Рішення

від 02.09.2024 по справі 910/7831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2024Справа № 910/7831/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м. Київ

до Приватного підприємства «ЕКСІМ ЛЕГАЛ», м. Київ

про стягнення 803 534,07 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» (далі - ПП «ЕКСІМ ЛЕГАЛ»/відповідач) про стягнення 803 534,07 грн, у тому числі: 570 600,26 грн - пені та 232 933,81 грн - штрафу, у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007498 від 14.04.2023.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.06.2024 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ПП «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, однак, 18.07.2024 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 27.06.2024 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - покупець) та Приватним підприємством «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007498, відповідно до якого постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Муфти ізолювальні), код згідно з ЄЗС ДК-021:2015 - 44160000-9, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку №1 до цього договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору, загальна ціна на дату підписання цього договору становить: 15 942 871,20 грн, в тому числі ПДВ 2 657 145,20 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Згідно із п. 5.2. договору, поставка товарів здійснюється на підставі письмових заявок покупця, які складаються та підписуються покупцем. У заявках покупець повинен вказувати перелік позицій товарів згідно специфікації, місця поставки та кількість товарів, поставка яких дозволяється.

У п. 5.8. договору визначено, що датою поставки товарів за цим договором є дата прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.28. цього договору та передачі покупцю в повному обсязі документів, передбачених пунктами 5.8.1. - 5.10. цього договору (в рамках кожної поставки, окремо в кожне місце поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно зі здійсненням поставки товару).

Пунктом 8.4. договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% ціни товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% ціни товару, поставка яких прострочена.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 240 (двохсот сорока) календарних днів, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 13.1. договору).

Крім того, сторонами підписано специфікацію, яка є додатком №1 до цього договору, відповідно до якої строк поставки товарів 120 календарних днів з дати заявки.

03.05.2023 позивачем направлено відповідачу заявку №1 на поставку товару: муфти ізолювальної DN100 PN55 - 16 шт., муфти ізолювальної DN100 PN75 - 3 шт., муфти ізолювальної DN150 PN55 - 16 шт., муфти ізолювальної DN150 PN75 - 5 шт., муфти ізолювальної DN200 PN55 - 57 шт.

Таким чином, поставка товару передбачалася не пізніше 31.08.2023.

Разом із тим, 22.01.2024 згідно із видатковою накладною №52 відповідно до акту приймання товарів за кількістю та якістю №24-016 від 31.01.2024 відповідачем поставлено муфту ізолювальну DN200 PN55 у кількості 20 шт., а позивачем прийнято цю частину товару на суму 1 167 588,00 грн.

При цьому, частину товару, а саме муфти ізолювальної DN200 PN55 у кількості 37 шт. на суму 2 160 037,80 грн, відповідачем взагалі не поставлено.

01.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №ТОВВИХ-24-3211, в якій просив сплатити суму пені у розмірі 570 600,26 грн та штраф у розмірі 232 933,81 грн у зв`язку із порушенням строків поставки товару.

Проте, відповідачем ця претензія залишена без задоволення.

Отже, оскільки ПП «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» частину товару на суму 1 167 588,00 грн поставило із простроченням встановленого строку, а частину товару на суму 2 160 037,80 грн взагалі не поставило, ТОВ «Оператор ГТС України» звернулося до суду із цим позовом, в якому просить суд стягнути із відповідача пеню у розмірі 570 600,26 грн, нараховану за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 та штраф у сумі 232 933,81 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом вище встановлено, що 14.04.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007498, відповідно до якого відповідач зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1. договору, постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Так, у специфікації до договору сторони погодили, що строк поставки товарів 120 календарних днів з дати заявки.

При цьому, згідно із п. 5.2. договору, поставка товарів здійснюється на підставі письмових заявок покупця, які складаються та підписуються покупцем. У заявках покупець повинен вказувати перелік позицій товарів згідно специфікації, місця поставки та кількість товарів, поставка яких дозволяється.

Судом встановлено, що 03.05.2023 позивачем направлено відповідачу заявку №1 на поставку товару: муфти ізолювальної DN100 PN55 - 16 шт., муфти ізолювальної DN100 PN75 - 3 шт., муфти ізолювальної DN150 PN55 - 16 шт., муфти ізолювальної DN150 PN75 - 5 шт., муфти ізолювальної DN200 PN55 - 57 шт.

Ураховуючи положення специфікації, відповідач зобов`язався поставити товар не пізніше 31.08.2023.

Проте, 22.01.2024 згідно із видатковою накладною №52 відповідно до акту приймання товарів за кількістю та якістю №24-016 від 31.01.2024 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято частину товару на суму 1 167 588,00 грн, а частину товару на суму 2 160 037,80 грн, відповідачем взагалі не поставлено.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що ПП «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600007498 від 14.04.2023 з урахуванням специфікації та заявки №1 від 03.05.2023 щодо своєчасної поставки товару не виконало.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Так, відповідно до п. 8.4. договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% ціни товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% ціни товару, поставку яких прострочена.

Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, перевіривши розрахунки пені та штрафу, нарахованих на підставі п. 8.4. договору, суд встановив, що обчислення здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - задовольнити.

Стягнути із Приватного підприємства «ЕКСІМ ЛЕГАЛ» (04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 71, офіс 23; ідентифікаційний код 43380137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) 570 600 (п`ятсот сімдесят тисяч шістсот) грн 26 коп. - пені, 232 933 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 81 коп. - штрафу та 12 053 (дванадцять тисяч п`ятдесят три) грн 01 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК