня 2020 року 4 723 х 22% = 1 039 грн 06 коп./міс. та з вересня 2020 року 5 000 грн х 22 % =

1 100 грн). Таким чином, періодом нарахування страхового внеску, щодо якого скаржник звернувся з грошовими вимогами, є 2017-2020 роки.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що рядовий ОСОБА_1 в складі військової частини був направлений для участі в заходах ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 03.05.1986 року по 13.12.1986 року. Додатково, Витягом із Протоколу №56 засідання Комісії було підтверджено правильність видачі Посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. На підставі вказаних документів, Київською міською адміністрацією, було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на пільгових умовах в 50 років досяг віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме з 09.09.2016 року.

Крім того, матеріали справи свідчать про отримання ОСОБА_1 грошової компенсації у період з 2017 по 2021 роки (том 2, арк. справи 326-330), а саме - доплати на продукти харчування особам, віднесеним до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Це підтверджується, зокрема, Довідками Районного управління соціального захисту населення в м. Києва: №25, №26, №27, №28, №29

від 19.02.2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу приписів ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, 21.10.2019 року введено в дію КУзПБ, відтак в цьому випадку застосуванню підлягають положення КУзПБ.

За приписами ст.1 КУзПБ, органи державної податкової служби є кредитором, а платник податку, який неспроможний виконати свої зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) - боржником.

Відповідно до п.п.2) ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П.4) ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п.п.2.1.3 п.2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5) встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Положення ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції станом на 09.09.2016 року) встановлює, що особи мають право на пенсію за віком при досягненні 60 років.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів та з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, уважаються такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За приписами ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з і липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, зменшення віку 10 років.

Разом з цим, у Постанові Верховного Суду у справі №805/2195/17-а від 20.03.2018 року, зокрема зазначено, що особи, яким пенсія за віком призначена, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску, згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком.

Ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлює пільги для всіх суб`єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона певного віку, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, яка звільняється від сплати єдиного внеску.

Ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1 (п.1 ст.14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги.

Водночас, ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вказує, що особи, зазначені у п.п.4),5) та 5-1) ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності саме двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати, відповідно до закону, пенсію або соціальну допомогу.

Ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено виключний перелік державних пенсій, які призначаються за цим Законом - трудові пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються цим Законом (ст.5 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 20.09.2005 року №936) визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики.

П.3) ч.4 вказаного Порядку передбачено, що Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, зокрема компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування - громадянам, що належать до першої та другої категорії постраждалих, відповідно до п.14 ч.1 ст.20, п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за нормами, встановленими МОЗ України.

Аналізуючи зазначені норми та матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що з наданих ОСОБА_1 доказів вбачається отримання ним спеціальної грошової компенсації, однак матеріали цієї справи не містять будь-яких доказів про отримання ОСОБА_1 пенсії або соціальної допомоги, як це передбачено ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Як вказувалось вище, лише наявність двох складових (встановлених ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування») є беззаперечною підставою для звільнення від нарахування та сплати єдиного соціального внеску - це отримання пенсії за віком (за вислугу років), або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. У нашому випадку ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АУС у 1986 році, однак в органи Пенсійного фонду України за отриманням статусу пенсіонера та отримання пенсії (відповідних нарахувань в грошовій формі в силу наявних пільг) ОСОБА_1 в спірний період не звертався, про наявність пільг для отримання пенсії органи ДПС не повідомляв.

Тобто, ОСОБА_1 не виконано дві умови наведеної статті, які могли звільнити його від сплати єдиного соціального внеску, тому грошові вимоги ГУ ДПС у м.Києві до ОСОБА_1 заявлені в справі про неплатоспроможність є обґрунтованими.

Більш того, 27.11.2013 року ОСОБА_1 здійснено відповідні дії з метою власної реєстрації як платника єдиного соціального внеску. І, як було зазначено вище, ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для таких осіб передбачена можливість бути платниками єдиного внеску за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 звертався до відповідного податкового органу з метою припинення статусу платника єдиного соціального внеску.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві підлягає задоволенню, а судове рішення першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 129,269,275,282,284 ГПК України та ст.ст. 2,7 КУзПБ, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі №910/9701/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 року у справі

№910/9701/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким:

« 1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС з грошовими вимогами до боржника у розмірі 43 844 грн 74 коп. задовольнити.

2. Визнати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС кредитором боржника у справі № 910/9701/23 з грошовими вимогами у розмірі - 43 844 грн 74 коп., з яких: 6 056 грн судового збору - вимоги першої черги, 37 788 грн 74 коп. - вимоги третьої черги.».

3. Справу № 910/9701/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, повний текст складено та підписано 02.09.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено

ст. 287 ГПК України та ст. 9 КУзПБ.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді С.А. Гончаров

В.О. Пантелієнко