Ухвала

від 02.09.2024 по справі 904/2146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

02.09.2024 м. ДніпроСправа № 904/2146/24Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

розглянувши заяву відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

у справі №904/2146/24

за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича

про стягнення заборгованості,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 15.05.2024 за вих. №б/н до Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича (далі - відповідач) про стягнення 9.989,28 грн заборгованості.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2146/24 визначено суддю БОНДАРЄВА Едуарда Миколайовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024.

Ухвалою від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розпорядженням керівника апарату від 16.08.2024 №369 було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, суддю Бондарєва Е.М. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2146/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024.

Ухвалою від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 26.08.2024 від відповідача надійшла заява від б/д за вих. №б/н у якому останній просить здійснювати провадження у справі №904/2146/24 в порядку загального позовного провадження.

Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження обґрунтовано тим, що відповідач у період з 15.05.2024 по 16.08.2024 неодноразово сплачував позивачу відповідні виплати за договором №487 ОП від 22.07.2021, як зазначає відповідач справа має велике значення для відповідача, так як стягнення коштів під час військового стану в Україні призведе до негативних наслідків для останнього, відповідач вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у справі №904/2146/24 сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України.

Оцінивши заяву відповідача про розгляд справи №904/2146/24 за правилами загального позовного провадження визнав його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в заявах, письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Враховуючи наведені положення ГПК України та практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку, про відсутність виключних обставин для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст. 12, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Вагана Дмитра Володимировича від б/д за вих. №б/н про розгляд справи №904/2146/24 за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк