Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/8222/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/8222/24

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-Схід»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 52 162,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-Схід» (надалі - ТОВ «Пальміра-Схід») про стягнення 52 162,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати орендних та експлуатаційних платежів на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №997-1 від 13.08.2022, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 48 562,32 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 275,91 грн., штрафу у розмірі 1 076,47 грн., 3% річних у розмірі 247,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, визначено строк для подання відзиву на позов та пояснень третьої особи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив та/або відповіді на пояснення третьої особи (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня їх отримання, визначено строк для подання відповіді на відзив та відповіді на пояснення третьої особи протягом 5 днів з дня їх отримання.

11.07.2024 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за №0600275073722, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було направлено ухвалу суду від 02.07.2024, із зазначенням причини повернення: за зазначеною адресою не знаходиться, дата довідки ф.20: 08.07.2024.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 вручена відповідачу 08.07.2024, проте відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких пояснень по суті спору не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

03.08.2022 між Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), ТОВ «Пальміра-Схід» (орендар) та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №997-1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене в п. 4 Умов, вартість якого становить суму , визначену у пункті 6 Умов.

У відповідності до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входить витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону. Додатково до орендної плати, авансового внеску орендної плати та забезпечувального депозиту, зазначених в п. 9.1, пунктах 10 та 11 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначеному законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, авансовим внеском та забезпечувальним депозитом. Фінансово-господарські операції по цьому договору регулюються на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних Стандартів Бухгалтерського обліку (СМБО), Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (МСФЗ) та Податкового Кодексу України (ПКУ).

Відповідно до п. 9.1 розділу І Договору (далі - Умови) місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону складає 11 994,00 грн. без податку на додану вартість.

Згідно з п. 9.2 Умов витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 договору.

Пунктом 3.4 Договору обумовлено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.8 Договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Також, у пункті 3.8 Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

03.08.2022 між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (балансоутримувач) та ТОВ «Пальміра-Схід» (орендар) була укладена угода про відшкодування витрат балансоутримувача №1, відповідно до умов якої балансотуримувач та орендар дійшли згоди про те, що орендар щомісячно відшкодовує витрати балансоутримувача у розмірі 443,52 грн. У пункті 4 вказаної угоди сторони погодили також, що експлуатаційні витрати перераховуються згідно з даними балансу та зміною цін та тарифів.

На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна до Договору від 03.08.2022.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов`язань із сплати орендних та експлуатаційних витрат за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 48 562,32 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За твердженням позивача, з січня по червень 2024 року відповідач не виконував свого зобов`язання із сплати орендних та експлуатаційних витрат за Договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 48 562,32 грн.

Матеріалами справи (акти приймання-передачі нерухомого майна до Договору від 03.08.2022) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об`єктом оренди за Договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3 Договору у відповідача наявне грошові зобов`язання із сплати орендних та експлуатаційних платежів у загальному розмірі 48 562,32 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості із сплати орендних та експлуатаційних платежів у розмірі 48 562,32 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про стягнення з ТОВ «Пальміра-Схід» заборгованості у розмірі 48 562,32 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 275,91 грн., 3% річних у розмірі 247,90 грн. та штрафу у розмірі 1 076,47 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.02.2024 до 30.06.2024.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф (п. 3.8 Договору), та враховуючи те, що положення вказаного пункту Договору не суперечить нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення виконання зобов`язання, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов`язання, а також враховуючи, що заборгованість загалом становить більше ніж за три місяці, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 275,91 грн., 3% річних у розмірі 247,90 грн. та штраф у розмірі 1 076,47 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Пальміра-Схід» на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» заборгованості у розмірі 48 562,32 грн., пені у розмірі 2 275,91 грн., 3% річних у розмірі 247,90 грн. та штрафу у розмірі 1 076,47 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-Схід» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 112; ідентифікаційний код 23520558) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (03182, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 17; ідентифікаційний код 39607507) заборгованість у розмірі 48 562 (сорок вісім тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 32 коп., пеню у розмірі 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 90 коп., штраф у розмірі 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий